понедельник, 14 октября 2019 | О ПРОЕКТЕ | КОНТАКТЫ

Лариса Волошина: Жодна православна країна не є успішною? Москва свого часу захопила православний світ. Тому говорити про його успішність, чи не успішність сьогодні – це знущання над хворим та скаліченим, який тільки починає одужувати

Страсті по Томосу продовжуються. Однією з примудростей життя, якою діляться скептики є спостереження, що жодна православна країна не є успішною. І, що країни НАТО та ЄС не переймаються питаннями церковними, адже вони впевненно крокують у майбутнє. І тут хочеться спитати, про які православні країни мова? Болгарія, Сербія, Грузія, Україна, Білорусь? А хіба ці країни не знаходилися у статусі колоній Москви? Хіба деякі з них досі не там? Москва свого часу захопила православний світ. Тому говорити про його успішність, чи не успішність сьогодні – це знущання над хворим та скаліченим, який тільки починає одужувати.

Як би ці скептики читали не тільки пости у ФБ, але й поглиблено вивчали тему, на яку береться розмірковувати, то вони б знали, що 10 квітня, на наступний день після Порошенко, з Варфоломієм зустрічався президент Македонії – країни, яка стоїть на порозі вступу у НАТО та ЄС. І так, він привіз звернення парламенту, щодо надання автокефалії Македонській православній церкві. А трохи раніше, у лютому, президент Болгарії звернувся до церковників з проханням посприяти утворенню македонської церкви. А ще раніше в 2003 році за ініціативи президента Болгарії був скликаний собор, на якому 13 болгарських автокефальних церков та сім патріархів, що діяли на той момент у Болгарії, утворили єдину Болгарську автокефальну церкву. В 2008 році президент Болгарії летав на Фанар за підтвердженням Томосу для цієї церковної інституції. В 1996 році відновлена автокефалія для Естонії. На прохання естонського уряду і переважної більшості естонських приходів, які просили прийняти їх під захист вселенського патріархату. Це викликало істерику на Росії.

Коли ви розмірковуєте про те, що жодна країна НАТО та ЄС не переймається звільненням країни з під духовного панування колишнього окупанта, ви брешете собі. Насправді все навпаки. Країни, які ще кілька десятиліть тому були на рівні з пострадянською Україною, на початку свого економічного зростання та реформ, займалися церковним питанням. Причому робили це президенти та уряди. Багато хто робив це одночасно з інтеграцією до найуспішніших світових військових, безпекових та економічних союзів. Дивовижно. Люди, які наполягають, що Україна має доєднюватися до європейських практик, заперечують самі ці практики.


Лариса Волошина / Facebook
Поделитесь.





Новости партнеров