Після телефонної розмови з Путіним Трамп повідомив, що «Росія та Україна негайно розпочнуть переговори про припинення вогню і, що важливіше, про припинення війни». Імовірне місце переговорів уже відоме, і це не Стамбул. «Ватикан в особі Папи Римського заявив, що був би дуже зацікавлений у проведенні переговорів», — заявив Трамп, і про те саме повідомила прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні.
Роль переговорника з Росією
«Ми працюємо над негайним початком переговорів між сторонами, які можуть призвести до якнайшвидшого припинення вогню і створити умови для справедливого і тривалого миру в Україні, — розповіла вона за підсумками бесіди з Трампом голови Єврокомісії та керівників Італії, Німеччини, Фінляндії, Франції, України. — У зв’язку з цим готовність Святішого Отця прийняти переговори у Ватикані було оцінено позитивно. Італія готова зробити свій внесок у сприяння контактам і досягнення миру».
Володимир Зеленський підтвердив, що Україна готова до прямих переговорів із Росією у будь-якому форматі, який дасть результат. «Туреччина, Ватикан, Швейцарія — ми розглядаємо всі можливі майданчики, — повідомив він. — Разом із європейськими лідерами говорили вже про можливі подальші кроки, зокрема зустрічі перемовників».
На його думку, «в переговорному процесі мають бути задіяні на визначеному рівні і представники Америки, і представники Європи. Для нас усіх дуже важливо, щоб Сполучені Штати не дистанціювалися від переговорів і досягнення миру, бо єдиний, хто в цьому зацікавлений, — це Путін».
Проте Трамп має намір зробити саме це: дистанціюватися від переговорів. «Дві людини, поінформовані про перебіг розмови з європейськими лідерами, сказали, що Трамп чітко дав зрозуміти, що він відмовиться від участі США в конфлікті та залишить Україну та Росію безпосередньо вести переговори про припинення вогню», — повідомляє Financial Times.
Про те саме розповіло видання Axios. «Трамп заявив, що Путін погодився на переговори, і наголосив, що США не братимуть участі в цих переговорах, повідомили Axios два джерела, які були присутні на розмові, і третє джерело, поінформоване про розмову. Трамп створив враження, що він наближається до повного виходу з цього питання. За словами джерел, деякі лідери під час розмови були «здивовані» або «шоковані».
За повідомленням Axios, прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявили, що США та європейські країни мають бути залучені до переговорів. «Хтось має бути суддею», — сказала Мелоні. Проте Трамп сказав, що Росія та Україна можуть вести двосторонні прямі переговори без будь-яких посередників. Президент Фінляндії Александр Стубб запитав Трампа, якими будуть наступні кроки, якщо ці переговори розпочнуться. «Я не знаю. Хтось має вийти і сказати, добре чи погано йдуть переговори, і тоді ми вирішимо, що робити», — сказав Трамп.
За кілька годин після телефонної розмови з європейськими лідерами Трамп в Овальному кабінеті намалював журналістам перспективу подальших подій: «Я думаю, що щось станеться. А якщо цього не станеться, я просто відступлю, і їм доведеться продовжувати. Знову ж таки, це була європейська ситуація, і вона мала залишатися європейською ситуацією». Тобто, якщо переговори Москви та Києва проваляться, Трамп просто вмиє руки та залишить розхльобувати всю цю ситуацію європейцям.
Однак це не означає, що якщо Трамп відмовиться від ролі переговорника з Росією, то цю роль зможе взяти Європа. Насамперед цього не захоче Путін. Трамп був йому зручний, бо не ставав на бік України, а навпаки, тиснув на Київ, щоб примусити до поступок Москві. Путін був категорично проти присутності Європи на російсько-українських переговорах. У ролі посередника його може влаштувати Трамп, Ердоган, Папа Римський, але тільки не Європа, тому що Європа, очевидно, стоїть на боці України: постачає їй зброю та гроші та тисне на Росію санкціями. Найбільш вигідні Путіну двосторонні переговори з Києвом без Європи та без посередників.
Роль натискача на Росію
Щоб Європа змогла взяти на себе роль переговорника, спочатку вона має посилити ту свою роль, яку виконує вже, тобто роль натискача на Росію. Якби тиск європейських санкцій став для Путіна нестерпним, він би, мабуть, виявив інтерес до формули «припинення вогню в обмін на послаблення санкцій».
20 травня Євросоюз запровадив черговий, 17-й пакет санкцій проти Росії. Напередодні канцлер Німеччини Фрідріх Мерц повідомив, що це буде зроблено за згодою Трампа: «Європа посилить тиск на Москву санкціями. Про це ми домовились із Трампом після його розмови з Путіним». Проте сам Трамп до цих санкцій не приєднався. Тобто Європа тепер має тиснути на Путіна «за двох» — за себе та за Америку.
Не перераховуватимемо всіх санкцій, затверджених 20 травня. Зазначимо ті, які спрямовані на фінансове задушення Росії. В офіційному повідомленні йдеться, що сьогодні Рада ЄС ухвалила свій найбільший пакет заходів, спрямований проти тіньового флоту Путіна, подвоївши кількість суден, включених до списку тих, на які поширюється заборона доступу до портів та заборона надання широкого спектру послуг. Під санкції потрапили 189 суден із третіх країн, внаслідок чого загальна кількість зазначених судів досягла 342. Ці судна є частиною «тіньового флоту» Росії та відповідають за транспортування російської нафти, практикуючи нерегулярні та високоризикові методи судноплавства та підтримуючи енергетичний сектор Росії. Обмежувальні заходи щодо тіньового флоту спрямовані на те, щоб позбавити його операційних можливостей, тим самим скоротивши доходи від продажу нафти, які йдуть на військову економіку Росії.
Крім того, Євросоюз запроваджує індивідуальні санкції (заморожування активів та заборону на надання коштів), спрямовані на екосистему тіньового флоту, а саме на суб’єктів, які забезпечують роботу тіньового флоту. Ці заходи охоплюють судноплавні компанії, відповідальні за транспортування сирої нафти та нафтопродуктів морем і займаються небезпечними практиками в морі під час транспортування російської нафти, включаючи компанії з ОАЕ, Туреччини та Гонконгу.
З метою подальшого обмеження джерел доходів Росії ЄС також запроваджує обмежувальні заходи щодо «Сургутнафтогазу», великої російської нафтової компанії, яка забезпечує суттєві доходи російському уряду, безпосередньо підживлюючи його військові зусилля.
За даними Єврокомісії, спостерігається зниження обсягів транспортування та кількості суден, що перевозять російську нафту. Відколи ЄС почав вносити ці судна до санкційного списку, постачання російської сирої нафти на них скоротилося на 76%, тобто вчетверо. Сумарні доходи Росії від нафти та газу впали зі 100 млрд євро у 2022 році до 22 млрд у 2024 році.
Санкції затверджено на засіданні Ради ЄС із закордонних справ за участю міністрів оборони під головуванням високої представниці Євросоюзу із закордонних справ та політики безпеки, віце-президентки Єврокомісії Каї Каллас. «Готуються нові санкції проти Росії. Чим довше Росія веде війну, тим жорсткіша наша відповідь», — пообіцяла вона.
17 пакет розроблявся більше місяця і не пов’язаний з останніми подіями на дипломатичному фронті. Він, звісно, стане для Росії помітним ударом, але все ж таки недостатньо помітним, щоб Путін захотів закінчити війну.
Тим часом американський сенатор-республіканець Ліндсі Грем уже зібрав підписи 72 сенаторів (республіканців та демократів) під законопроектом про введення 500% мит на товари з будь-якої країни, яка купує нафту, газ та уран із Росії. Поки що сенатори чекають на сигнал від Трампа. Але Євросоюзу команда із Вашингтона не потрібна. Чи здатний ЄС ухвалити власний аналог законопроекту Грема?
Така перспектива поки що не проглядається, проте, зазначає Euronews, у Брюсселі набирає популярності можливість підвищення мит на російський експорт, оскільки для схвалення торгової політики потрібна кваліфікована більшість, а не одностайність, а це означає, що індивідуальні вето таких країн, як Угорщина та Словаччина, не застосовуватимуться.
Для нас оптимістично, що посилення санкцій вимагає найбільша країна Євросоюзу. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус на засіданні Ради ЄС 20 травня заявив, що європейські прихильники Києва можуть продовжувати постачати зброю чи гроші «у міру наших можливостей» та брати участь у дипломатичних зусиллях, «але те, що, я переконаний, Європейський Союз може і повинен зробити, це закрутити гвинти санкцій».
Усе це справа не одного тижня і навіть не одного місяця. Тому необхідно позбутися ілюзій щодо того, що «США і Європа натиснуть на Путіна, і він зупиниться». Трамп не натисне. Одній Європі вдвічі важче натиснути на Путіна достатньою мірою. І в найкращому разі це дасть ефект до кінця року. Тоді ж, не раніше кінця 2025 року, відкриється наступне переговорне вікно можливостей.
На щастя, Європа не розслабилася, очікуючи, що «Трамп все розрулить». Ми можемо розраховувати на її допомогу зброєю та грошима. Незалежно від того, чи буде ця допомога достатньою, ми не маємо іншого варіанту, окрім як воювати.
Юрій Вишневський / Ділова столиця
