четвер, 2 лютого 2023 | ПРО ПРОЄКТ | КОНТАКТИ

Страшний суд: Як цивілізований світ наближає трибунал для росії У цивілізованому світі вже сформувалася домінуюча позиція, що росія має бути засуджена за свої злочини в Україні

Міністри юстиції країн G7 вперше в історії цього формату зібралися на зустріч, основною темою якої стало розслідування скоєних в Україні воєнних злочинів і притягнення винних до відповідальності.

Розмови про міжнародний суд над путінським режимом ведуться з початку масштабного вторгнення росії на наші терени, проте процес організації трибуналу занадто повільний. Зрозуміло, що злочини проти людяності не мають строку давності, але якщо світова спільнота діятиме такими темпами, то даватиме путіну час вчиняти ще більші злочини. Засідання міністрів юстиції країн G7 в Берліні дає надію, що цивілізований світ все ж прискориться. Принаймні, як значив очільник німецького Мінюсту Марко Бушманн, міністри мають намір домовитися про більш ефективну координацію.

Дев’ять місяців розмов про трибунал

27 лютого, на третій день вторгнення росіян в Україну, наша Верховна Рада звернулася до Генасамблеї ООН з пропозицією створити спеціальний трибунал проти злочинів режиму путіна. Тоді світ ще не знав ані про злодіяння окупантів на Київщині, ані про тисячі убитих мирних мешканців Маріуполя. Тоді ж український парламент закликав визнати росію державою-терористом та не визнавати легітимність путіна. За дев’ять місяців потому «дитина» – повноцінний міжнародний трибунал – так і не народилася. Хоча ще 3 березня головний прокурор Міжнародного кримінального суду (МКС) Карім Хан заявив, що розслідування військових злочинів, скоєних росією, почалося. Протягом року він кілька разів приїздив до України, працювали зарубіжні експерти-криміналісти і на деокупованих територіях, де агресор залишав по собі страшні руйнування і сотні закатованих українців. Обіцялося, що перший процес проти злочинів росіян відбудеться до кінця року. Обнадіювало те, що у жовтні парламент Нідерландів підтримав пропозицію про створення у Гаазі спецтрибуналу щодо злочину агресії рф проти України. Проте існує кілька «але», які гальмують процес.

Перший момент: мандат трибуналу. Напередодні російського вторгнення Depo.ua аналізував юридичні аспекти роботи суду по колишній Югославії. Той суд діяв згідно з мандатом ООН, однак доки росія знаходиться в Радбезі цієї організації, вона усіляко блокуватиме появу трибуналу. Тому абсолютно резонно виникла ідея створення спеціального суду, який би допоміг усунути юридичні лазівки, якими користується агресор. Цю ідею першими підтримали наші партнери з країн Балтії. У спільній заяві глави МЗС Естонії, Латвії і Литви пояснювали: у той час як МКС переслідуватиме осіб за воєнні злочини, геноцид та злочини проти людяності, основною відповідальністю спецтрибуналу буде злочин агресії. Таким чином ключові натхненники та підбурювачі агресії не зможуть уникнути правосуддя через прогалину в міжнародній кримінальній юрисдикції. Якщо розгляд справ у МКС для дотримання всіх процедур триватиме десятки років, як було у трибуналі по колишній Югославії (наприклад, суд не міг початися за відсутності обвинуваченого), то спецтрибунал матиме можливість без затягувань засудити путіна, членів його радбезу, вище військове командування, членів уряду, інших вищих посадовців за очевидний для всіх факт злочину агресії.

Вочевидь, росія казатиме, що обидва суди не визнає. І це друге «але» – правники побоюються того, що Москва ігноруватиме вироки і використовуватиме їх для власної пропаганди. З іншого боку, доки рф є членом ООН і в цьому статусі ратифікувала майже всі угоди, на неї поширюється дія міжнародного права у повному обсязі. То ж вимагати виключення росії з Організації об’єднаних націй недалекоглядно. Одне діло – вигнати її з Радбезу, таке рішення перезріло, зовсім інше – дати їй нагоду не тільки тепер, а й потім ігнорувати міжнародне право.

Depo.ua нагадував, як трибунал у Гаазі засудив колишнього лідера Югославії Слободана Мілошевича. Ще у 1999 році його звинуватили у воєнних злочинах і злочинах проти людяності. На той час він був президентом Союзної республіки Югославія і робив вигляд, що рішення Гааги його не стосується. У 2000 році Мілошевич програв у першому турі президентських виборів Воїславу Коштуниці і став вимагати другого туру. За кілька місяців потому його арештували і таємно передали до Міжнародного трибуналу. Арешт Мілошевича став прямим наслідком змови еліт, які між популярним серед частини сербів диктатором і фінансовою допомогою Заходу у розмірі $350 млн обрали другий варіант. Так буде і з росіянами. Ми чудово розуміємо, що вони не розкаються у вчинених злочинах, як це зробили німці після Другої світової війни, проте шкурний інстинкт тамошніх еліт не залишить їм інших варіантів, аніж здати в обмін на поступове повернення до нормального світу всіх, хто буде засуджений спецтрибуналом і МКС. Супротивний варіант – вийти з ООН і автоматично з усіх ратифікованих міжнародних угод. Тобто закритися від світу повністю і дуже швидко скотитися до середньовіччя. Навряд чи еліти захочуть для себе таку долю. Бо збіднілий плебс прийде їх грабувати.

Або суд, або ілюзії про переговори

Ще один момент, який гальмує початок міжнародного суду над путіним та іншими військовими злочинцями – ілюзії про можливість переговорів із кремлем. У Києва таких ілюзій давно немає, а от у наших партнерів досі лишаються. Визнання спецтрибуналом агресії росії проти України злочином, більше того – визнання на міжнародному рівні злочину геноциду росіян проти українців, унеможливить будь-які переговори з нинішнім російським режимом. Чим швидше у високих кабінетах на Заході позбавляться ілюзій стосовно переговорів із хазяїном кремля, тим швидше почнеться сам суд.

Тут варто наголосити на дуже важливому моменті. Європарламент та низка інших європейських інституцій зробили символічний, але дуже важливий жест, визнавши росію спонсором тероризму. Підтримала створення трибуналу ПА НАТО. Значимість визнання росії спонсором тероризму у тому, що політичні еліти і громадянське суспільство легітимізували наступні рішення трибуналу. І жодні спроби Москви якось нівелювати їх результату не матимуть. Інша важлива складова цього рішення – будь-яка співпраця з терористичним режимом або ж політичні ігрища з відбілювання терористів будуть піддані осуду. У цьому контексті звертає на себе увагу корегування риторики угорської влади. До Києва завітала президентка Угорщини Каталін Новак, зробила низку важливих заяв. І навіть Віктор Орбан заговорив про загрозу росіян Європі.

З викладеного вище є два важливих висновки. Перший: суд над росією за агресію проти України обов’язково буде. Нам хочеться, щоб він розпочався швидше, але певні процедурні моменти та марна надія на те, що у кремлі схаменуться, дещо гальмує процес. Другий: у цивілізованому світі вже сформувалася домінуюча позиція, що росія має бути засуджена за свої злочини в Україні.


Юрій Васильченко / Depo.ua
Поділіться цим