Нам треба звикати, що удари по наших містах останніх днів – не жорстка відповідь росії, а звичайна буденність війни.
Поки ми скликали саміти миру і підписували безпекові угоди, росіяни масштабували виробництво ударних БПЛА. Зараз вони виробляють достатньо, щоб запускати по кілька сотень бортів щоночі. І це ще не кінець. Буде більше.
Поки ми скидалися на старі корчі для мобільних антидронових груп, росіяни намутили собі реактивні «шахеди», які летять на 2 тисячах метрів, практично недосяжні для Браунінгів вогневих груп.
Тому влучань буде більше, жертв і терору більше.
Недавно одна іноземна дама з апломбом написала пост про «придурків» з британських газет, які випустили статтю про те, що Україна програє війну дронів, за кілька годин до операції Павутина і розй0бу російської стратегічної авіації.
На жаль, за цим апломбом дама не врахувала, що атака на стратегічну авіацію росії була мегауспішною, але, все-таки, одиничною акцією. А перевага московитів в дронах – це стабільна, постійна ситуація, про яку знають всі, хто воює.
Найбільш неприємне, що це результат системної роботи окупантів. Бо майже всі передові рішення (крім, хіба, «шахедів») вигадували ми, а вони копіювали і дуже класно масштабували. А ми масштабувати не могли. Тому всі наші інновації, переважно, оберталися проти нас.
Основний виклик цього етапу війни – масштабування передового досвіду у війні дронів. У нас є невеликий проміжок часу, поки Америка ще не заважає нам битися за свою землю. Але вже не за горами санкції проти України, яка «почала цю війну, поки Трамп не був президентом».
І коли Трамп введе санкції і буде постачати зброю росії, тоді ми не виживемо, якщо будемо так само бездарно профукувати свою технологічну перевагу, як протягом останніх років.
Масштабування позитивного досвіду і індустріальні рішення у оборонці – єдиний спосіб зберегтися як нація і банально вижити.
Сергій Марченко / Facebook
