Зустріч Ердогана з Путіним визначила наступні моменти:
1. Найбільшим бенефіціаром цієї війни наразі стала Туреччина взагалі і Ердоган, зокрема. Турки зайняли ідеальну для себе позицію: вони і посередники, і ті, хто торгує на дві сторони, і, головне: їх не можна буде притиснути вторинними санкціями. Простіше кажучи: вони будуть заходити в сірий експорт з РФ настільки далеко, наскільки це можливо.
2. Турки вибили знижку на газ і тепер будуть брати російський газ по-максимуму. Для їхньої економіки – це додатковий плюс (на піку вони беруть близько 26 млрд кубів, на мінімумі 16). Росіяни зараз змушені їм давати знижки.
3. Варіантів натиснути на Туреччину ні у нас, ні в Заходу майже нема. На жаль, але потрібно шукати і знайти. Але найважливіше, що ми маємо робити : слідкувати не тільки за краденим зерном, але, що можливо, важливіше, за сірим експортом воєнних технологій та електроніки. Простіше кажучи: саме це альфа і омега наших зусиль. Не можна розпиляти свої можливості.
4. Нам необхідно в рази збільшити наше посольство в Туреччині і наші аналітичні зусилля на цьому напрямку (Ірана це також стосується). Про аналітику про Росію стомився повторювати.
5. У Туреччини та Росії залишається серйозна больова точка – Сирія. Це та карта, якою треба грати (ми маємо тиснути на наших партнерів в цій грі)
Росіяни сьогодні – не просто молодші партнери турків в цій історії. Росіяни є зручними для Китаю, Ірану, Туреччини та інших. Вони є тараном у створенні антизахідноі коаліції. Ця коаліція не створиться в середньостроковій перспективі. Можливо, ніколи не створиться. Можна з великою долею імовірності говорити, що нинішня ситуація підірве Росію в перспективі 5-10 років. Але виходячи зі старої історії «Польща впала і нас завалила» нам потрібно вийти живими з цього кошмару. Тому вже зараз потрібно займати куди активнішу міжнародну позицію саме Україні.
І останнє. Ми любимо жити в чорно-білих позиціях. Турки – не погані, і не хороші. Вони заробляють гроші. Але виграє той, хто уміє рахувати наперед і не боїться йти проти правил. Нам просто треба бути розумнішими.
Вадим Денисенко / Facebook