Ніч із 5 на 6 червня була важкою для України. Будь-яка атака має ще психологічний ефект. Росія свої удари по українських містах назвала помстою за 1 червня, коли в результаті спецоперації СБУ «Павутина» було вражено 41 літак стратегічної авіації РФ. Майже половина їх знищена безповоротно, а решті на відновлення знадобляться роки. І Росія тепер зображує з себе невинну жертву, яка нібито змушена завдавати удару у відповідь. Тим самим вона намагається всунути в наші голови думку, що ми самі винні, не треба було чіпати російські літаки.
Тут немає жодного ноу-хау. Це типовий психологічний прийом того, хто сильніший у бійці: якщо відповідатимеш на удари, тобі буде лише гірше.
Тут одразу дві брехні. Перша брехня — що буде ще гірше. Ні, гірше не буде. Росія б’є по Україні всією конвенційною зброєю, яку має. Накопичила ракет — і завдає удару, знову накопичила — знову б’є. Наприклад, п’ять ночей поспіль, з 22 по 26 травня, Росія била по нас ракетами, випустивши 94 штуки, у тому числі 25 балістичних ракет Іскандер-М. Ці удари завдавалися просто для того, щоб зробити нас поступливішими на переговорах у Стамбулі, щоб ми погодилися на її меморандум, який фактично є ультиматумом про капітуляцію. Потім удари з тією ж метою продовжилися: у ніч на 28, 30, 31 травня та 1 червня Росія випустила по нас ще 20 ракет, зокрема 10 Іскандерів. 2 червня на переговорах у Стамбулі ми відкинули її меморандум — безперечно, що після цього слід було чекати від неї нових ударів тим запасом ракет, який вона накопичила. Ось вона і вдарила. Якби ми 1 червня не вразили 41 її літак, вона все одно вдарила б, просто тому, що вона це може і їй це подобається.
Друга брехня — що якщо бити у відповідь, то краще не стане. Ні, краще стане. Росія регулярно використовує свою стратегічну авіацію для ударів по нас крилатими ракетами Х-101. І ми 1 червня російську стратегічну авіацію на третину демілітаризували — вивели з ладу 34% її літаків. Це чудовий спосіб оберігатися від російських ракетних ударів — вражати засоби запуску ракет, у цьому разі літаки. Деякі з підбитих стратегічних бомбардувальників Ту-95МС вже були готові до вильоту для ракетних ударів по Україні — оснащені крилатими ракетами Х-101 та заправлені. Але завдяки «Павутині» не злетіли.
Демілітаризація Росії триває
5 червня ми зробили ще один крок до скорочення ракетних можливостей Росії — демілітаризували підрозділ 26-ї ракетної бригади російських військ у Брянській області РФ. Він якраз підготував три пускові установки до запуску шести ракет Іскандер-М, швидше за все, по Києву. Збити ці ракети у польоті дуже важко. А тут ЗСУ за допомогою СБУ зуміли вразити пускову установку разом із двома ракетами, завдяки цим двом ракетам, що вибухнули, дві інші установки отримали пошкодження і теж виведені з ладу.
Це дуже зрозумілий приклад того, що якщо бити по Росії у відповідь, то краще стане. Вдарили по пускових установках у Брянській області РФ — і 6 Іскандерів не полетіли на Київ. У ніч на 6 червня Росія випустила по нас 6 Іскандерів із Курської та Воронезької областей. А могло бути вдвічі більше — якби ми не вдарили по установках на Брянщині. І якби летіли одночасно 12 ракет, було б майже неймовірно їх збити. А шість ракет вдалося знешкодити — жоден Іскандер, запущений у ніч проти 6 червня, не досяг цілі.
Українські козирі
Але не треба плекати нові надії. Операція «Павутина» не зламала перебіг війни на нашу користь. Хоча вона зробила інше: показала всім, хто не хотів цього бачити, що ми маємо козирі.
Дональд Трамп неодноразово говорив, що Україна не має козирів. У його розумінні, Росія сильніша і тому нападає і наступає, а Україна слабша і тому лише обороняється та відступає. Звісно, він навмисне принижував наші можливості. Але тепер Україна пред’явила козир, який неможливо не помітити. Неможливо, бо стратегічна авіація — складова ядерної тріади. І ось Україна за один день вразила третину стратегічної авіації РФ, тобто суттєво послабила позиції Росії у ядерному протистоянні із США. Іншими словами, Київ надав Вашингтону неоціненну послугу глобального масштабу, яка виходить далеко за межі українсько-російської війни.
Зрозуміло, що це унікальна операція, її не можна «запустити в серію». Проте вона показала, що в технології спецоперацій Україна на голову перевищує Росію. СБУ змогла вразити чотири стратегічні аеродроми РФ: Дягілєво в Рязанській області (500 км від України), Іваново в Іванівській області (700 км від України), Олєнья в Мурманській області (1800 км від України) та Бєлая в Іркутській області (4300 км від України). Тобто СБУ має дуже довгі руки.
Також довгі руки має ГУР МО України. Наприкінці травня вони дістали Владивостока. Поблизу бухти «Десантна» сталося щонайменше два вибухи в районі дислокації 47 окремого десантно-штурмового батальйону 155 окремої гвардійської бригади морської піхоти. Ураження отримали особовий склад, військова техніка та спецзасоби супротивника. Очевидці повідомили, що після вибухів на місце події прибули щонайменше 10 карет швидкої допомоги та евакуаційний вертоліт.
Останнім тижнем почастішали «звичайні» удари дронами. Наприклад, лише за одну ніч з 5 на 6 червня наші дрони атакували аеропорт Брянськ (знищено вертоліт Мі-8 та пошкоджено вертоліт Мі-35), аеродром Дягілєво, базу зберігання нафтопродуктів, яка забезпечує паливом стратегічні бомбардувальники на аеродромі Енгельс у Саратовській області (підірвано три цистерни з паливом), завод «Прогрес» у Мічурінську Тамбовської області (виготовляє компоненти ракетних та артилерійських систем), логістичний пункт 30-го мотострілецького полку 72-ї мотострілецької дивізії в Курській області. Звісно, бракує ракетних ударів — але цей козир, сподіватимемося, Україна теж пред’явить.
Здивування у Білому домі
Звісно, СБУ хотіла справити враження на Білий дім. І це вийшло. Різні видання описують суперечливі реакції Трампа. Так, журнал The Atlantic повідомив, посилаючись на свої джерела, що Трамп «вражений зухвалістю ударів», але обурений тим, що вони «можуть продовжити війну, яку він відчайдушно хоче закінчити».
Джерела порталу Axios теж розповіли, що Трамп захопився «сильною» та «крутою» атакою України, але стурбований тим, що це ще більше ускладнить його миротворчу місію. Він був напрочуд мовчазний на публіці, коли справа стосувалася його особистих почуттів щодо нападу України. Однак у приватній обстановці він захоплювався операцією. «Досить сильно», — сказав Трамп одній довіреній особі, яка передала його зауваження Axios. «Він вважав, що це круто», — сказав друге джерело про реакцію Трампа. Один радник Трампа сказав: «З міжнародної точки зору, у вас є чихуахуа, що завдає реальних збитків набагато більшому собаці».
«Атака безпілотників не здивувала його, бо так відбувається, коли війна триває, але він стурбований тим, що це продовжить бойові дії. Він хоче, щоб бойові дії припинилися, тому його розчаровує щоразу, коли відбувається така атака», — сказав високопосадовець Білого дому. Однак, незважаючи на ці побоювання, Трамп також був вражений тим, що зробили українці, – резюмує Axios.
У зв’язку з цим цікаво поспостерігати, як змінив свою позицію спецпредставник Трампа Кіт Келлог. В інтерв’ю Fox News 3 червня він визнав, що цією спецоперацією Україна показала, що здатна вражати цілі глибоко на російській території. Він зазначив, що значення цих ударів полягає не так у знищенні літаків, як у психологічному впливі, який він мав на російське керівництво та військових. Але водночас він висловив побоювання, що такі атаки можуть підвищити ризик ескалації. «Коли ви атакуєте ядерну тріаду противника, рівень ризику зростає. Саме цього ми намагаємося уникнути, — заявив Келлог. — Україна, по суті, каже, що ми теж можемо грати в цю гру. І вони можуть підвищити рівень ризику до рівнів, які, на мою думку, є неприйнятними».
Однак 5 червня, коментуючи статтю в Axios, яку ми щойно цитували, Келлог наголосив, що «сміливе лідерство та зухвалі дії можуть змінити характер поля бою». За його словами, саме це продемонстрували «цими вихідними» Служба безпеки України, Головне управління розвідки Міністерства оборони України та міністр оборони України Рустем Умєров. «Ця подія може стати поштовхом до миру», — припустив спецпредставник Трампа.
Україна дала Білому дому новий важіль тиску на Путіна. І в оточенні Трампа є люди, які радять йому цим важелем скористатися. Якщо Москва хоче уникнути нових атак на російські стратегічні літаки, єдиний спосіб досягти цього — домовитись про повне припинення вогню. А якщо ні, тоді Путіну доведеться дізнатися, куди ще можуть дістатись руки українських спецслужб.
Юрій Вишневський / Ділова столиця
