Фаворитом першого туру 4 травня був лідер вкрай правої партії «Альянс за об’єднання румунів» Джордже Сіміон. Він отримав підтримку 3,86 млн румунів, тобто 41% від загальної кількості виборців, які взяли участь у голосуванні. Його найближчий переслідувач, мер Бухареста Нікушор Дан, відстав майже вдвічі — за нього проголосували 21%, або 1,98 млн осіб. Перемога Сіміона у другому турі виглядала наперед вирішеною. Проте президентом Румунії обрано Нікушора Дана. 18 травня його підтримали 53,6%, або 6,17 млн, а Сіміона — 46,4%, або 5,34 млн виборців. За два тижні Дану вдалося наростити свій електорат більш ніж утричі (з менш ніж 2 млн до майже 6,2 млн осіб).
Секрет Нікушора Дана
Звідки взявся цей дивовижний результат? Секрет успіху Дана можна сформулювати двома словами: страх і надія. Звучить, звісно, дуже просто, але на практиці це майже неможливе завдання: змусити мільйони співгромадян злякатися перемоги твого конкурента і водночас надихнути їх довгоочікуваними змінами у разі своєї перемоги. Дану це вдалося, і Сіміон йому допоміг.
Атмосфера страху
Атмосферу у Бухаресті перед другим туром зафіксувала американська телекомпанія CNN. «Інвестори занервували через перспективу перемоги Сіміона. Після голосування в першому турі владі довелося скасувати аукціон облігацій, а центральний банк розпродав валютні резерви, щоб уповільнити падіння румунського лею по відношенню до євро. Аналітики попереджають, що перемога Сіміона цими вихідними може призвести до набагато драматичнішого фінансового землетрусу в понеділок», — розповіла CNN у п’ятницю 16 березня.
Але економіка — не єдина проблема. У репортажі CNN цитується професор Оксфордського університету, експерт із румунської політики Корнеліу Бьола. Він зазначив, що в Бухаресті панує страх, якого він не відчував десятиліттями, з моменту падіння кривавого комуністичного диктатора Ніколає Чаушеску у 1989 році. Цьому страху допоміг сам Сіміон, коли озвучив погрози фізичної розправи на адресу тих, хто у грудні минулого року «украв перемогу» у Келіна Джорджеску, дослівно: «з тих, хто організував державний переворот, треба живцем здерти шкіру на міській площі».
Звісно, для багатьох румунів, особливо в містах, суттєвим чинником страху стали очікування зовнішньополітичного розвороту Румунії від Євросоюзу у бік Росії (і Трампа). Перед другим туром у Бухаресті та інших містах пройшли масові мітинги під прапорами Євросоюзу й Румунії та гаслами: «Росіє, пам’ятай, Румунія не твоя», «Ми хочемо, щоб наша країна йшла вперед, а не назад», «Румуніє, не забувай, Європа — твій дім».
Два антисистемники
Проте страх частини румунського суспільства перед Сіміоном не був надійним запобіжником перемоги цього кандидата. Зазвичай у другому турі люди обирають «менше зло». Любителі жанру альтернативної історії можуть уявити, як розвивалися б події, якби у другий тур із Сіміоном потрапив кандидат від правлячої коаліції Крін Антонеску. У першому турі Дан випередив Антонеску лише на 87 тисяч голосів. Якби в другому турі опинилися Сіміон та Антонеску, то чимало румунів визнали б антиєвропейську позицію Сіміона «меншим злом», оскільки їм хотілося покарати нинішню владу.
Зазначимо, що вже багато років політична ситуація в Румунії зазвичай зводиться до одного з двох варіантів: правлять правоцентристи (зараз це Національна ліберальна партія) або правлять ті самі правоцентристи у коаліції з лівоцентристами (зараз це Соціал-демократична партія). З 2017 року посаду прем’єр-міністра обіймали, змінюючи один одного, три соціал-демократи, потім три націонал-ліберали, потім знову соціал-демократ. Звісно, виник суспільний запит на нові обличчя.
Минулого року це проявилося найдраматичнішим чином. 24 листопада відбувся перший тур президентських виборів, на якому несподівано для всіх румунських партій лідером став 62-річний шанувальник Путіна, самовисуванець Келін Джорджеску: він набрав 23%. Влада зуміла анулювати результати тих виборів, призначити нові вибори та не допустити на них Джорджеску. Але його електоральну нішу зайняв Сіміон, чия партія посіла друге місце на парламентських виборах 1 грудня. У повторному першому турі 4 травня Сіміон набрав уже не 23%, як Джоржеску, а 41%. Багато виборців повірили твердженням Сіміона про те, що правлячі партії занурилися в корупцію, тому тримаються за свої крісла і задля цього усунули від виборів Джоржеску.
У цій ситуації, якби кандидат від правлячої коаліції Антонеску потрапив до другого туру, сумнівно, щоб він зміг зробити те, що вдалося Дану: наростити свою підтримку більш ніж утричі та обігнати Сіміона. На відміну від Антонеску, Дан в очах румунів не був пов’язаний з правлячою коаліцією. На посаді мера Бухареста він виступав як опонент влади, а на вибори президента пішов як безпартійний самовисуванець. І у своїй кампанії він позиціонував себе як нове обличчя, обіцяючи покласти край корупції в румунських держустановах та відновити компетентність уряду.
Тобто у другий тур вийшли два антисистемники: лідер найбільшої опозиційної партії Джордже Сіміон та безпартійний мер столиці Нікушор Дан. Ясна річ, це геть різні нові обличчя: одне — з вкрай правими, антиєвропейськими, антиукраїнськими, пропутінськими та протрампівськими ідеями, інше стоїть на реформаторських, проєвропейських, проукраїнських, антиросійських позиціях. Проте це не означає, що їхні виборці — антагоністи. І прихильники Дана, і прихильники Сіміона хочуть змін.
«Це ваша перемога, — заявив Дан опівночі після виборів перед тисячами людей, які прийшли його вітати. — Румунії потрібні нові люди в політиці». Він також послав меседж прихильникам Сіміона, які до нього налаштовані вороже.
«Насамперед, моя повага. Ці люди обурені тим, як у Румунії вершилася політика і як нерівномірно розподілявся добробут у суспільстві, вони обурені корупцією, — сказав Дан. — З якою б повагою я не ставився до них, поки вони не відчують, що румунська держава працює і на них, ця ворожість залишиться. Ми переконаємо людей, що румунська держава знову починає працювати на них».
Конкуренція надій
Страх приходу до влади Сіміона був сильним мотивом для мобілізації виборців. У першому турі проголосували 9,43 млн румунів, а в другому — понад 11,5 млн. Саме підвищення явки більш як на два мільйони виборців стало вирішальним фактором.
Але, крім страху, був і інший сильний мотив: надія. Коли румуни говорять про розчарування урядом, вони мають для цього підстави. Наприклад, у 2024 році дефіцит бюджету становив близько 8,5% ВВП Румунії. Це найбільший дефіцит у відсотках від ВВП у Європейському Союзі. Румуни повірили, що Дан розумний і знайде рішення.
«Спочатку страх спонукав багатьох з тих, хто вагається, приєднатися до табору мера Бухареста, і тільки потім прийшло співчуття, — коментує перемогу Дана румунська редакція Deutsche Welle. — Він має докторську ступінь з математики Сорбонни. З привабливістю блискучого учня, який виграв міжнародні олімпіади, він може викликати якщо не захоплення, то принаймні відстрочку недовіри. Останніми тижнями він продемонстрував, що розуміє економічні механізми, і окреслив пріоритети своєї посади: подолання дефіциту бюджету, безпека Румунії та боротьба з корупцією».
Сіміон, звісно, теж збуджував надії у виборців. Перед першим туром чимало румунів клюнули на його обіцянку побудувати мільйон квартир і продати їх народу по 35 тисяч євро (середня зарплата в Румунії в 2024 році склала 5645 леїв, або 1134 євро). Але потім він визнав, що це було лише передвиборним ходом, маркетинговою акцією — «інакше ми б не досягли 41%».
На теледебатах із Даном 8 травня Сіміон спробував виправдатися. На запитання Дана, чи була ідея з квартирами по 35 тисяч євро маркетинговим ходом, Сіміон відповів: «Так само, як ваш похід у перукарню був маркетинговим ходом». Дан тут же висміяв суперника: «Різниця в тому, що коли я йду до перукарні, там не стоять десятки тисяч людей у черзі, і я не даю їм хибних надій».
За оцінками румунських медіа, Сіміон ті дебати програв і після цього уникав стикатися з Даном в інших запланованих теледебатах, а зосередився на сольних виступах у TikTok. Схоже, його команда намагалася тримати його якнайдалі від очей громадськості, щоб він не розчаровував електорат. Як виявилось, цього не вистачило для перемоги.
Не можна сказати, що Дан відправив суперника у нокдаун. Він виграв двобій «за очками»: був меншим злом і дав більше надій. Хибних чи ні — це з’ясують румуни протягом найближчих п’яти років.
Юрій Вишневський / Ділова столиця
