Росія морозить ЄС: Чому зупинка транзиту по газогону Ямал-Європа – добрий знак для України Зрежисований у Кремлі газовий колапс відчутно вдарить по європейській промисловості, і спричинить проблеми для нового уряду Німеччини. Але той факт, що Росія сподівається дотиснути Берлін щодо сертифікації "Північного потоку-2", свідчить про те, що негайну і масштабну військову атаку проти України Москва навряд чи планує

До того, що російський «Газпром» цьогоріч скоротив фактичний експорт газу до Європи, і перейшов від довготривалих контрактів на транзит газу до ЄС спочатку до місячних, а потім і одноденних угод, всі учасники ринку останнім часом звикли. Але 18 грудня прокачка по газогону Ямал-Європа, і без того не надто велика, почала радикально скорочуватися. Радикально – це приблизно у десять разів впродовж доби. А іще за день вона і зовсім зупинилася. Газогін після того попрацював декілька годин – але вже у реверсному режимі, перекачуючи газ із Німеччини до Польщі.

Європейський газовий ринок зреагував на такий маневр у сподіваний спосіб. Себто панікою. Ціни на блакитне паливо рвонули догори, пробиваючи нещодавні рекорди, і станом на сьогоднішній вечір досягли позначки у $2100 за тисячу кубометрів. На що в Росії, звичайно, і сподівалися. Прес-секретар Путіна Дмітрій Пєсков швиденько видав заготовлений коментар про те, що ситуація з газом є «абсолютно комерційною», і жодним чином не пов’язаною з питанням сертифікації «Північного потоку-2».

За словами очільника оператора газотранспортної системи України Сергія Макогона, Росія не забронювала наявні вільні транзитні потужності ГТСУ на січень. Себто боротися з нестачею газу в Європі Кремль і не планує.

При тому, які б заяви не робив Пєсков, ситуація очевидна. Кремль робить все можливе, аби примусити Німеччину негайно сертифікувати «Північний потік-2». Або, як мінімум, отримати від Берліну дозвіл на експлуатацію цього газогону в тестовому режимі. Бажано, до моменту отримання «повноцінного» сертифікату.

Наскільки вірогідним є такий результат – сказати складно. Принаймні, нова очільниця німецького зовнішньополітичного відомства, Анналена Бербок, яка і сама була жертвою російської пропаганди, зробить все можливе, щоби російський шантаж не пройшов.

Втім, дещо залежить і від ціни, яку доведеться за це сплатити. Оскільки при наявному рівні споживання газу у Європі, і відносно невеликому обсязі блакитного палива у підземних сховищах, до весни – себто кінця березня – газу може банально не вистачити. І для забезпечення тепла в будинках доведеться зупиняти «газомісткі» промислові потужності – на кшталт виробництва мінеральних добрив чи металургії. Чи погодиться новий німецький уряд сплатити подібну ціну – питання неоднозначне.

Втім, вся історія із катастрофічним ростом цін на газ у Європі містить як мінімум два позитивних моменти для України.

Перший полягає в тому, що цієї зими російський «Газпром» надзвичайно яскраво продемонстрував, що є ненадійним і схильним до маніпуляцій постачальником. Тому незалежно від усіх інших факторів, ЄС до наступної зими зробить все можливе, щоби скоротити залежність від російського газу, як за допомогою альтернативної та ядерної енергетики, так і шляхом налагодження поставок від інших видобувників.

А інший позитив полягає в тому, що оскільки в Кремлі всерйоз розраховують на сертифікацію «Північного потоку-2», то концентрація військ на українському кордоні не перетвориться на повномасштабну військову операцію. Принаймні, впродовж найближчих тижнів. В іншому разі, ЄС отримував би свій газ у достатку і за приємною ціною. А у Кремлі сподівались би, що, захопившись святкуванням Різдва, європейці «не помітять» чергової зміни політичної карти неподалік від своїх кордонів.

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст матеріалів у рубриках «Блоги» та «Статті». Думка редакції може відрізнятись від авторської.