Опубліковані минулої п’ятниці проекти договорів між Росією, США та НАТО стосовно «гарантій безпеки» для Кремля цілком очікувано стали предметом критичного обговорення з боку всіх зацікавлених сторін.
При тому як США, так і НАТО були змушені задекларувати мінімальну увагу до цієї російської ініціативи. Зокрема, вже за лічені години після появи цих документів Джен Псакі, прес-секретарка Білого дому, заявила, що США обговорять пропозиції Росії з європейськими союзниками та партнерами. Додавши при тому, що «ми не підемо на компроміс із ключовими принципами, на яких будується європейська безпека, включаючи те, що усі країни мають право визначати своє власне майбутнє та зовнішню політику без втручання ззовні». Що виглядає як явна відмова від більш ніж половини пропозицій Росії, які стосуються повернення геополітичної ситуації в Європі до моделі 1997-го року.
Аналогічними були відповіді багатьох інших західних держав. Що характерно, представники нового німецького уряду були навіть жорсткішими. «Ми повинні чітко дати зрозуміти, що Росія не має права розповідати партнерам НАТО, як їм поводитися. Це питання взагалі не підлягає обговоренню», – заявила міністерка оборони Німеччини Крістіне Лабрехт.
Втім, якими б рішучими не були ці заяви, формальний переговорний процес стосовно їх долі – при тому як всередині НАТО, так і між Вашингтоном та Москвою, без сумніву, буде ініційовано.
При тому, звичайно, слід пам’ятати, що зміст цих договорів зводиться до колосальної кількості поступок на користь Росії, навзамін за які США та НАТО не отримають нічого. Форма цих угоди порушує всі мислимі й немислимі дипломатичні канони – оскільки замість обговорення за столом переговорів їх було оприлюднено в формі ультиматуму. Тому єдиною реальною дипломатичною відповіддю будуть безконечні консультації, зустрічні вимоги, та інші форми дипломатичного ігнорування.
Таку реакцію передбачають і в Росії. Тому тамтешні посадовці зі всіх сил намагаються подати сигнали про свою рішучість досягнути поступок з боку Заходу. Наприклад, на вихідних заступник голови російського зовнішньополітичного відомства Олександр Грушко сходив на ефір з одіозним кремлівським пропагандистом Соловйовим для того, щоб розповісти про готовність Росії створити «контрзагрози» для НАТО. Про суть і природу яких він, ясна річ, скромно промовчав.
А вже сьогодні колега Грушко, заступник глави МЗС Росії Сергій Рябков заявив наступне: «нам це (переговори стосовно «гарантій» – ред.) потрібно терміново, оскільки ситуація дуже важка, вона гостра, має тенденцію до подальшого ускладнення. Якщо вони (США – ред.) підуть назустріч нам за нашими вимогами і запустять переговори щодо двох проектів угод, які у них є, я думаю, ми просунемося в цьому напрямку».
Простіше кажучи, Росія наполягає не просто на виконанні – а на негайному виконанні абсолютно нереалістичних вимог. А Захід хоч і демонструє «готовність до діалогу» – але при тому так само не приховує, що поступки в подібних масштабах є цілком неможливими.
Яким буде результат зіткнення геополітичних гравців із подібними позиціями? Скоріше за все, достатньо простим. Москва готується оголосити про неконструктивну позицію Вашингтону та Брюсселю – і піти в глибоку дипломатичну ізоляцію. Що, безумовно, можна вважати непоганим сценарієм для України.
Але в цьому місці для нас виникає одна-єдина проблема. Якщо дипломатичні канали спілкування Кремля з Білим домом буде, фактично, перервано, то «сигнали» для Заходу Росія зможе передавати тільки одним способом. Створюючи нові гострі й небезпечні ситуації на кордонах України, Польщі та країн Балтії. І хоча сценарій повномасштабної агресії, яким наразі лякають нас та Захід, видається малоймовірним, ні про яку стабільність та безпеку у Східній Європі наразі не йдеться.
Тарас Паньо / Depo.ua
