Вчорашній день на Московській біржі видався іще менш вдалим, ніж кінець минулого тижня. Падали індекси, падали акції провідних компаній. А от вартість долара вперше за півроку перевищила 75 рублів. Дохідність облігацій федерального займу наблизилась до 9% – надто вже охоче їх продавали.
Все, що відбувалося, не було схожим навіть на біржову паніку в класичному значенні того слова, з різкою зміною трендів, змаганням між «биками»та «ведмедями», та розбитими мріями і сподіваннями бізнесменів чи спекулянтів.
Просто залишки західних інвесторів, з числа найбільш ризикованих і найменше стурбованих якимось моральними принципами, які дотепер ще були присутні в Росії, розпочали швидкий і організований вихід. При тому, окрім російського держборгу, активно продавалися – і, відповідно, падали в ціні найбільш ліквідні акції – зокрема, «Газпрому» та Сбербанку. Акції компаній, які тримають путінську Росію на плаву.
Що підштовхнуло західних ризикованих інвесторів згортати діяльність у Росії? Причини очевидні, і їх дві.
Перша – це, звичайно, історія з ймовірною агресією проти України. Яка неминуче закінчиться посиленням антиросійських санкцій. Які будуть вже не тільки і не стільки персональними чи направленими проти специфічних підприємств – як правило, зі сфери ВПК.
У разі нового раунду агресії США атакуватимуть саме «Газпром» – обмежуючи право на купівлю цінних паперів компанії, здійснення спільних проектів, і, як максимум, на купівлю її продукції. Хоч останнє буде і непросто. Також, ймовірно, завдадуть удар по Сбербанку – як шляхом заборони перекредитування (яке і так майже не використовується), так, у крайньому разі, і забороною на SWIFT-перекази. Все це трапиться за умови вдалого бліцкрігу проти України. А якщо з бліцкрігом не складеться, то компанії, які є інтегральною частиною російської держави, постраждають не тільки від санкцій.
Натомість друга причина полягає в тому сигналі, який подала бізнесменам – причому як західним, так і російським – історія з «Роснано».
Посадовці компанії у п’ятницю фактично натякнули, що у них немає можливості віддавати «надмірні» боргові запозичення. І почали обговорювати з кредиторами умови реструктуризації викупу бондів на суму 4,5 мільярди рублів, за які компанія мала сплатити 1 грудня. Втім, цією невеликою сумою справа не обмежиться – оскільки загальний борг корпорації складає «більше ніж 71 мільярд рублів», як то повідомляє компанія. І не уточнює, на скільки більше.
В цій ситуації учасники ринку зрозуміли, що навіть потужні російські держкорпорації зовсім не обов’язково захищені російським держбюджетом. Простіше кажучи, вони можуть збанкрутувати. Що повпливає на фінансову ситуацію й інших держкорпорацій – в тому числі й того ж «Газпрому» (який, до слова, має боргів на 4907,6 мільярдів рублів), «Аерофлоту», чи Внєшекономбанку.
Все це в сумі неминуче зменшить фінансові можливості російського режиму. Втім, немає такого добра, щоби не могло вийти на зле. Оскільки у Кремлі можуть вирішити, що вже понесли всі або майже всі репутаційні та фінансові втрати, пов’язані з ймовірною ескалацією на українських кордонах. І, умовно кажучи, «заплативши за війну», можуть тепер її почати, щоби отримати не тільки фінансові втрати, але й геополітичні вигоди – будь то інтеграція Донбасу на російських умовах, формування сухопутного коридору до Криму, чи що завгодно іще.
Втім, для належного стримування агресора, окрім фінансових втрат на Путіна повинні чекати й інші. Втрати в живій силі, військовій техніці, а також у репутації «потужної і сучасної російської армії», міф про яку активно живить Кремль. Цей другий тип втрат Кремля доведеться забезпечувати українцям. Не виключено, що на полі бою.
Тарас Паньо / Depo.ua
