Міністр оборони Швеції Петер Гульквіст заявив про можливість відправки шведського військового контингенту в Україну в рамках навчальної місії під керівництвом ЄС, підтримавши таким чином пропозицію країн Балтії.
«Ми вважаємо дуже важливим відзначити амбіції Європейського Союзу зробити свій внесок у безпеку та суверенітет України. Зараз усі погляди прикуті до Польщі і до того, що відбувається на кордоні, а це може означати, що Україна буде трохи в тіні. Однак Україна завжди актуальна і наша солідарність завжди має бути дуже чіткою», – заявив Петер Гульквіст в коментарі шведському радіо Ekot.
За словами Гульквіста, питання наразі стоїть лише в тому, як саме Швеція може зробити свій внесок у цю справу.
Історія питання
Вперше про ідею створення європейської військової навчальної місії в Україні заговорили в середині вересня 2021 року. Відомий своїми інсайдами кореспондент «Радіо Свобода» Рікард Юзвяк своєму Twitter написав, що «ЄС розглядає різні варіанти військової консультативної та навчальної місії в Україні як доповнення до цивільної місії, що діє там з 2014 року».
За його словами, учасники нової місії будуть консультувати Департамент освіти Міністерства оборони України та Генеральний штаб з реформи професійної військової освіти. Вони мають на меті підтримку стійкості України шляхом зміцнення її військового потенціалу.
А на початку жовтня про це з посиланням на внутрішній документ EEAS (Європейської служби зовнішніх зв’язків) написало німецьке видання Die Welt. Зазначалося, що створення такої місії розглядається «на тлі активності російських гібридних військ та загострення бойових дій на Донбасі».
«Документ Європейської служби зовнішніх зв’язків передбачає, що створення такої місії стане вираженням солідарності з Україною з урахуванням військової активності Росії біля українських кордонів і на окупованих територіях», – написало німецьке видання.
Навіть вказувалось, що якщо місія буде створена, то вона буде названа військовою консультативною та навчальною місією ЄС в Україні (EU Military Advisory and Training Mission Ukraine).
У матеріалі йшлося, що на створенні військової місії наполягають Литва, Латвія, Естонія, до яких вже приєдналися Польща, Румунія, Словаччина, і висловили свою підтримку Швеція та Фінляндія.
«Про створення військової навчальної місії ЄС попросили глави МЗС та Міністерства оборони України, які направили в кінці липня лист верховному представникові Європейського Союзу із закордонних справ та політики безпеки Жозепу Боррелю», – йдеться в матеріалі видання Die Welt від 3 жовтня.
А вже 12 жовтня про це під час спільної прес-конференції з президентом України Володимиром Зеленським та президентом Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн за підсумками 23-го Саміту Україна-ЄС заговорив президент Європейської Ради Шарль Мішель.
«Щодо військової співпраці, ми вважаємо, що можливо її підсилити. Ми вважаємо, що це питання високого представника Жозепа Борреля – він направляє місію, яка приїде в Україну, зустрінеться з українськими колегами і буде розглядати, які спільні проекти ми можемо обговорювати у сфері військової освіти», – сказав Мішель.
Володимир Зеленський у свою чергу підтвердив, що йдеться про військово-навчальну місію, яка передбачає застосування найкращих європейських практик та обмін досвідом.
Що за місія
Питання наразі перебуває у проектній стадії, однак певну інформацію оприлюднили президент Євроради Шарль Мішель і вже колишній міністр оборони України Андрій Таран, коментуючи підсумки 23-го саміту Україна-ЄС.
За словами Тарана, планується залучення в Україну 30 постійних радників від ЄС. Очікується, що завдяки активній участі європейських колег та за результатами інституційного аудиту у Збройних силах України буде створена багаторівнева система військової освіти і запроваджене якісне дистанційне навчання.
Трансформації мають зазнати адміністративні та управлінські процеси, а також організаційно-штатні структури військових навчальних закладів, а навчально-матеріальна база удосконалюватиметься з урахуванням вимог європейської освіти.
«Реалізація такого проекту дозволить залучити кращі практики і допомогу у процесі реформування системи військової освіти Збройних сил України, що притаманні державам-членам Європейського Союзу. У нашому порядку денному дуже чіткі ініціативи, і ті сигнали, які ми подаємо колегам з ЄС, досить позитивно сприймаються. І кроки, які Міноборони робить в ході оборонної реформи, є інструментом зближення з ЄС», – сказав Таран.
Шарль Мішель порівняв українську місію з миротворчою місією «Алтея» в Боснії і Герцеговині, яка триває з 2004 року і в якій беруть участь 20 країн.
Місія «Алтея» полягає у спостереженні за виконанням Дейтонської мирної угоди 1995 року і передбачає розміщення військового контингенту ЄС на території Боснії і Герцеговини.
У червні 2021 року Рада ЄС прийшла до висновку, що «Алтея» досі відіграє ключову роль у підтриманні стабільності й безпеки у Боснії і Герцеговині. Очевидно, в ЄС подумали, що чому б аналогічним чином не підтримувати стабільність на Сході України?..
І хоча наголошується, що місія в Україні буде носити більше навчально-консультативний характер, заяви про неї пролунали на фоні публікацій американських ЗМІ та заяв західних лідерів про розгортання російських військ уздовж українських кордонів.
Також слова міністра оборони Швеції наштовхують на думку, що концепт місії може бути дещо змінений у бік військової сфери. А якщо згадати ще й інформацію про бажання Великої Британії відправити своїх військових в Україну, то напрошується висновок, що Європа шукає варіанти легального (з точки зору всіх міжнародних норм) розміщення в Україні свого військового контингенту без привернення уваги до цього процесу.
Тобто, формально це буде навчально-консультативна місія, а фактично – в Україну можуть приїхати військові зі, щонайменше, восьми країн ЄС, шість з яких є членами НАТО (всі, крім Швеції і Фінляндії). Очевидно в Європі думають, що присутність її військових представників в Україні усуне ризик нового російського вторгнення.
Як би там не було, за озвученими в жовтні планами, військова консультативна та навчальна місія ЄС в Україні має запрацювати вже до кінця 2021 року.
Руслан Рудомский / Depo.ua
