«Нормандський формат» для внутрішнього використання: Для чого Зеленський робить сюрпризи Путіну Анонсовані Банковою радикальні дипломатичні кроки в нормандському форматі розбились об реальне чи вдаване здивування Кремля, на тлі мовчання європейських партнерів. Що заставляє засумніватися як в цілях цих анонсів, так і в їхній абсолютній правдивості

Впродовж останніх кількох діб чинний президент України та представники його офісу озвучували цілу низку зовнішньополітичних ініціатив, пов’язаних з конфліктом на Донбасі.

Зокрема, сам Зеленський повідомляв, що «у будь-якому разі готується Нормандська зустріч. «Вона повинна бути… а якщо не буде зустрічі у Нормандському форматі, я знайду формат, коли зустрінуся з кожним із лідерів «Нормандської четвірки», — сказав він.

Невдовзі після того голова Офісу президента Андрій Єрмак заявив, що «на столі лежить конкретний план мирного врегулювання, запропонований Німеччиною і Францією, і доопрацьований Україною». І якщо Росія не погодиться на його реалізацію, це означатиме, «що вона не хоче припинення війни та настання миру на території Донбасу».

У стороннього спостерігача могло скластися враження, що мирні переговори перебувають якщо й не на порозі щасливого завершення, то, принаймні, десь неподалік якогось важливого смислового рубежу.

Втім, за вчора і сьогодні стало зрозуміло, що цей ентузіазм Банкової чи то і справді виявився повним сюрпризом для Кремля, чи то там вміло симулювали здивування від заяв Єрмака та Зеленського. Оскільки як прес-секретар російського президента Пєсков, так і заступник очільника російського МЗС Андрій Руденко, та кілька представників російської Держдуми впродовж останніх двадцяти чотирьох годин в один голос заявили, що про ніякий новий план врегулювання нічого не знають. І що коли цей план і «лежить на столі», як про то заявив Єрмак  – то явно не на їхньому.

Про те, що якийсь новий план примирення існує, заявив тільки, вибачте за джерело, «представник «ЛНР» в Тристоронній контактній групі Родіон Мірошник. Який нібито «чув щось подібне на засіданні політичної підгрупи».

Представники Німеччини та Франції наразі також зберігають з приводу анонсованого Єрмаком «потужного плану» скромну мовчанку.

Звичайно, можна припустити, що «таємний план врегулювання на Донбасі» написаний в Німеччині та Франції і «дороблений» в Україні, який анонсував нам Єрмак, насправді існує. І в усій цій трохи химерній історії Кремль робить все можливе, щоби виставити Банкову зборищем недолугих і нездатних до дипломатичної роботи профанів. Чи дискредитувати план, який не подобається Кремлю. Але в такому випадку виникає закономірне питання – чому Офіс президента не оприлюднить цей чудовий план? Або, якщо в Берліні та Парижі виставили заборону на таке оприлюднення – навіщо було анонсувати документ, про який не можна нічого сказати?

Втім, більш вірогідним видається інший сценарій. За якого в адміністрації Зеленського прийняли рішення зімітувати бурхливу діяльність стосовно розв’язання конфлікту на Донбасі. А відсутність успіхів виправдати жорсткою і неконструктивною позицією Росії. Можливо, подібна імітація має на меті виключно рейтингові міркування. Можливо навіть, що її реальна ціль – підготувати громадськість в Україні та наших геополітичних союзників якщо й не до відмови від мінських домовленостей, виконувати які Росія та сепаратисти не поспішають, при цьому наголошуючи, що від них не можна відмовлятися, то до поступового згортання переговорного процесу в межах мінської ТКГ. Що, зважаючи на результативність останнього, складно назвати великою втратою.

Але якою б не була справжня мета заяв Зеленського і Єрмака, наразі складається враження, що на Банковій чи то дещо поспішили з цими анонсами, чи то не врахували того факту, що сказане в Україні і для українців буде почутим та прокоментованим і «за порєбріком».

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст матеріалів у рубриках «Блоги» та «Статті». Думка редакції може відрізнятись від авторської.