понеділок, 3 жовтня 2022 | ПРО ПРОЄКТ | КОНТАКТИ

«Шатун» путіна в Европі: Коли маргінали і «хороші росіяни» штурмуватимуть Бундестаг У кількох європейських країнах відбулися антиурядові протести. Їх організували маргінальні політичні сили, і це лише початок – росія почала загальну мобілізацію не у себе, а на Заході. У кремлі впевнені, що зможуть розколоти правлячі еліти

Днями у столиці Чехії Празі, в німецькому місті Кассель, де знаходиться завод, що входить у корпорацію збройного гіганта Rheinmetall AG, а вчора у Кельні відбулися масові акції.

Хто і навіщо бродить Європою з буквою Z у голові

Про виступи у Касселі російські пропагандисти повідомляли так: сотні жителів міста вимагали припинити постачання зброї Україні, палили фаєри і заблокували вхід до заводу, але мирних протестувальників поліція розігнала кийками та перцевим газом. Навіть довелося задіяти вертоліт. Про останню ж за часом демонстрацію, у Кельні, відомо, що участь у ній взяла російська діаспора. Але її заклики слово в слово збігалися з кремлівською пропагандою. Що і не дивно – організаторка збіговиська Олена Колбаснікова також долучалася до організації автопробігів на підтримку путіна. У травні вона скаржилася, що її за це буцімто звільнили з роботи. Але з Німеччини на рідну росію вона чомусь вперто повертатися не хоче.

Спробуємо розібратися, що це за протестувальники, хто стоїть за акціями, і чиїми руками росія намагається розгойдати країни, в яких створила агентурну мережу. Почнемо з виступів «антимілітаристів» у Касселі. Захід відбувся під червоними прапорами, на деяких був напис DKP – Комуністична партія Німеччини. Це дрібна партія, її штаб-квартира навіть не в Берліні, а в місті Ессені (земля Північний Рейн-Вестфалія). В Німеччині кілька лівих партій, серед них парламентська Die Linke, яка сповідує демократичний соціалізм і відсторонилася від політики кремля, а от марксистсько-ленінська DKP знаходиться на крайніх лівацьких позиціях. Її результати на виборах ледь перевищують похибку відповідних соціологічних досліджень. З огляду на маргінальність політсили можна було б і не звертати увагу на її виступ у Касселі, якби не агресивність учасників, на цьому зробила акцент і поліція.

Значно чисельнішими були протести у Празі. За різними оцінками, на Вацлавській площі зібралося від 50 до 70 тисяч протестувальників. На акцію зійшлася різношерста публіка. Першу скрипку грали націоналісти з партії «Триколор», саме її спікери виголошували проросійські наративи і найгучніше звинувачували уряд Петра Фіали. Коротко про цю партію. Її створили у червні 2019-го, минулого року вперше брала участь у парламентських виборах і жодного мандату не отримала. За «Триколором» стоять колишній прем’єр Чехії Вацдав Клаус-страший та його син Вацлав Клаус-молодший. Вони відомі політичними та бізнесовими зв’язками в рф. Старший із Клаусів, нагадаємо, підтримав анексію Криму та кілька разів вдавався до публічної українофобії. У 2019 році чеський журналіст Ярослав Кмента опублікував розслідування про «Триколор», зокрема про російські джерела фінансування партії. Зараз її очолює Зузанна Маєрова-Заграднікова. На акції вона вимагала скасувати антиросійські санкції та зупинити збройну допомогу Україні.

Пліч-о-пліч із правими мітингували представники Комуністичної партії Чехії та Богемії, але їхні вимоги були соціальні, а не антивоєнні, а також дрібні організації, відомі з антиковідних протестів. Організатори празького «Шатуна» пообіцяли провести ще один захід наприкінці вересня. А прем’єр Петр Фіала у відповідь на звинувачення різнокольорових опозиціонерів заявив: у Чехії з’являються проросійські кампанії дезінформації, росія веде економічну війну з країнами ЄС через енергетику, його попередники зробили країну повністю залежною від російських енергоносіїв, а його уряд вживає заходів, щоб швидше позбутися цієї залежності. Схожу риторику спостерігаємо і в заявах інших європейських політиків, які зараз знаходяться на керівних посадах. Їхні уряди мусять пожинати плоди недалекоглядності попередніх урядів, які посадили свої країни на російську енергетичну голку.

Чи вдасться путіну розгойдати Європу

Мітинги у Касселі та Празі наштовхують на кілька висновків. Перший: кремль очікувано відкрив другий фронт у Європі напередодні опалювального сезону та на хвилі негативних суспільних очікувань, пов’язаних зі зростанням тарифів і цін. Використання путіним енергоресурсів для війни з Євросоюзом було справою часу, про цю небезпеку йшлося давно, проте тільки віднедавна уряди країн ЄС заворушилися, шукаючи шляхи диверсифікації поставок нафти, газу, електроенергії. Швидко знайти їх складно, на цьому й грає Москва. 3 вересня «Газпром» начебто через технічну несправність періодично зупиняє «Північний потік». Зрозуміло, що несправність тут ні до чого, мета зупинок – налякати європейців. Мовляв, можемо припинити давати вам газ у будь-який момент. Очевидно, дивні поломки на газопроводах збігатимуться у часі з настанням холодів.

Лідери окремих європейських країн кажуть: готові до газового тиску росіян і до зими підготувалися, заповнивши газові сховища. Питання в тому, чи вистачить цього на весь осінньо-зимовий період, враховуючи, що йдеться про промислово розвинуті країни. Це по-перше. А по-друге – відключенням і включенням газогонів росіяни посилюють панічні настрої, на хвилі яких на біржах ростуть ціни на газ, а в магазинах – на більшість товарів. Європейці переконують: санкції не пом’якшуватимуть, навіть якщо на вулиці вийдуть мітингувальники. Звучить обнадійливо, але… Тут доречно згадати зернову угоду: українське зерно вивозять з наших портів, проте і російські продукти та добрива далі безперешкодно постачаються на світові ринки. Тобто, ООН та її генсек Антоніу Гутьєрріш зацікавлені у тому, аби через нестачу зернових в окремих регіонах світу не виник масовий голод, і заради збереження власного реноме були готові зробити все, щоб російські добрива не потрапили під санкції. На слабину розраховують у кремлі і тепер: коли європейці замерзнуть, самі запропонують зняти якусь частину санкцій, а ми їм продамо газ за накрученою панікерами ціною. Чи спрацює такий розрахунок? Відповідь на це питання випливає з другого висновку про мітинги у Касселі і Празі.

Ми бачимо, що росія розгойдує вуличні протести, але її підручні, принаймні на цьому етапі – лузери або ж політики, засмальцьовані корупційними стосунками з кремлем. Політичних важковаговиків, які впливають на рішення сьогоднішніх лідерів країн ЄС, у рукаві Москви нема. У неї є Віктор Орбан, однак його вплив далі Угорщини не поширюється. Разом з тим шантаж з боку рф здатний мобілізувати європейські політичні еліти, які зараз перебувають при владі, адже вони – в одному човні, і вигребти зі штучно створеної путіним енергетичної кризи здатні лише разом. Якщо усвідомлять всі ризики до того, як проросійські сили почнуть атакувати урядові будівлі та законодавчі органи. Кремль збирає навколо себе країни-ізгої, точно за тим же принципом у західних державах росія ангажує маргіналів. І вони скоро атакуватимуть не лише заводи, а й спролбують штурмувати центри прийняття рішень. За аналогією зі штурмом Капітолію у січні 2021-го.

Фронт, відкритий путіним у західних країнах, передбачає два компонента. Перший – розгойдування суспільства, аби те тиснуло на політеліти, які, у свою чергу, провокували внутрішні політичні кризи з метою відсторонення від посад діячів, які підтримують Україну. У кремлі переконані у слабкості західних демократій, і коли бачать таку слабкість, підвищують ставки. Приклад – нафтові санкції. Гарне рішення, однак якби цивілізований світ відразу встановив стелю для ціни російської нафти, її вартість на ринках не сягнула б такого рівня. І росія б отримувала не надприбутки, а мала великі збитки. Інший приклад – рішення щодо віз для росіян. Depo.ua детально аналізував хибність половинчастих підходів у цьому питанні. Замість закрити Європу від росіян, «хороших» і «поганих», серед яких купа агентів спецслужб, їх обіцяють краще перевіряти. Питання: чи відомо празькій поліції, скільки громадян рф і пов’язаних з ними осіб було серед тих 70 тисяч, які під триколорами водили хороводи вулицями чеської столиці?

Другий компонент – ефектна телекартинка не лише на росТБ, а й у незахідних країнах. Такий собі серіал «Присмерк Європи» з бійками на вулицях Парижа, Берліна, Брюсселя. З нафтовим ембарго Москва втратить західні ринки і зіткнеться з проблемами морського транспортування нафти, то ж їй дуже важливо утруднити та максимально розтягнути в часі цей процес.

То ж чи вдасться розгойдати Європу – аж так, що колективний Захід накриє хвилею протестів, відставок урядів, президентів? Ні, але протистояти російськім підступам буде набагато легше за однієї умови: Захід має зберігати повну солідарність, діяти швидко, на випередження, і не проявляти ні краплини слабкості. Задіяний путіним «інтернаціонал маргіналів» – точно не революційна сила. Якщо єдність не дасть тріщину, навесні запушений кремлем бумеранг обов’язково повернеться до Москви.


Юрій Васильченко / Depo.ua
Поділіться цим