З початку 2000-х років в США почали відпрацьовувати концепцію великого ударного БПЛА і так зʼявився Х-45 від компанії Boeing. Він став дуже дорогим для застосування, але в ньому були цікаві та перспективні рішення, і хотілось їх застосувати не глядячі на коштовність проекту. Так зʼявився проект БПЛА для застосування з палубних авіаносців. Називався він Х-47В.
Логіка була наступна.
Авіаносців у США дохера і вони дуже, дуже дорогі. А квадратний метр авіаносця коштує дорожче ніж на Липках. Тому треба підняти ККД авіаносця вже в існуючій площі.
Коли частина бортів на авіаносці – це БПЛА, які повинні взлітати парами з ударними літаками, то це може стати тією можливістю підвищення боєздатності. Бо БПЛА меньший за літак за рахунок того що в ньому немає кабіни та систем життєзабезпечення пілота, по тій же логиці дешевший, а так же свободне койко-місце на авіаносці. Ну, тобто завдяки тому, що БПЛА меньше, льотного склду на літак + БПЛА треба менше ніж на два повноцінних літака, значить літаків з БПЛА можна розмістити на авіаносці більше, ніж звичайних літаків, ось вам і підвищення ККД та вогневої потужності. В теорії це все було повинно виправдати велику вартість проєкту.
Х-47В відпрацював штатно свою місію та проект був закритий. Причиною стала велика вартість проекту, що перекривало навіть високі експлуатаційні витрати авіаносців. Але ці розробки заклали новітні ідеї в майбутні розробки дронов, які повинні супроводжувати літаки 6 покоління, і за рахунок яких будуть підійматися бойові спроможності стелс-літаків. Ну і життя пілота теж важливе.
Загалом розвиток цих іспитів можна побачити в XQ-58A Valkyrie. Вивчивши всі недоліки застосування, новий дрон сильно змінився. Він став сильно меншим, дешевшим, та вже не повинен був замінити повноцінний літак. Нещодавно дві «Валькірії» з допобладнанням обійшлись ВМС США «всього» в 15,5 млн.долл (нагадаю що С-70 коштує стільки ж примірно за один, тільки досі відпрацьовують його в стадії прототипа» на дистанційному керуванні).
«Валькірія» стала відносно недорогим придатком до F-22 (який розрахований на захоплення переваги у повітрі, але не дуже на роботу по наземним цілям) та F-35. Цей дрон будувався з урахуванням самостійного виконання місії, тобто бойовим процесом керує не пілот літака, а ШІ. Тому йому похер на РЕБ. Він автономний, отримує всі данні по оперативній обізнаності по Link 16, тобто інтегрований в сетецентрічну систему бою армій НАТО. Якщо ситуація в повітрі така, що треба наносити наземні удари з ризиком втрати літака – то це зробить меньший, та дешевший БПЛА без ризику для пілота. Програма ця називається (Double?) Penetrating Affordable Autonomous Collaborative Killer.
Так і формується концепція літаків 6 покоління. В космосі – супутники, в повітрі – літаки ДРЛО, на землі – радари ППО, все це завʼязано на Link-16, знищує повітряні цілі неймовірний F-22 Raptor, а якщо треба бити по наземним цілям з ризиком для бортів – то для цього є «Валькірії». Так виглядає перевага у повітрі.
Що ж робить РФ?
Я бачив каменти де С-70 чомусь порівнювали з Х-47В, але це не правильно, бо Х-47В це палубний БПЛА, а розробляти С-70 для постійно вмираючого єдиного авіаносця «Генерал Кузнєцов» досить дивно. С-70 – це продовження проекту Х-45 початку 2000-х, не дивлячись на те, що ця концепція була признана безперспективною ще два десятиліття назад. Після цього була ціла лінійка БПЛА, результатом якої стала XQ-58A Valkyrie.
Росія продовжує розвивати С-70 не як повноцінний БПЛА, а він існує як демонстратор технологій. Перспектив в нього як у прототипа немає. В нього немає ні стелс-технологій (у РФ взагалі немає стелс-технологій, навіть на Су-57, який побудований з авіаційного алюмінію як і Су-35), в нього немає сетецентрічної системи, до якої його можна підключити до аналогу Link-16, немає і автопілота на ШІ. Це планер, який навчили літати, і який керується з літака по радіозвʼязку.
Тобто пілоту Су-57 треба не тільки займатися керуванням літака, а ще і цей 20-тонний гроб якось треба не про…бати у польоті. Що доволі дивно, якщо брати застосування згідно елементарній логіці, бо БПЛА повинен зняти частину функцій з літака, а не додати їх літаку своїм існуванням. Але як є.
Тому що це було, якщо цей БПЛА – то херова копія американських розробок початку 2000-х, спитаєте ви?
Я теж думав над цим, бо незрозуміло навіщо тягнути в небо України прототип погано працюючого, коштовного БПЛА, та ще і без озброєння в люках (що вказує на те що система наведення не дуже поки що працює, в бойових умовах, і кидати щось С-70 може тільки на полігонах).
А потім зрозумів. Та це ж пропаганда. Як Сармат, як Буревеснік, як Посейдон…
«Бойовий» виліт Су-57 з С-70!!!!
На наступний день російські ЗМІ повинні були вибухнути «першим бойовим застосуванням літака 5 покоління з бойовим БПЛА!».
Ну, типу, американці досі тестують, а ми вже в бойових діях використовуємо! Бачите, в нас і Су-57 є, і С-70 працює, ось вам кадри, ось вам фоточкі, моліться на наш аналоговнєт, скоро Расіюшка как встанєт с колєн!!!
Але вийшло як вийшло. Літак залетів в зону без ППО впевнений у безкарності, але попав під вплив РЕБа, який заглушив канал зв’язку БПЛА/літака, і БПЛА відправився в неконтрольований польот в сторону де ППО все ж є, і пілоту літака було небезпечно його супроводжувати намагаючись встановити зв’язок. Після чого було прийнято рішення збити дрон «чтоб он нє достался врагу, і врагі нє смоглі скопіровать наши вінтажниє тєхнологіі».
Тобто казати що впало щось дуже важливе для російської обороноздатності? Ні, С-70 – застарілий шмат лайна який викачує бабки з російської оборонки. Єдине що він показав – реальний рівень тих самих технологій. Наші РЕБовці повинні були вчора набухаться, відмічаючи таку жирну ціль.
Бо вчора був поставлений рекорд – найдорожчий БПЛА втрачений під впливом РЕБ. І ця подія дійсно не має аналогів.
Знизу в скрінах фото Х-45, Х-47В, С-70 та ХQ-58А.
Безпілотник Х-45
Безпілотник Х-47В
Безпілотник С-70 Охотнік
Безпілотник XQ-58A Valkyrie
Serg Marco / Facebook
