Щодо оформлення анексії окупованих територій України – «визнання результатів референдумів».
Раніше оголошували, що практично моментально буде засідання «Совфеда» за результатами і процес «визнання областей Росією» піде. Сьогодні завершується «п’ятиденний референдум» — 29-го засідання «Совфеда», тоді «Ґосдуми», тоді 30 вересня виступає Путін. Він підсумовує весь процес і урочисто повідомляє росіянам про появу нових територій, про «приростання земель російських». Прекрасний же був сценарій.
А тут раптом одразу з кількох офіційних джерел з’явились повідомлення, що жодних засідань «Совфеда» цим тижнем не планується. Ймовірно, збереться «Совфед» 4 жовтня. Спочатку сенатор Клішас заявив, що не планується засідання «Совфеда» до 4 жовтня, тоді голова «Совфеда» Матвієнко підтвердила, що засідання не буде. Все вже в жовтні. Хоча «лідери» недореспублік рвуться до Москви по підтвердження їхніх повноважень вже як російських держчиновників, а не місцевих гауляйтерів.
Взагалі офіційна РФ якось дуже розмито говорить про це визнання. Таке враження, що в процесі помінялась концепція. На сайтах Кремля новин, котрі би підтвердили оце «виляння», поки немає. Але виглядає все саме так: що Путін вже невпевнений, чи буде для нього офіційна анексія саме зараз найкращим варіантом, чи все ж почекати хоча б, чи взагалі креативно скасувати.
Можливо, це пов’язано з сьогоднішнім «зумисним припиненням» (через вибух аналогу близько 100 кг динаміту, як заявили норвезькі фахівці) роботи «Північного потоку-2». Диверсія чи ні, аварія чи ні – не має значення. З цього моменту російський газ через «ПП 1» і «ПП 2» постачатись до Європи не може. Ймовірно, це і є частина відповіді Заходу на «референдуми» (плюс, звісно, сьогоднішнє відкриття Балтійського газогону із заявами Польщі, що на цьому можливості газового шантажу Росія втратила). Мовляв, ми можемо не нагнітати ядерні погрози – а просто відрубати вам можливість тримати Європу за газову залежність. І все. Путін цілком міг замислитись, чи воно того варте і що буде наступним.
Тож цілком ймовірно, що Путін дає задню. Або наводить для чогось туман на ситуацію. Третій варіант: він просто не знає, що робити, і в паніці. Бо все виглядало так: раптова часткова мобілізація, раптово організовані за відмашкою Путіна референдуми з намальованим потрібним результатом – і все неорганізовано, все похапцем, бо треба було бігом. А тепер раптом виявляється, що поспіх був не настільки потрібним – якщо розгляд відсунули орієнтовно на 4 жовтня.
Тобто, ще раз: або Кремль цим відтермінуванням надає Заходу змогу з ним домовлятись. Або Путін напускає туману – з неочевидними поки цілями. Або вони дають задню. Бо розуміють, що після того, як результати референдуму буде офіційно оголошено, простору для маневру вже не лишиться.
І останній варіант: що просто буде змінено «підсумковий папірець» за голосуванням: замість намальованих умовних «97% за» намалюють умовні «33% за» – і публічно сумно зітхнуть «ну що ж, ми поважаємо волю місцевих мешканців, не будуть вони Росією». В принципі, теж варіант для Путіна вислизнути з ним же створеної ситуації з референдумом.
Олексій Голобуцький / Telegram
