28 липня президент США заявив, що скоротить дедлайн для Росії для завершення війни проти України. «10-12 днів від сьогодні. Нема сенсу чекати», — сказав Трамп. Наступного дня він уточнив: «Десять днів від сьогодні. І тоді ми запровадимо мита». Термін ультиматуму спливав 8 серпня. Однак 6 серпня Трамп дав Путіну останній шанс, направивши до нього свого представника Стіва Віткоффа. І господар Кремля скористався цим, щоб обдурити господаря Білого дому.
Три поступки Трампа Путіну
Віткофф не привіз згоду Москви на припинення вогню. Замість згоди він привіз три зустрічні вимоги: особиста зустріч президентів РФ і США (без участі президента України); згода Києва на московський план закінчення війни; обмін між РФ і Україною деякими територіями, які вони контролюють. Фактично Путін відповів на ультиматум Трампа власним ультиматумом, але загорнув його у красиву обгортку «величезних поступок». І Трамп погодився.
Зустріч удвох, а не втрьох
Увечері 6 серпня він повідомив журналістам, що може зустрітися з Путіним «найближчим часом». Вранці 7 серпня помічник Путіна Юрій Ушаков підтвердив, що зустріч президентів РФ і США відбудеться наступного тижня. У ніч на 9 серпня Трамп оголосив час і місце зустрічі: в п’ятницю 15 серпня на Алясці.
Нагадаємо, що ще 11 травня Володимир Зеленський публічно запропонував Путіну особисту зустріч. Трамп підтримав цю ідею і оголосив про свою готовність взяти участь у цих переговорах. Такий формат повністю відповідав бажанню господаря Білого дому створити собі імідж миротворця, який примушує домовитися навіть непримиренних ворогів.
Однак Путін не захотів переговорів утрьох і наполіг на зустрічі удвох: він і Трамп. Можливо, когось втішить те, що зустріч 15 серпня пройде на Алясці, тобто на американській території, а не в якійсь нейтральній країні. Однак це теж лише красива обгортка. Путін отримав можливість вирішити долю України удвох з Трампом, щоб потім той дав Зеленському «накази, обов’язкові до виконання».
Умова припинення вогню
Про інші поступки Вашингтона Москві розповів держсекретар США Марко Рубіо в інтерв’ю Fox Business Network увечері 6 серпня. Зокрема, він визнав, що спочатку Україна і РФ мають домовитися про план закінчення війни, і лише після цього настане черга припинення вогню. «Я думаю, що вам потрібно досягти достатнього прогресу і скласти достатньо чіткий план того, як закінчиться війна; потім, в ідеалі, це переведе вас у стан припинення вогню на короткий період часу, і ви використаєте цей час для остаточного завершення війни», — сформулював він подальший алгоритм.
Півроку Трамп вимагав протилежного: спочатку повне і безумовне припинення вогню, а після цього — переговори про мир. Ще п’ять місяців тому він домігся згоди на це від Києва. Зеленський просив Трампа дати Україні гарантії безпеки, але той відмовив і наполіг, щоб Київ все одно погодився на припинення вогню, і 11 березня Зеленський публічно погодився. Проте Москва весь час не давала згоди — і, як бачимо, зрештою домоглася свого.
Але це ще півбіди. Раніше головна небезпека російської вимоги «спочатку переговори, потім припинення вогню» полягала в тому, що Москва лякатиме Київ проривом фронту, щоб примусити до поступок. Але тепер з’явилася більша небезпека. Тепер російська вимога виглядає так: «спочатку підпис Києва під затвердженим Трампом московський планом закінчення війни, потім припинення вогню».
Тобто замість безумовного припинення вогню Трамп погодився на умовне. І ця умова — згода Зеленського виконувати те, про що домовляться Путін і Трамп 15 серпня.
«Деякий обмін територіями»
Далі в тому ж інтерв’ю Рубіо повідомив, що Києву доведеться віддати деякі території, які він контролює. «Ключовими елементами будь-якого завершення війни будуть територіальні питання. Є території, які Росія захопила, — нагадав він. — Коли ви збираєтеся укладати угоду, доведеться йти на поступки; будуть поступки з боку росіян і, звісно, також з боку українців… Ці поступки нелегкі. Ви також повинні продати їх громадськості у своїй країні».
8 серпня про необхідність взаємних поступок України і РФ оголосив і сам Трамп. «Ви дивитеся на територію, за яку боролися 3,5 роки. Багато росіян та українців загинуло. Ми дивимося на це і насправді прагнемо щось повернути, а щось — обміняти, це складно. Насправді це не просто. Це дуже складно. Ми щось повернемо, щось отримаємо — щось обміняємо. Буде деякий обмін територіями, на благо обох», — заявив він на брифінгу в Білому домі.
Формально це можна назвати обміном територіями. Путін хоче отримати повністю всю територію Донецької і Луганської областей України. За це він може віддати окуповані частини Сумщини і Харківщини і, якщо Трамп умовить, Запорізьку АЕС з Енергодаром.
Для Путіна вкрай важливо отримати всю Донеччину і Луганщину. Тоді він зможе оголосити, що «цілі СВО досягнуто», «Росія захистила народ Донбасу». Також йому важливо отримати угоду, в якій Україна визнає, що Крим, Донецька і Луганська області де-факто контролюються Росією.
Вибір між поганим і поганим
Коли Трамп озвучив свій ультиматум, мало хто вірив, що Путін швидко піде на поступки. Всі чекали, якими ж будуть наступні кроки Трампа, коли дедлайн ультиматуму спливе: він одразу введе обіцяні санкції проти російської нафти чи буде робити це поетапно. Серйозність своєї погрози він начебто підтвердив 6 серпня указом, який наклав на товари з Індії додаткове мито у розмірі 25% (щоправда, не одразу, а «через 21 день після дати цього указу») за те, що Індія імпортує російську нафту.
Цей указ був підписаний начебто спеціально перед візитом Віткоффа до Москви, щоб Путін бачив, що прагнення Трампа стати великим миротворцем не можна ігнорувати. Виглядало так, що Трамп поставив Путіна перед дилемою: негайне завершення війни або адські санкції.
Мусимо визнати, що задум Трампа спрацював: мирний процес таки зрушив з мертвої точки, і шанси на швидке укладання мирної угоди різко зросли. Однак сталося це не тому, що Путін пішов на поступки, а тому, що він запропонував Трампу спокусливий сценарій миротворства: президенти РФ і США домовляються про обмін територіями між Україною і Росією, Трамп здобуває підпис Зеленського під цим планом, після чого настає час припинення вогню, реалізації обміну територіями і підписання мирної угоди.
На брифінгу в Білому домі 8 серпня Трамп розповів, що «президент Зеленський хоче бачити мир. Він має отримати все необхідне, він готується щось підписати і, думаю, наполегливо працює над цим».
Тобто Путіну вдалося не лише позбутися необхідності вибирати між поганим і поганим. Він ще й перекинув цю дилему на Зеленського. Власне, саме цього він прагнув усі ці півроку: щоб винною у зриві мирного плану Трампа була не Росія, а Україна.
І зараз Україна фактично повернулася в ту ситуацію, в якій була у лютому, коли Трамп вважав, що Москва хоче миру, а Київ треба примушувати. Різниця в тому, що тоді Вашингтон вимагав від Києва згоди на припинення вогню без попередніх умов і без гарантій безпеки від США. А зараз вимагає віддати Путіну контрольовані Україною території Донеччини і Луганщини. Якщо Київ відмовиться, Вашингтон буде його карати, поки не отримає бажаного.
Що вибере Зеленський
Вранці 9 серпня Зеленський виступив із зверненням до українців. Зазвичай його відеозвернення з’являються увечері, але цього разу він зробив виняток, щоб швидко зреагувати на останні заяви Трампа.
«Президент Трамп оголосив про підготовку своєї зустрічі з Путіним на Алясці. Дуже далеко від цієї війни, яка триває на нашій землі, проти нашого народу і яку все одно не закінчити без нас, без України», — сказав Зеленський. Ці слова можна розшифрувати як невдоволення тим, що це буде зустріч удвох, а не втрьох. І далі він вислови скепсис щодо майбутніх домовленостей на Алясці: «Будь-які рішення, які без України, — вони одночасно і рішення проти миру. Вони нічого не дадуть. Це мертві рішення. Вони ніколи не спрацюють».
Також він відреагував на анонс Трампа про «деякий обмін територіями». «Звісно, ми не дамо Росії нагород за зроблене, — наголосив він. — Відповідь на українське територіальне питання є вже в Конституції України. Відступати від цього ніхто не буде і не зможе. Дарувати свою землю окупанту українці не будуть».
Вдень 9 серпня Зеленський повідомив, що в телефонній розмові з прем’єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен він наголосив, що росіяни «навʼязують ідею «обміну» української території на українську територію з наслідками, що не гарантують нічого, крім більш зручних для росіян позицій для поновлення війни».
Однак це не означає, що українська влада вже зробила свій вибір. Поки що вона разом з європейськими союзниками намагається вплинути на Трампа, щоб той критичніше ставився до російських пропозицій.
Водночас «слуги народу» вже починають готувати українців до «дуже важких компромісів». Наприклад, голова фінансового комітету парламенту Данило Гетманцев увечері 8 серпня в інтервʼю Новини.Live заявив, що вимоги РФ створюють «певну базу для домовленостей», а «дуже важкі компроміси» є «вкрай необхідними».
«Точно є ознаки того, що процес йде у правильному напрямку, тобто він наближається до миру. Ознаки реальних вимог від РФ, не вигаданих, а справжніх, вже є. Вони є у США. І це створює певну базу для домовленостей, — запевнив Гетманцев. — Я би не радив громадянам розраховувати на те, що ми здобудемо кордони 1991-го року. Це навряд чи буде. Будуть дуже важкі компроміси. Але вони вкрай необхідні, і від них залежить майбутнє країни».
Тому не поспішатимемо з висновками. Попереду, схоже, будуть ще сюрпризи. Якщо Трамп так легко піддається спокусам Путіна, то вже можна почати хвилюватися і за долю Аляски.
Юрій Вишневський / Ділова столиця
