Нагадаємо, що причиною раптової атаки влади на НАБУ і САП 21-22 липня стало те, що НАБУ висунуло підозру тодішньому віце-прем’єру Олексію Чернишову та підібралося до співвласника «Кварталу 95» Тімура Міндіча. Тобто спрацював основний інстинкт влади: самозбереження.
Основний інстинкт влади
Закон про позбавлення НАБУ і САП незалежності, похапцем прийнятий 22 липня, був лише частиною цієї атаки. Іншою частиною були публічні звинувачення в «зв’язках з Росією», висунуті двом працівникам НАБУ, які займалися справами Чернишова і Міндіча.
21 липня СБУ оголосила, що народний депутат від ОПЗЖ Федір Христенко був топовим агентом ФСБ РФ (резидентом) і відповідав за посилення російського впливу на НАБУ, після початку великої війни втік з України і продовжує здійснювати вплив на Бюро. «За даними слідства, зараз Христенко перебуває у тісних стосунках із частиною керівників Бюро. Серед них — один із начальників міжрегіональних управлінь детективів НАБУ Руслан Магамедрасулов, якого СБУ затримала сьогодні за підозрою у веденні бізнесу з РФ та контактах з рашистами. Як свідчать наявні дані, Христенко знав цього детектива ще з часів спільного навчання у Донецькому університеті. Ще один із його зв’язків — це керівник підрозділу детективів НАБУ Олександр Скомаров, з яким Христенко перебуває у тісному контакті. Зафіксовано, як у 2022 році під час повномасштабного вторгнення дружина Скомарова виїжджала за кордон на автомобілі, що належав дружині Христенка», — заявила СБУ.
За даними джерел «Української правди», «Руслан Магамедрасулов, якого наразі підозрюють у державній зраді, був одним із ключових співробітників, які займались документуванням друга президента Тімура Міндіча у тій самій квартирі, в якій бував і сам президент». А Олександр Скомаров вів справу проти Чернишова. Саме Скомаров 23 червня розповів на youtube-каналі НАБУ, що «викрито схему за участю чинного віце-прем’єр-міністра».
Президентський законопроект №13533, підтриманий Верховною Радою 31 липня, повертає НАБУ і САП незалежність, яку було відібрано у них 22 липня, однак дає в руки СБУ «паяльник» або, м’якше кажучи, «важіль впливу» на ці два органи у вигляді пункту 3 прикінцевих положень. Там записано, що протягом 6 місяців з дня набрання чинності цим законом СБУ проводить перевірку працівників НАБУ, САП, БЕБ, ОГП, ДБР, Нацполіції, які мають допуск до державної таємниці, на предмет вчинення дій на користь держави-агресора. Тобто СБУ тепер протягом півроку абсолютно законно (на виконання прямої вказівки закону!) триматиме під ковпаком усіх працівників НАБУ і САП, які ведуть справи Міндіча і Чернишова. І звісно, новий закон ніяк не скасовує бажання влади дискредитувати Магамедрасулова і Скомарова, а з ними і розслідування НАБУ, якими вони керували. Цей фактор, мабуть, здатен загальмувати справи Міндіча і Чернишова.
Підживлення суспільного інтересу
Але є й протилежний фактор — суспільний запит на швидкі результати від НАБУ і САП саме у цих справах. До речі, цей запит зараз досить успішно підживлюється.
Вранці 30 липня «Дзеркало тижня» розповіло, що окрім справи Чернишова про його діяльність на посаді міністра розвитку громад і територій (березень 2020 — листопад 2022) існує ще одна — про його діяльність на посаді голови правління НАК «Нафтогаз України» (листопада 2022 — грудень 2024). «НАБУ розслідує епізод щодо оформлення на посади НАК «Нафтогаз Україна» охорони та домашнього персоналу Олексія Чернишова, коли він очолював підприємство, повідомили джерела zn.ua в правоохоронних органах. За даними джерел, відповідні посади передбачали зарплатню в розмірі не менше 300 тисяч грн на місяць та бронювання від мобілізації. Як стало відомо zn.ua, цей епізод про «працевлаштування» в НАК згадувався в ухвалі суду, згідно з якою у Чернишова в червні відбулися обшуки», — повідомило видання.
29 липня ютуб-канал bihus.info розповів про «кількох цікавих персонажів, які пов’язали Чернишова з масштабним будівництвом у Козині на мільйони доларів». Вранці 30 липня цю історію доповнив народний депутат Ярослав Железняк з фракції партії «Голос». «Скільки будинків ви бачите на мапі з розслідування Бігусів по маєткам Чернишова, які будуються у Козині? Більше ж, ніж його один будинок? Там їх 4-5. А хто власники чи майбутні власники інших? Мої джерела говорять, що одного звати Тімур. Правда, нещодавно був змушений переїхати за кордон через клятих антикорупціонерів», — повідомив депутат. Пізніше він поділився інформацією, що Міндіч «переїхав на постійне місце у Ізраїлі (там немає екстрадиції), а поки Рада терміново намагається виправити той треш, який був зроблений заради нього, зараз відпочиває на півдні Іспанії».
Увечері 30 липня Железняк додав яскравих деталей щодо квартири Тімура Міндіча. На своєму ютуб-каналі він розповів, як НАБУ вдалося організувати прослуховування «в квартирі, де влаштовують свято особисто для президента, де затверджують фінальний список перед виборами до Верховної Ради». Родзинкою його сюжету стало фото вбиральні з нібито золотими унітазом і біде.
Проблема не в «помилці»
Інтуїція підказує, що це лише перша інформаційна хвиля, після якої будуть ще. Їх завдання — підтримати в народі градус невдоволення особисто Зеленським і закріпити недовіру до нього, попри те, що він і парламент виправили свою «помилку» та повернули НАБУ і САП незалежність.
Ці розрахунки можуть справдитися, бо вони спираються на соціологію. 25-26 липня дослідницька компанія Gradus Research провела опитування про ставлення до протестів проти закону про зміни у діяльності НАБУ і САП, прийнятого 22 липня. 69% опитаних повністю або частково підтримують протестувальників (і лише 13% не підтримують). Водночас 43% респондентів заявили, що готові доєднатися до протестів особисто. На запитання про причини протестів респонденти найчастіше обирали такі три відповіді: «ризик політичного впливу на антикорупційні органи» (46%),»небезпека послаблення незалежності НАБУ і САП» (43%) і «загальна недовіра до влади» (38%).
Якась частина народу, можливо, повірила в те, що закон, прийнятий 22 липня, це була просто «помилка», спричинена бажанням викорінити російський вплив у НАБУ і САП. Але чимало українців, мабуть, схиляються до версії, що влада вирішила позбавити антикорупціонерів незалежності, бо їхнє розслідування вийшло на оточення Зеленського. Щоб розвіяти цю підозру, недостатньо повернути НАБУ і САП незалежність. Новий закон не здатен скасувати бажання суспільства дізнатися, що ж там таке жахливе розкопали розслідувачі, що влада була вимушена терміново звинуватити їх у роботі на Росію і спробувати взяти НАБУ і САП під свій контроль, поставивши під загрозу євроінтеграцію і західну фінансову допомогу.
Увага суспільства до цієї історії викликана не лише «жагою справедливості». Ця жага сама по собі абстрактна, як і усі цінності на кшталт «верховенства права», «рівності всіх перед законом» чи «європейської інтеграції». Але зараз абстрактна жага справедливості доповнилася конкретним пекучим інтересом: «І що ж там на тих плівках Міндіча? Чим Міндіч і Чернишов настільки цінні для Зеленського, що він для їх порятунку хотів знищити незалежність НАБУ і САП?»
І є чимало людей, як в Україні, так і на Заході, зацікавлених в тому, щоб цей пекучий інтерес у суспільства ставав ще пекучішим. Звісно, Банкова має способи впоратися із цим викликом. Найперший — відволікти увагу. Тут є велика надія на Трампа, що він почне бити санкціями по Росії і це затьмарить усі інші теми. Водночас Зеленський може радувати українців черговими обіцянками нової потужної зброї українського виробництва, успіхів на шляху євроінтеграції тощо. Якщо суспільство цим задовольниться, а справи Міндіча і Чернишова застопоряться — от тоді можна буде казати про «хепі-енд» для Банкової.
Юрій Вишневський / Ділова столиця
