Країна-агресор продовжує шантажувати світ ядерною катастрофою на Запорізькій АЕС. Днями ординці погрожували місії МАГАТЕ, якщо її представники спробують потрапити на атомну станцію через Київ. Учора ж анонсували «масштабну провокацію» на ЗАЕС, яку хочуть спихнути на Україну. Згодом начальник військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту терористичних військ рф генерал-лейтенант Ігор Кирилов взагалі пригрозив зупинити роботу станції. Вочевидь, всі ці заяви мають на меті схилити керівництво ООН і МАГАТЕ відправити місію через росію та тимчасово окуповані території, що означатиме посилення позицій рф у провокативній грі навколо ЗАЕС.
Не менш тривожні новини пов’язані з наближенням 31-ї річниці Незалежності України. Загарбники посилили обстріли українських міст і селищ, завдаючи злочинних ударів по цивільних об’єктах. Також вони посилили наступальні дії практично на всіх гарячих напрямках уздовж лінії фронту. Крім того, значне занепокоєння викликає активність орків у Білорусі. Посилення росіянами напруження перед головним державним святом українців очевидне. І так само очевидна його мета – чинити тиск на мирне населення, аби те почало вимагати від влади поступок агресору. Москві конче необхідно не дати розпочатися контрнаступу ЗСУ на півдні і для цього вона використовуватиме всі засоби.
На тлі цих дуже тривожних сигналів до України завітали президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган і генеральний секретар Організації об’єднаних націй Антоніу Гутьєрріш. Представник останнього Стефан Дюжаррік назвав головні теми переговорів із Володимиром Зеленським: припинення війни, безпекова ситуація на ЗАЕС і дія зернової угоди. Її, нагадаємо, було укладено у Стамбулі 22 липня між Україною, ООН і Туреччиною. Окрему угоду ООН і Туреччина підписали з росією. Документ дав можливість вивозити зерно з наших портів. Цією угодою дуже пишаються і Гутьєрріш, і Ердоган. Перший отримав змогу прозвітуватися: керована ним організація бореться з голодом. А другий посилив позиції своєї країни в регіоні, забезпечує Туреччину українським зерном. Турки залишаються одними із найбільших імпортерів наших зернових. Економічна ситуація в Туреччині не найкраща, а проблеми з продовольством створили б серйозні ризики для його режиму.
Друг чи флюгер. У чому Україні може допомогти Ердоган
Протягом останнього часу глава Туреччини двічі зустрічався з путіним – у Тегерані, куди кремлівський карлик їздив випрошувати безпілотники, і в Сочі. Остання зустріч виявилася дуже вигідною для Анкари і Москви: турки розпочали свою спецоперацію проти курдів у Сирії, тобто Ердоган домовився, що росія не втручатиметься, натомість путін отримав можливість обходити санкції завдяки турецьким банкам. Під час зустрічі в Сочі обидва авторитарні лідери випромінювали радість від досягнутих домовленостей. У той же час Україна до поведінки Ердогана ставиться насторожено.
З одного боку Туреччина постачає нам «Байрактари», без згоди глави цієї держави цього б не було, адже Сельчук Байрактар, власник компанії Baykar, яка випускає БПЛА, зять Ердогана. Крім того, турки ще в перші дні війни закрили для російських військових кораблів прохід через Босфор, тим самим не дозволили росіянам збільшити чисельність свого флоту у Чорному морі. А зараз висловили бажання долучитися до повоєнної відбудови України. З іншого боку – виникали підозри, що до Туреччини потрапляло крадене росіянами українське зерно. Не дарма під час зустрічі з Ердоганом у Львові Зеленський підняв це питання. Лідери погодилися, що будь-яка торгівля краденим є неприпустимою, сказано в офіційному повідомленні на президентському сайті. Також Туреччина – єдина країна НАТО, яка не приєдналася до антиросійських санкцій. Це флюгерство Ердогана дратує й українців, і багатьох наших партнерів.
Ймовірно, Ердоган, увійшовши в образ посередника, привіз Зеленському щось від путіна. Та ще й у компанії з генсеком ООН. Це породило чутки, що Ердоган і Гутьєрріш спробують тиснути на українського президента. Тут важливо нагадати слова самого Зеленського, сказані під час спілкування зі студентами Чилі: «Неможливо знайти посередника між країною, що захищає свою землю, і агресором, який вирішив її зруйнувати і вчиняє нелюдські злочини. Які можуть бути посередники між людьми і звіром? Ви не знайдете посередників, бо росія не хоче закінчувати цю війну».
Після зустрічі у Львові, де керівник Туреччини говорив про «шлях до столу переговорів» з росією, Зеленський уточнив: діалог із рф можливий, але тільки після виведення її військ з нашої території. Втім, на загал окремі тонкощі перемовин з турецьким лідером не виносили, то ж зраду шукатимуть і далі. Хоча глава МЗС Дмитро Кулеба й запевняє: ніхто до поступок на користь росії нас не схиляв. При цьому слід наголосити на іншому: зустріч з Ердоганом і Гутьєррішем важлива для широкого донесення нашої позиції. Країна-агресор спрямовує свою брехню про війну на незахідний світ, на його частину має серйозний вплив Туреччина. І сказане під час зустрічі з Ердоганом у цих країнах почують.
Це по-перше, а по-друге, турецький очільник через особисті контакти з путіним може посприяти звільненню українських бранців кремля. Анкара раніше пропонувала вивезти оборонців «Азовсталі», але запутінці тоді відмовили. Але це не означає, що в Ердогана не вийде наступного разу.
Чи вдасться зробити союзником Гутьєрріша
Що стосується генсека ООН, то до його поведінки у нас не менше запитань, аніж до турецького очільника. Гутьєрріш вдруге відвідує Україну за півроку війни. Він приїздив у Київ 28 квітня. Тоді він визнав: Рада безпеки ООН не змогла зробити все, що в її силах, для попередження і завершення цієї війни. «Це стало причиною масового розчарування та гніву», – заявив генеральний секретар, але не виклав жодних планів для розв’язання проблеми. Того ж дня росіяни вдарили ракетами по українській столиці.
Після поїдки до Києва пан Гутьєрріш продовжував виловлювати глибоке занепокоєння подіями в Україні, проте далі слів не йшов. Україна наполягає на реформуванні Радбезу ООН, який нездатний вирішувати складні проблеми через право вето росії та її ситуативного союзника Китаю. До речі, про потребу в такій реформі кажуть і в Туреччині, там пропонують розширити Раду безпеки. Втім, замість ініціювати зміни, Гутьєрріш і далі вдається до старих і недієвих механізмів. Depo.ua раніше звертав увагу, що, коментуючи захоплення росіянами ЗАЕС, генсек Організації об’єднаних націй не спромігся чітко вказати, хто ж займається ядерним шантажем. Він вперто апелює до «всіх сторін».
Володимир Зеленський оприлюднив теми, які обговорював із генсеком ООН: продовження реалізації зернової ініціативи, звільнення з полону українських військовослужбовців і медиків, запобігання незаконній та примусовій депортації українців, наші ініціативи щодо правових механізмамів притягнення рф до відповідальності, зокрема створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії, вчиненого державою-терористом проти України, а також нового міжнародного механізму компенсації збитків, завданих війною. Окремою надважливою темою був ядерний шантаж росії на Запорізькій АЕС. Президент України наголосив, що ООН повинна забезпечити безпеку цього стратегічного об’єкта, його демілітаризацію та повне звільнення від російських військ. За підсумками перемовин Зеленський і Гутьєрріш узгодили параметри місії МАГАТЕ. І це вже добре. Адже заяви, в якій би генсек засудив ядерний тероризм кремля й ініціював покарання рф на рівні ООН, нема.
В офіційному повідомленні про зустріч сказано: генсек повідомив про роботу над направленням місії ООН для встановлення фактів в Оленівці. Там наприкінці липня росія вчинила цинічний теракт проти українських військовополонених. Квола реакція на нього з боку ООН та пов’язаних із нею міжнародних структур, зокрема, Червоного Хреста, стала черговим доказом необхідності їх реформування відповідно до сьогоднішніх викликів. І тут наразі питання стоїть не про те, яку з реформаторських ініціатив втілювати, а чи здатне це робити нинішнє керівництво. За місяць розпочнеться 77 сесія Генасамблеї ООН, куди має намір прискакати «сумний коник» путіна лавров. Ось і побачимо, чи стане Гутьєрріш нашим союзником, чи й далі чіплятиметься за старі і недієві інструменти.
Наша Рада
