Новий законопроект ставить під сумнів призначення Олександра Клименка керівником САП та проведення конкурсу на посаду директора НАБУ.
Звичайно, це пряме порушення зобов’язань перед західними партнерами та міжнародними кредиторами. Але хіба це вперше? Нещодавно, 27 липня, парламентська більшість призначила члена фракції «слуг народу» Ольгу Совгирю суддею Конституційного суду всупереч зобов’язанню України як кандидата в члени ЄС, що такі призначення мають проводитися за результатами конкурсу, проведеного згідно з рекомендаціями Венеціанської комісії.
Короткий зміст попередніх серій
Одним із головних наших зобов’язань є незалежність Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Ці два органи працюють у тандемі. Якщо один із них не має повноцінного керівника, то ефективність обох органів мінімальна. Проте саме це ми спостерігаємо вже майже два роки.
Посада керівника САП була вакантною з 21 серпня 2020 р. Конкурс багаторазово затягувався. Переможець конкурсу став відомим 21 грудня минулого року – ним став незалежний від Банкової кандидат, керівник відділу детективів НАБУ Олександр Клименко. Проте понад півроку його не призначали на посаду – він зайняв своє крісло лише 28 липня.
Тим часом уже чотири місяці вакантна посада директора НАБУ. Новий закон, який регламентує конкурс на цю посаду, був прийнятий заздалегідь ще в жовтні минулого року. Конкурс цілком можна було провести і закінчити якраз на момент закінчення повноважень попереднього директора Артема Ситника. Але цього не сталося, навпаки, конкурс зупинився на самому старті.
17 липня Володимир Зеленський оголосив, що він «доручив прем’єр-міністру України активізувати процес запуску відповідного конкурсу». 10 серпня керівник Офісу президента Андрій Єрмак повідомив, що він «не бачить на сьогодні перешкод для того, щоб цей конкурс запустився».
Новий винахід «слуг народу»
І того ж дня — 10 серпня — з’явився законопроект №7654 «Про внесення змін до деяких законів України щодо уніфікації вимог до керівників окремих державних органів», який ставить під сумнів призначення Олександра Клименка керівником САП та проведення конкурсу на посаду директора НАБУ.
Одразу наголосимо: автором цього проекту виступив не якийсь рядовий депутат, а Андрій Клочко — голова парламентського комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Цей комітет є профільним для цього законопроекту. А оскільки «слуги народу» контролюють цей комітет, можна не сумніватися, що законопроект, розроблений головою комітету, отримає схвалення комітету і буде рекомендований до прийняття Верховною Радою.
Навряд чи хтось може повірити, що Андрій Клочко придумав свій законопроект без погодження з Офісом президента. Голови комітетів дорожать своїми кріслами, тому не схильні займатися самодіяльністю. Більше правдоподібно, що Клочко підписався під проектом, який розробили на Банковій.
Автор проекту №7654 прямо визнає, що йому не подобається чинний зараз порядок конкурсного відбору керівників НАБУ та САП. «Протягом 2014-2015 років було ухвалено низку законів, які передбачали створення спеціалізованих антикорупційних структур… Водночас, незважаючи на створення та діяльність відповідних державних органів, кардинальних змін щодо зменшення рівня корупції та економічної злочинності не відбулося… Одна із ключових причин неспроможності антикорупційних інституцій продемонструвати реальні результати у боротьбі з корупцією — недосконала процедура призначення керівників відповідних органів, незважаючи на той факт, що призначення на посаду проводилося шляхом проведення конкурсного відбору», — пише Клочко в пояснювальній записці.
Ця його претензія адресована насамперед новому керівнику САП. Клочко пропонує включити до закону «Про прокуратуру» норму про те, що керівником САП «може бути особа, яка має досвід роботи на керівних посадах в державних органах, установах, організаціях, у тому числі за кордоном, або в міжнародних організаціях не менше п’яти років». Особа, яка не задовольняє цю вимогу, не може бути призначена керівником САП.
Якщо цю норму буде прийнято, вона поставить під сумнів здатність Олександра Клименка бути керівником САП, оскільки він не має п’яти років досвіду роботи на керівних посадах. Він керував відділом детективів НАБУ з 20 листопада 2017 р., а до того був просто слідчим, старшим слідчим, детективом, старшим детективом.
Схоже, цю норму задумано як гачок, на який можна буде підвісити Клименко. Мовляв, створюватимеш зайві проблеми — втратиш крісло.
До речі, аналогічна норма запроваджується і для голови Нацагентства з питань запобігання корупції (НАЗК). Нинішній голова НАЗК Олександр Новіков до призначення на цю посаду взагалі не мав досвіду роботи на керівних посадах.
Також проект №7654 пропонує низку нових вимог до кандидатів на посаду директора НАБУ. І тут справа навіть не в тому, розумні ці вимоги чи ні, а в тому, що конкурс уже триває. І якщо прямо під час конкурсу будуть встановлені нові вимоги, то це може стати підставою для його скасування та перезапуску.
Тобто це теж гачок для конкурсної комісії. Якщо конкурс піде за невигідним для Банкової сценарієм, то проект №7654 може стати приводом для того, щоб почати все з початку, вже за іншими правилами.
Крім того, проект №7654 створює додатковий гачок для директора НАБУ, голови НАЗК та керівника САП. Клочко пропонує, щоб усі вони були звільнені у разі притягнення їх до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією. У Кодексі про адміністративні правопорушення є ціла низка таких статей, і організувати штраф за якоюсь із них — це, загалом, справа техніки.
«Виверт-22» проти західних партнерів
Якщо подивитися на проект №7654 очима західних партнерів, то виглядає він як типовий «виверт-22». Цьому мему, загальновідомому на Заході, вже понад 60 років. Ще 1961-го вийшов роман американського сатирика Джозефа Геллера «Виверт-22», присвячений хитромудрим винаходам бюрократів.
…Дівчата плакали. «Ми зробили щось не так?» — спитали вони. Чоловіки сказали «ні» і виштовхнули їх за двері своїми кийками. «Тоді чому ви виганяєте нас?» — спитали дівчата. «Виверт-22», — сказали чоловіки… «Хіба вони не показали це вам? — запитав Йосар’ян, тупаючи ногами в гніві та відчаї. — Ти навіть не змусила їх прочитати це?» — «Виверт-22 нам показувати не треба, — відповіла стара. — Закон каже, що вони не зобов’язані». — «Який закон каже, що вони не зобов’язані?» — «Виверт-22».
Суть «виверту-22» — у створенні парадоксальних, внутрішньо суперечливих правил, які дозволяють виправдати і приховати власне зловживання владою. Тож у цьому плані «слуги народу» не виглядають оригінальними. Але все ж таки їх слід визнати винахідливими, бо вони вирішили застосувати «виверт-22» не проти звичайних громадян, а проти західних партнерів та міжнародних кредиторів.
Раніше гра полягала у тому, щоб затягувати конкурси та зривати оголошення переможців. Так майже два роки було з конкурсом у САП та вже чотири місяці з конкурсом у НАБУ. Але це, зважаючи на все, вже виглядає зовсім непристойно. Тому «слуги народу» вигадали новий сценарій: переписати закони так, щоб будь-якої миті можна було скасувати і конкурс, і навіть переможця конкурсу. На жаль, подібна законодавча активність правлячої партії абсолютно не схожа на гармонійну, безконфліктну та головне швидку інтеграцію України до ЄС.
Юрій Вишневський / Ділова столиця
