Свіжим приводом для закидів від Зеленського стали повідомлення американських медіа про те, що Байден, ймовірно, не приїде на конференцію про мир в Україні, яка має відбутися у Швейцарії 15-16 червня. Дату для конференції вибрано не випадково. 13-15 червня в Італії відбудеться ювілейний, 50-й саміт Великої сімки, де Байден буде обов’язково. І після закінчення саміту в Італії лідери G7 зможуть, якщо захочуть, перебазуватися на конференцію у Швейцарії. Проте Байден, за даними Bloomberg, має намір 15 червня з Італії повернутися до США.
«Вважаю, що президент Байден потрібен Саміту миру, потрібен іншим лідерам, які дивляться на реакцію США. Його відсутності буде аплодувати тільки Путін. Причому стоячи», — заявив Зеленський у Брюсселі 28 травня під час прес-конференції з прем’єр-міністром Бельгії Олександром Де Кроо.
Інший закид Байдену Зеленський озвучив 24 травня у Харкові в інтерв’ю центральноазійським медіа. «Я просив президента Байдена та Європейський союз запровадити санкції проти Кремля, Путіна, його оточення, енергетики [Росії] до моменту вторгнення, щоб він знав, що буде боляче. Щоб їх люди знали, що буде боляче економічно. Але ніхто нас не чув. Усі сказали, що ні: спочатку крок [мають зробити] росіяни, а потім ми зробимо відповідні кроки. І що у результаті? У результаті великі людські втрати, непоправні. І мені здається, що ось це катастрофа», — наголосив він. Тобто катастрофа є результатом того, що Байден не ввів превентивних санкцій проти РФ до повномасштабного вторгнення 24.02.2022.
Ну і 20 травня у Києві в інтерв’ю New York Times Зеленський поділився з американським народом своїми підозрами про те, що Путін вторгся тому, що мав домовленості з Байденом за спиною України. «Він неадекватна людина, тому що адекватна людина не може піти війною проти іншої держави повномасштабно. Він неадекватний або знав, що йому за це нічого не буде, а отже, були ті чи інші діалоги з іншими країнами. Про це я навіть не хочу думати, бо тоді це не партнерство, а гра за спиною та повна зрада«, — припустив він.
Жорстка дипломатія?
Теоретично Білий дім міг би на це відповісти зустрічними докорами та підозрами. Але на Банковій, мабуть, прорахували ризики та сподіваються, що публічний тиск на Байдена дасть бажаний ефект.
Чому потрібно саме зараз тиснути на Байдена, теж зрозуміло. Ситуація на війні останніми місяцями критична, і поки що не видно тенденцій до виправлення. Тому залишається сподіватися на надзвичайну допомогу західних партнерів, насамперед США.
Головна вимога до Байдена, яку сформулював Зеленський в інтерв’ю New York Times, — дозволити використати американську зброю для ударів по російських військах та військових об’єктах на території РФ. «Я попросив дозволу у держсекретаря [Ентоні] Блінкена. Я надіслав сигнали [раднику з національної безпеки Джейку] Саллівану. Я розмовляв через різні контакти та розвідувальні канали, а також з адміністрацією президента», — перерахував Зеленський канали, через які він намагався домогтися від Байдена дозволу бити по РФ.
І якщо всі ці канали не спрацювали, то не дивно, що він задіяв ще один канал для тиску на Білий дім — медіа. А оскільки результат потрібен терміново, то довелося використати не надто тонкі натяки та не зовсім дипломатичні висловлювання.
Аналогічна ситуація із Самітом миру. Його успіх чи неуспіх вимірюватиметься не так числом обговорених пунктів формули миру Зеленського (три з десяти), як числом президентів і прем’єрів, які приїдуть до Бюргенштока. І Байден там потрібний насамперед як приманка для лідерів інших країн. «Якщо він приїде, то буде ще більше країн представлено на найвищому рівні«, — пояснив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
Звідси й гучні слова про те, що якщо Байден не приїде до Швейцарії, то аплодуватиме Путін, причому стоячи. Це фактично визнання того, що Банкова зараз не впевнена в успіху саміту. І головний, хто може врятувати ситуацію, це Байден. Для цього він повинен якнайшвидше публічно оголосити про свої плани приїхати до Бюргенштока. Інакше на нього чекає продовження жорсткої дипломатії від Зеленського.
Перекладання відповідальності?
Звісно, звинувачення на адресу Байдена — це й заготовка на майбутнє, якщо ситуація вийде з-під контролю. Наприклад, якщо події на Саміті миру суперечатимуть планам Банкової, можна буде сказати, що всьому виною Байден, який не приїхав.
Росіяни розпочали наступ на півночі Харківщини — знову ж таки, винен Байден. Зеленський пояснив це в інтерв’ю New York Times. «Недавній приклад Харкова показує, що коли ви маєте інформацію — завдяки нашим партнерам, які діляться деякими розвідданими, особливо супутниковими даними, — ви знаєте, що вздовж кордону Росія концентрує війська та сили. Потяги привозять техніку, танки, бронетехніку тощо. Розвантажуються, зокрема, в Білгородській області. Це означає, що завтра вони не прийдуть із квітами. Вони прийдуть до нас із смертю, — констатував він. — У мене постає питання: якщо ми знаємо, що завтра вони прийдуть не святкувати, а вбивати нас, чому ми не можемо застосувати зброю, щоб знищити їх там, де вони концентруються?»
І взагалі вся війна — на совісті Байдена. Зеленський не придумав, що він просив Байдена ввести превентивні санкції проти РФ до повномасштабного вторгнення. Ту саму історію він розповів на Мюнхенській конференції 19.02.2022, за кілька днів до початку великої війни. За його словами, він мав суперечки з одним із лідерів (було зрозуміло, що мова про Байдена), який попереджав його про вторгнення, але виступав проти превентивних санкцій.
«Нам кажуть, що у вас є кілька днів і почнеться війна. Я кажу, ок, застосуйте сьогодні санкції. Мені кажуть, що ми застосуємо санкції, якщо буде війна. Нам не потрібні ваші санкції після того, як буде бомбардування або якщо у нас більше не буде кордонів або будуть окуповані частини нашої держави. Навіщо нам ці санкції», — пояснив Зеленський, чому він наполягав саме на превентивних санкціях».
Зрозуміло, що якби Байден скористався порадою Зеленського і наклав на Путіна санкції за вторгнення, яке ще не почалося, то це не зупинило б вторгнення, але Трамп, республіканці та чимало американських медіа звинуватили б Байдена в тому, що це він натиснув на спусковий гачок війни. Однак це зовсім не виправдовує Байдена в очах Зеленського, котрий, як бачимо, досі нічого йому не пробачив.
Особиста образа?
Відносини між Байденом та його адміністрацією, з одного боку, та Зеленським та його офісом, з іншого, ніколи не були сердечними. Щоправда, після 24.02.2022 обидві сторони зобов’язані були демонструвати всьому світу свою міцну дружбу. Але останні півмісяця колишнє взаємне роздратування знову вирвалося назовні.
Тригером, мабуть, став візит до Києва Блінкена 14 травня. Держсекретар США прибув до України раптово якраз того дня, коли керівник офісу Зеленського Андрій Єрмак був у Данії. Його туди запросив колишній генеральний секретар НАТО, данець Андерс Фог Расмуссен, щоб під час Копенгагенського саміту за демократію презентувати офіційний звіт Міжнародної робочої групи з питань безпеки та євроатлантичної інтеграції України.
І ось, поки Єрмак та Расмуссен презентували у Копенгагені звіт, який рекомендує запросити Україну до НАТО на саміті у Вашингтоні 9-11 липня, Зеленський приймав у Києві Блінкена та спецпредставника США з питань економічного відновлення України Пенні Пріцкер.
Що розповіли Блінкен та Пріцкер Зеленському — про це в соцмережах гуляло безліч чуток та здогадів. Щось можна зрозуміти з півгодинного виступу Блінкена у КПІ, де він розповів, що Вашингтон спільно з українською владою готує «виборчу інфраструктуру» для проведення виборів.
Майбутній Вашингтонський саміт НАТО, мабуть, також обговорювався. Це буде ювілейний саміт, присвячений 75-річчю Альянсу, і він має стати важливою подією у сценарії передвиборної кампанії Байдена та демократів.
Британський The Telegraph 28 травня розповів, що Зеленського «попередили, щоб він не вимагав від альянсу неможливого» та «попросили не чинити тиск на окремих союзників, щоб вони ще раз виступили на підтримку чіткого графіка вступу України». Джерела видання в НАТО пояснюють, що подібний інцидент у Вашингтоні напередодні виборів у США може зіграти на руку Трампу.
Проте Банкова має власні плани на цей саміт НАТО. Зеленський зазнає гострого дефіциту успіхів, які можна пред’явити народу. А офіційне запрошення до НАТО — це, звісно, був би безперечний успіх.
Загалом можна припустити, що візит Блінкена ознаменував похолодання у відносинах Вашингтона та Києва. Непрямим свідченням цього став той факт, що позитивні блогери Банкової обурилися поведінкою Блінкена. Їм категорично не сподобалося, що він відвідав підземний бар Barman Dictat і разом із українським гуртом The 1999 виконав там пісню Rockin’ in the Free World. Це пісня про вільний світ, і Блінкен наголосив, що українські військові «воюють не лише за Україну, а й за вільний світ. І цей вільний світ теж з вами». Але критики Блінкена були невблаганними: американський гість не мав права грати на гітарі та співати, коли в Україні люди гинуть, він мав право лише сумувати.
І ми бачимо, що після візиту Блінкена Зеленський вже тричі публічно висловив закиди та підозри Байдену. Сподіватимемося, що це ніяк не позначиться на бажанні Вашингтона підтримувати Україну. Принаймні до виборів.
Юрій Вишневський / Ділова столиця
