Рік тому президент України несподівано повідомив, що одночасно з місцевими виборами відбудеться опитування громадян, на яке винесуть п’ять питань. У низці відеороликів Володимир Зеленський озвучив ці питання. Ажіотажу серед громадян ця ініціатива не викликала: виборці, які прийшли обрати собі місцеву владу, доволі в’яло спілкувалися з опитувачами, що чатували на них біля дільниць. За 365 днів, які минули відтоді, жодне з п’яти питань не втілилося у рішення влади. Затія виявилася повністю провальною.
Менш ніж за два тижні до місцевих виборів глава держави раптом вдався до спроби змістити акцент уваги суспільства на нову ініціативу – забажав відверто поговорити з виборцем, якого Зеленський у відео називав на «ти». Ось про що президент хотів дізнатися в громадян у день виборів 25 жовтня 2020 року:
- перше питання стосувалося думки громадян про запровадження довічного ув’язнення за корупцію в особливо великих розмірах,
- друге – щодо доцільності створення вільної економічної зони на Донбасі,
- третє запитання звучало так: «Чи потрібно скоротити Верховну Раду України до 300 народних депутатів?»
- четверте – про легалізацію медичного канабісу для зменшення болю у важкохворих,
- п’яте запитання – чи потрібно Україні на міжнародному рівні підняти питання гарантій безпеки, даних нам згідно з Будапештським меморандумом.
За лічені дні перед датою голосування Володимир Зеленський у програмному інтерв’ю висловився про свою мотивацію із приводу опитування: «Я хочу відчути народ, що народ говорить, чи підтримує він ідею… Це просто опитування, тут немає ніякого юридичного фундаменту. Я зрозумію відповідь народу, і буду говорити з депутатами і пропонувати такі позиції», – казав він.
У фракції «Слуга народу» спершу спробували легітимізувати таку форму «прямої демократії» у день виборів, ввівши її до законодавчого поля: пропонували надати повноваження організовувати опитування Центральній виборчій комісії. Та цю ініціативу зарізав парламентський комітет, пояснивши, що опитування мають проводити соціологічні служби, а не держава, а запитання мають бути чітко визначені і не суперечити Конституції.
Зі свого боку, опозиція закидала владі, що така ініціатива без надання суспільству відкритої і достовірної інформації про організаторів, виконавців і джерела фінансування є передвиборною технологією, призначеною мобілізувати виборців «Слуги народу» і відвернути увагу суспільства від реального порядку денного країни. По-друге, зауважили опозиціонери, цією ініціативою Банкова створила небезпечний прецедент – одного чудового дня так само зненацька влада може схотіти «запитати» громадян про якісь значно менш нейтральні і більш небезпечні для стабільності держави речі та спробувати в такий спосіб легітимізувати дійсно небезпечні рішення.
З нехіттю відреагували на цікавість президента до їхньої думки самі виборці: за даними незалежних дослідницьких інституцій, більшість громадян не побажали спілкуватися з інтерв’юєрами і відповідати на ЗЕ-питання. Результати соціологічного дослідження центру SOCIS показали, що 80,5% виборців не взяли участі в ініційованому Зеленським опитуванні. Громадянська мережа «ОПОРА» оцінила кількість дільниць, на яких відбулося опитування, приблизно у 38% на заході країни, 79% – на півдні і на 55% – на сході і в центрі.
Заяву про те, що «експеримент із президентським опитуванням реально провалився», зробив і Комітет виборців України. Насправді важко було не помітити, що затія супроводжувалася організаційним хаосом на місцях: інтерв’юєри не могли пояснити елементарні речі щодо опитування, а після 25 жовтня пачки невикористаних опитувальних листків знаходили на смітниках…
Тим не менш, голова партії «Слуга народу» Олександр Корнієнко на післявиборчому брифінгу переконував, що на запитання від президента відповіли майже 5 млн громадян – «приблизно половина тих, хто проголосував у день виборів». Також він повідомив, що ініційоване Зеленським опитування провела компанія «Зе Медіа», фінансування взяла на себе «Слуга народу» з донорських коштів.
Повні результати опитування «слуги» обіцяли оприлюднити після офіційного оголошення результатів місцевих виборів, відповідні дані з’явилися вже наступного після виборів дня. Але у дивному форматі – надбанням громадськості їх зробила сторінка партії «Слуга народу» у Фейсбук, пославшись на результати обробки лише 74% опитувальних листів:
Після завершення кампанії з місцевих виборів ця тема, склалося враження, стала нецікавою самим же її організаторам, тому швидко затерлася і зникла зі стрічок новин.
Якими ж виявилися наслідки цього проєкту Банкової? Чільний «слуга» Корнієнко казав після виборів, що «5 запитань…» були не більше ніж загальнонаціональним опитуванням у «схожому на екзитпол форматі». Підняти цей проєкт на рівень державного Банковій не вдалося. Довелося заявити, що відповіді на 5 запитань не матимуть прямих юридичних наслідків – щоправда, обіцяли наслідки політичні.
Глава держави, повторимо, у жовтні-2020 дав перед журналістами обіцянку ініціювати перед депутатами зі своєї фракції в парламенті потребу виконати волю народу, яка виразилася в результатах екзитполу. А у присвяченому своїй ініціативі відео він красиво зазначав: «Буде так, як вирішиш ти. Бо Україна – це ти».
Чи так сталося? Ні, й про це говорить побіжний аналіз усіх пунктів ЗЕ-опитування.
Довічне ув’язнення топових корупціонерів
Не запроваджене. Відповідний законопроєкт парламент не ухвалив. У жовтні 2020 року, напередодні опитування і місцевих виборів, у ВР з’явився проєкт закону №4242 (автори — Юлія Тимошенко з колегами по фракції «Батьківщина» і група «слуг народу»). Він передбачає якраз відповідні зміни до Кримінального кодексу України. Та за рік руки депутатів до нього не дійшли. Зауважимо, частина правників, на відміну від простих громадян, вважає саму ідею довічного ув’язнення за корупцію шкідливою.
Вільна економічна зона на Донбасі
Досі, за фактом своєї відсутності, не почала сприяти піднесенню економіки Донбасу вільна економічна зона на території цього регіону. Тривають дискусії, створювати ВЕЗ лише на вільній від окупантів частині, чи формально поширити її дію на весь український Донбас, включно з тимчасово окупованою територією. «Важливим елементом завершення війни» називав у жовтні минулого року вільну економічну зону на Донбасі президент Зеленський. На цю тему він висловлювався й пізніше – наприклад, у інтерв’ю Нью-Йорк Таймс казав, що вільна економічна зона на Донбасі необхідна, аби дати преференції для того, щоб у регіон зайшов бізнес. Утім, віз ВЕЗ і нині там. Може, це й добре, з огляду на думку половини опитаних українців, які проти такого проєкту.
300 нардепів замість 450
Залишити в стінах парламенту 300 народних депутатів замість нинішніх 450 – класична мрія українських президентів, яку використовують у політичних маневрах ще з часів проведеного Леонідом Кучмою референдуму 2000 року. Але в життя цю ініціативу так ніхто й не втілив. Утім, Володимир Зеленський поки що просунувся тут найдальше: щойно розташувавшись у кабінеті на Банковій після перемоги на виборах, у серпні 2019 року Зеленський зареєстрував у Раді законопроєкт №1017 щодо зменшення конституційного складу Верховної Ради і закріплення пропорційної виборчої системи. Конституційний Суд того ж року визнав документ таким, що відповідає Основному закону із зауваженнями. 4 лютого 2020 року проєкт було прийнято в першому читанні, але відтоді він лежить у Раді без діла: 300 голосів для колективного самогубства нардепи ніяк не назбирають, незважаючи на те, що у січні-2021 Зеленський нагадав про намір скоротити склад ВР, а комітет парламенту рекомендував проєкт до ухвалення. Інстинкт самозбереження навіть у нинішньої каденції депутатів поки долає волю гаранта.
Медична марихуана
От що можна було досі виконати «зеленій» монобільшості – то це легалізувати використання конопель у медицині. Однак 13 липня 2021 року за ухвалення в першому читанні відповідного законопроєкту № 5596, поданого депутатами від «Слуги народу», «Голосу», «Європейської солідарності» і позафракційними, проголосували 184 нардепи за необхідних 226 – проєкт повернуто авторам на доопрацювання. При цьому за президентську обіцянку проголосували лише 152 представники владної монобільшості. «Слуги» обіцяють у якомусь форматі повернутися до цього питання – можливо, сказав голова їхньої фракції Давид Арахамія, це станеться восени. Уже майже минули два місяці осені, а й ця частина президентського «питальника» залишається невиконаною.
Будапештські гарантії
Практичне виконання останнього, п’ятого питання щодо «будапештських» безпекових гарантій Україні залежить не від «слуг», і навіть не зовсім від волі української влади загалом. Тому його поява серед питань до населення апріорі видавалася таким собі химерним викрутасом думки президентських політтехнологів. Згадаємо тут, що в інтерв’ю Франкфуртер Альгемайне Зеленський припускав, що Україна може підписати новий документ на взірець Будапештського меморандуму. Ці слова залишилися на папері.
Отже, річний підсумок виконання волі народу за результатами опитування яскраво довів: прості рішення не працюють. Схема Банкової має такий вигляд: людям ставляться прості популістські запитання, на них отримують заздалегідь прогнозовані відповіді – і потім з усього цього виходить тихий пшик. Влада демонструє неспроможність виконати навіть те, що насправді у силах монобільшості і сподобалося би народу. З іншого боку, деякі пункти виконати таки можна – щоб потім відзвітувати, що дороговказом для президентської команди є пріснопам’ятна «воля народу».
Але поки скидається на те, що це була усе ж таки піарна затія, аби зайвий раз привернути увагу до партії «слуг» під час місцевих виборів. Мовляв, люди скажуть 5 разів «так» під час опитування, і на шостий раз (і далі) казатимуть «так» «слугам» в кабінках для голосування. Втім, як показали результати місцевих виборів, ця ідея також не виявилася вдалою.
Ігор Петренко / Depo.ua
