Професор Пекінського університету, директор Центру досліджень Росії та Центральної Азії при Фуданьському університеті Фен Юйцзюнь вважає, що Росія зазнає поразки у війні проти України. Його колонку було опубліковано на сайті The Economist.
На думку експерта, колишнього учасника кремлівського міжнародного дискусійного клубу Валдай, фіаско українського вторгнення для президента Володимира Путіна визначать чотири чинники.
Перший – це високий рівень опору та національна єдність, виявлені українцями. Другий – міжнародна підтримка України, яка, попри спад останнім часом, залишається суттєвою.
Третім фактором Фен Юйцзюнь називає характер сучасної війни, що залежить від поєднання промислової могутності та систем командування, контролю, зв’язку та розвідки. Росія, за його спостереженнями, зазнає труднощів у війні проти України, а пов’язано це можливо з тим, що країна досі не відновилася після деіндустріалізації, пережитої після розпаду СРСР.
Останнім фактором є інформація. На думку Фен Юйцзюня, Путін потрапив до інформаційного кокону через свою тривалу диктатуру. Кремлю не вистачає достовірних розвідданих, а система, в якій працює російське керівництво, позбавлена ефективного механізму виправлення помилок.
Фен Юйцзюнь наголошує, що поразка Росії завдяки цим чотирьом чинникам є неминучою і згодом Москві доведеться вивести війська з усіх окупованих українських територій, включно з Кримом. Перемогу Росії не гарантує навіть її ядерний потенціал, вважає професор. Як приклад він наводить виведення військ США, які також мають ядерну зброю, з Кореї, В’єтнаму та Афганістану.
Українська війна стала переломним моментом для РФ, пише Фен Юйцзюнь: вона поставила режим Путіна в широку міжнародну ізоляцію і створила сприятливий ґрунт для «різноманітних чорних лебедів», тобто для різних непередбачуваних катастроф, з якими російська влада вже стикнулася і стикатиметься далі. Як приклад він наводить повстання ПВК Вагнер, етнічну напруженість у Росії та недавній теракт у Москві.
Також український конфлікт все більше переконує республіки колишнього СРСР у тому, що імперські амбіції Росії загрожують їхній незалежності та територіальній цілісності.
«Все більше усвідомлюють, що перемога Росії виключена, і ці держави різними способами віддаляються від Москви: від формування менш залежної від РФ економічної політики до проведення більш збалансованої зовнішньої політики», – підкреслює Фен Юйцзюнь.
У той же час війна змусила Європу усвідомити величезну загрозу, яку Росія представляє для безпеки континенту та міжнародного порядку. Багато європейських країн «відмовилися від своїх ілюзій» з приводу РФ та Путіна, констатує він.
До того ж війна змусила НАТО збільшити військові витрати та розгорнути більше військової техніки на сході Європи. Приєднання Швеції та Фінляндії до НАТО показали нездатність Володимира Путіна використовувати війну для запобігання розширенню Північноатлантичного альянсу.
Фен Юйцзюнь нагадує, що з початку війни Китай «провів два раунди дипломатичного посередництва» і, незважаючи на те, що успіху поки що досягти не вдалося, «ніхто не повинен сумніватися в бажанні Китаю завершити цю жорстоку війну шляхом переговорів».
«Це бажання показує, що Китай і Росія – абсолютно різні країни. Росія прагне підірвати існуючий міжнародний та регіональний порядок за допомогою війни, тоді як Китай прагне вирішувати суперечки мирним шляхом», – зазначає китайський професор.
Насамкінець Фен Юйцзюнь вказує, що якщо конфлікт в Україні буде заморожений без «фундаментальних змін у політичній системі та ідеології Росії», то Кремль отримає можливість відновити сили та розв’яже нові війни.
Наша Рада
