Чому Трамп «змінив» свій погляд щодо України та що це означає
Україна стала одним із факторів виборчої кампанії в США. Але не варто переоцінювати цю роль
Кілька аспектів щодо поведінки Трампа й «зміни» його поглядів щодо України.
1. Як і у випадку з заявами про негативне ставлення до України, негайне відкликання посла і втручання в американські вибори, рішення Трампа зустрітися з Зеленським – це передвиборча політтехнологія.
2. Після гучних заяв республіканців і нетривалої паузи зʼявилася дуже чітка та однозначна заява Камали Гарріс, яка була розтиражована єдиним меседжем, найчіткіше сформульований Макфолом: «Гарріс за демократію і Україну, а Трамп за Путіна і диктатуру». Що важливо – це був єдиний голос всіх можливих продемократичних спікерів до яких доєдналися інтелектуали, по типу Харарі.
3. Що відбулося далі, можна тільки здогадуватися, але з великою долею ймовірності можемо припустити, що, або на Трампа натиснули спонсори і старійшини партії (це вже було в березні, між іншим, коли розблокували пакет допомоги Україні) або ж експрес-опитування показали, що своїми заявами Трамп тільки шкодить сам собі. Не виключено, що одночасно зіграли обидва фактори. І тому Трамп змушений був відіграти назад і зробити прохолодну формальну зустріч.
4. Важливо, що після зустрічі з Зеленським, Трамп продовжив свою мантру про те, що тільки він зупинить Третю світову (читай ядерну) війну, а при Гарріс вона обовʼязково відбудеться. Іншими словами, його стратегічна лінія до виборів, судячи з усього, буде будуватися на грі в те, що при ньому Путін ядерної зброї не застосує. Паралельно ми бачимо, що в Росії, навпаки, йде нагнітання. І, наприклад, вчора влада РФ оголосила по школах тижневик навчань, а що робити при ядерній загрозі.
5. За всім цим частково загубився план перемоги. Поки ми чуємо слова великої підтримки, але разом з тим єдина дія на яку пішов Байден – розморожує 7 млрд допомоги, яка не передбачає далекобійної зброї. Розрахунок на швидкі рішення Байдена, який, завдяки обіцянці дозволити вступ України до НАТО ввійде в історію не виправдалися.
6. Результати поїздки Зеленського до США точно не можна розглядати в чорно-білих тонах. В силу багатьох обставин, часто не повʼязаних з Україною, Україна стала одним із факторів виборчої кампанії в США. Але і тут не варто переоцінювати цю роль. Сьогодні вже головна тема: Трамп «зʼїхав» з відповіді на питання про створення робочих місць і черговий раз не пройшов факт-чекінг щодо заяв про своє минуле.
7. Нашими головними проблемами були й залишаються внутрішня фрагментація і відсутність діалогу, а також повне ігнорування світових процесів (життя в глобусі України). І без розв’язання цих проблем ми не зможемо рухатися вперед.
Вадим Денисенко / Facebook