вівторок, 16 квітня 2024 | ПРО ПРОЄКТ | КОНТАКТИ

Снаряди, бомби і дрони: Як Франція нарощує військову допомогу Україні Пролитою кров'ю та стійкістю українці досягли того, що перші економіки світу вже зараз роблять більше, ніж вони обіцяли нам ще кілька місяців тому

Кількість снарядів, які виробить у 2024 році Франція, сягне 100 тисяч штук — 80 тисяч з них Париж передасть Силам оборони України.

Ще на початку лютого ця цифра була три тисячі 155 мм (найдефіцитніших зараз снарядів) на місяць.

Якщо 105 мм і радянські калібри знайти ще можна, то через зростання ціни 155 мм снаряди всмоктуються як пилососом.

Але французи сильно наростили виробництво — концерн Nexter відкрив додаткову лінію Шапель-Сен-Урсен, інвестував 15 млн у бельгійський майданчик.

Були проблеми з виробництвом корпусів на заводі в Тарбі, але там створили 90 робочих місць і вийшли на темп 120 000 заготовок.

Французький виробник пороху й вибухових речовин Eurenco планує цього року подвоїти виробництво модульних метальних зарядів — на кожен випущений з CAESAR снаряд йде до 5-6 штук «кабанчиків».

У перспективі за рік виготовлять 400 тисяч модульних зарядів.

Уперше за багато років французька промисловість отримала замовлення на бомби HAMMER — 600 цього року та 1200 наступного. Тобто не просто передача по 50 на місяць — запустили лінію.

Не знаю, як воно буде, але велика можливість, що вже не 50 на місяць піде і для України.

Узагалі скільки й чого реально постачають — колись ми прочитаємо в мемуарах.

Ми їх успішно застосовуємо, причому інтегрувавши в МіГ-29.

За рахунок двигуна, тепловізійного й лазерного наведення боєприпас може вражати цілі на відстані до 70 км, обстрілюючи рухомі цілі, — ідеальна річ для опорних пунктів у забудові, колон, штурмових груп, які швидко закріплюються на нейтралці.

Не дати експлуатувати приліт російських коригованих боєприпасів, не дати зекам зі «штормів» бігти по трупах товаришів, дати нашим частинам можливість контратакувати — саме для цього потрібен такий молоток у рукаві з глибини.

Завод Delair під Тулузою виробляє 2000 дронів-камікадзе для України та збройних сил Франції — перші 150 комплектів будуть до літа разом з готовими зарядами (суміш кумулятиву й осколкової сорочки).

Компанія змогла швидко наростити потужності, оскільки в період між замовленнями виробляє і дрони, і їхні комплектуючі собі на склад, у запаси.

Це частина зусиль Парижа в «коаліції дронів» — масового термінового постачання цивільних БпЛА, перероблених у летючі ПТРК, і планової передачі військових апаратів, найчастіше для коригування й розвідки.

Закрити нам нестачу снарядів, поки запрацює чеська ініціатива й потужності ЄС, у перспективі нарощуючи м’язи коригувальникам арти.

Тих самих 60 САУ CAESAR, котрі терміново виробляють за кошт Франції та Данії, окрім того дивізіону, що ми проплатили.

На сьогодні в нас працюють батальйонний комплект і рота розвідувальних колісних машин AMX-10RC і 250 (8 батальйонних комплектів) бронетранспортерів VAB.

Франція пообіцяла додаткове постачання за обома пунктами.

Як бойові таксі, носії протитанкового озброєння й ПЗРК, евакуаційні машини, машини передових команд наведення, розвідка й вогнева підтримка ескадронами AMX — нам це все конче необхідно, у нас є суто стрілецькі бригади, навіть погано моторизовані.

MBDA уперше за багато років хоче відновити виробництво Scalp-EG, поки що вони модернізують сотню ракет до Nouvelle Génération, збільшуючи відстань ураження (нам і так вистачає 560 км для більшості завдань) і базу даних з алгоритмами наведення на ціль.

У Парижа їх близько 500, мінус 100 розстріляних у війні в Лівії та Сирії, випущених на полігонах і списаних.

Загалом, ще більше салютів у Севастополі — добрих і різних, якщо буде таке завдання.

Міністр збройних сил Франції Себастьян Лекорню навіть погрожує націоналізацією та конфіскацією приватних підприємств — ось так Париж зацікавлений у нарощенні виробництва ВПК.

Чому така увага до нас?

Будь-яка інша країна не в ЄС упала б на 11 рік проксі-війни, маючи 6 млн біженців і окупацію 20% території, живучи взимку тижнями з електрикою по три години.

Ми ж не тільки не впали, а й досягли дронами Москви, центральної Росії, зруйнували третій за величиною російський НПЗ і дісталися аеродрому Енгельса з літаками ядерної тріади.

Київ витримує багатомісячні стратегічні бомбардування, проти нашої країни провели наймасштабнішу на планеті ракетну кампанію.

Ми вбили й захопили танків уже більше, ніж було в Москви на момент початку конфлікту.

Росстат визнав падіння 10 % виробництва бензину й більш ніж рік не експортує зимову солярку.

Європейцям не знайти для ЄС кращої буферної зони, ніж Україна. Це не гучні слова й не гарні фрази для статті.

Їм потрібна сильна і стійка на своїх східних кордонах Україна.

Загартована в боях армія, досвід прориву ППО й РЕБ, одних з найрозвиненіших на планеті, найкраща артилерійська школа на континенті.

Досі наша ППО стоїть, попри витрату ракет і прильоти касетних «іскандерів», збирається під пресингом коригованих бомб, «смерчів», радіоелектронної боротьби.

Як не вкладайся у східний фланг НАТО, Словаччина, Румунія, Угорщина поки що далекі від таких можливостей.

Будь-які інвестиції в розгортання в країнах Балтії додаткових частин — на прикладі тієї самої канадської бригади це чотири роки й десятки мільярдів доларів на інфраструктуру, ППО, ПРО, соціальні виплати (два мільярди витрачає лише Оттава).

Багато в чому це й ідеологія — не можна говорити про свободу й демократію, дивлячись на удари по житлових кварталах і етнічні чистки.

Багато в чому калькулятор і холодний розрахунок.

Але нас же також влаштовує. Не потрібно більше «братів» і «сестер» — достатньо спільних інтересів.


Кирило Данильченко / Lb.ua
Поділіться цим