Головний посил, який дав Зеленський звучить так: «Я впевнений в тому, що я роблю і не обертаюся назад». Попри те, що Зеленський виглядав дещо розгубленим, важко підбирав слова, плутано говорив – він був впевненішим в собі ніж будь-коли. І це те, чого багато хто просто не захоче помітити.
Отже, два роки Зеленський зустрів на заводі Антонова, де зараз є глобальна проблема – двоє людей, які можуть реально добудувати три літаки для українських ВПС пішли з заводу і зараз до кінця ніхто не розуміє, як побудувати ці літаки. Але це антураж. Перейдімо до змісту.
Перше, що потрібно сказати, Зеленський абсолютно щиро впевнений, що він будує країну з нуля. Він неодноразово це говорив під час своїх відповідей. Коли ми аналізуємо і будемо аналізувати дії Зеленського, ми маємо звернути увагу на головний лейтмотив конференції: «Я будую країну з нуля». До Зеленського, за його версією, нічого не було, потім він прийшов, розібрався, зрозумів, що потрібно робити і зараз він впевнений в собі і буде втілювати в життя свої задуми.
Аналіз головних посилів прес-конференції, напевно, потрібно почати з теми, так званого, зовнішнього управління. Президент дуже артикульовано сказав, що ним ніхто керувати не зможе. Перекладаючи це на людську мову, він говорить, що звільнення Коболєва без додаткових консультацій було невипадковим і в подальшому, щодо всіх інших подібних кадрових і взагалі, найважливіших внутрішніх речей він не збирається ні з ким консультуватися. І зараз, найцікавішою буде гра навколо керівника САП: чи наважить Зеленський призначити «непогодженого» антикорупційного прокурора, який буде основою всієї антикорупційної вертикалі країни.
Другий за значенням посил: референдум по Донбасу. Що буде виноситися незрозуміло, але це була явна заготовка і заготовка перш за все для зовнішнього споживача. Пасаж Зеленського про заморозку конфлікту, наводить на думку, що суть референдуму може звестися до закріплення чи не закріплення в Конституції мінських домовленостей по, так званому, особливому статусу. Хоча, зараз, все це виглядає, більше як такий собі посил світовим лідерам: ми готові вийти з Мінська шляхом референдуму. Це, правда, ставить в абсолютний глухий кут всіх, але на це, судячи з усього, і розраховують на Банковій. Що це: підняття ставок чи вишукана форма капітуляції (вихід із Мінська може потягнути розвал Нормандської четвірки при ще не створеній Кримській платформі) поки говорити трохи зарано.
Окремо слід зупинитися на війні з олігархами. Закон, анонсований Зеленським, в усякому разі, виходячи з його слів, передбачає дві речі: масове переписування каналів і ЗМІ на третіх осіб з однієї сторони (між іншим, цікаво зрозуміти, чи регіональний телеканал Балоги чи Івахіва вважаються ЗМІ, які роблять їх олігархами чи ні і яка ступінь пов’язаності осіб буде допустима). Проте, важливо, що зараз ми увійдемо в систему глобального перерозподілу ЗМІ і, очевидно, передачі їх в підконтрольні владі руки (в умовне управління, коли ЗМІ будуть, де-факто, фінансуватися тими самими олігархами, але в системі менеджменту з’являться «правильні» люди з «правильними» посилами). Другий аспект – почнеться вибіркова антимонопольна чистка з невеликими елементами чи точніше зачатками правил лобіювання. Або якщо говорити менш корректно – почнеться перерозподіл певних активів. Також слід сказати, що, виходячи, зі слів президента Петру Порошенку вже зараз потрібно шукати собі наступника.
Щодо долі Віталія Кличка, то його оточення, де-факто, визнано корупціонерами і можна з великою долею імовірності говорити, що протягом найближчого часу продовжиться накат на оточення Кличка, з’являться якісь «красиві факти», а коли буде проведена інформатака і ряд затримань, тоді Кличка можуть відправити у відставку (судячи з усього це має статися в період літнього затишшя). Варто звернути увагу на пасаж Зеленського про те, що Кличко «неправильно себе поводить». Перекладається це так: «Не починай мене атакувати, бо буде гірше. Тому просто змирися і чекай свого заклання».
Один з найважливіших посилів Зеленського – це його переписка з Яною Дугарь, яку підозрюють у вбивстві Павла Шеремета. Це безумовний дзвіночок Арсену Авакову.
І нарешті є ще один момент – відсутність відповіді на питання вакцинації. Зеленський дуже хотів себе виправдати, але тут у нього просто немає аргументів.
В цілому, зараз можна чітко говорити, що Зеленський точно почав війну проти всіх. Він не розуміє до кінця, що в результаті цієї війни буде, але точно розуміє, що він воює за максимальну владу. А це значить, що правила гри, в найближчі місяці будуть формуватися щодня і в ручному режимі. Виграти в цій грі він зможе тільки за наявності дуже швидких рішень (по суті, це має бути бліц-криг) високого рейтингу і відсутності опозиції. Правда, повірити в те, що олігархи зможуть об’єднатися зараз просто неможливо. Тому він має певні шанси на перемогу.
Вадим Денисенко / Facebook
