Але почнемо з іншого. Минулого тижня в Донецьку відбувся форум «Русский Донбас» на якому озвучили одноіменну доктрину.
Якщо коротко, то це практично повне повторення розробок групи Суркова. Із цікавого і важливого для нас треба виділити три речі: по-перше, українців не існує; по-друге, росіяни будують «русские государства русской нации» (попри весь абсурдизм цього формулювання — це стара ідея створення «поясу шахідів» по периметру РФ; і, по-третє, — це привіт Кравчуку, який, будучи іноземним агентом, довалив Росію в Біловежській пущі та Ахметову, який, в змові з іноземними агентами, привів до влади зрадника Януковича.
На цьому фоні, коли зрежисовані росіянами маріонетки роблять ідеологічні документи, які показують, що вони навіть не збираються іти на реальні переговори з Україною, у нас, справді, є два шляхи. Перший підняти ставки, а другий сказати, що ми здаємося. Референдум — це не просто здатися — це якась мазохістична форма капітуляції.
Український інститут майбутнього звернувся до президента з пропозицією зіграти в іншу гру. Тиждень тому росіяни вирішили віддати чотирьох наших заручників. Але за тиждень ми так і не знаємо де вони. Тому запропоновано наступне: поки росіяни не виконають обіцянку про звільнення всіх на всіх, ми не будемо брати участі в політичній підгрупі Мінська. Паралельно — ми маємо почати працювати над широкою коаліцією саме під звільнення всіх заручників.
Без підняття ставок — ми точно програємо.
Вадим Денисенко / Facebook