Головний висновок цих виборів – зміна парадигми в мисленні людей, від готовності іти за дивовижним хлопчиком з дудочкою в країну вічного блага (не буду уточнювати хто ходив за таким хлопчиком), до старого, надійного принципу, відомого всім програмістам: «Працює – не ремонтуй». Саме цим пояснюються те, що у всіх крупних містах більшість взяли чинні мери. Звісно не скрізь мені подобається такий вибір, але столиця відверто порадувала.
Взагалі, якщо на те пішло – я прибічник дуже нудних виборів, коли з чинним міським головою змагається керівник департаменту, міський голова міста поменше, або керівник ОДА (тобто професіонал) – як це відбувається у Львові. Але – не з нашим щастям і не нашим тяжінням вірити у солодкі казочки популістів.
Другий висновок – теза «нових облич» відходить у минуле. Це помітно не тільки по зелених, а й по інших політсилах, які намагалися використати образ «хорошого хлопця» патріотично чи помірковано проросійського штибу. Все. Не працює. Зеленським дискредитовано повністю. І буде дискредитуватися ще дужче, тим більше чим довше Зеленський лишатиметься президентом. Що саме собою – дивовижно. Я повторю те, що не раз писав – зелене щеплення від популізму мусить бути таке, аби діяло після ЗЕ ще років 20.
По-третє відходить в минуле фактор «свинарчуків». Порошенка повалити вдалося, створивши 100500 байок про якусь неймовірну корупцію, докази якої зелена генпрокуратура і ДБР Бабікова знайти не можуть вже 1,5 роки. Те саме намагалися задіяти проти Кличка та Філатова, залучивши всіх «кращих людей» – від Бігуса до Лероса. Результат – проліт як у Верещук з парасолькою.
ОПЗЖ і його молодіжка – Шарій. І що? Я не збагну, через що істерика? Для когось відкриття, що медведчукчі мають на півдні і сході чималу підтримку і що вони там спекулюють на темах війни і «розірваних економічних зв’язків з Росією»? Так ця тема – надовго. Я 1001 раз писав, що ОПЗЖ відскубає собі частину електорату зелених – тих хто коливався між зеленими і ОПЗЖ. Навпаки. Результати ОПЗЖ відкривають дивовижні перспективи – зеленим на місцях доведеться обирати з ким створювати коаліцію – з ЄС чи з ОПЗЖ? Зелених анігілює обидва варіанти.
Повторюю те, що писав не раз. Будь-яка паніка через результати медведчукчів – деструктивна. ОПЗЖ і Шарій – проблема, але не лихо. Якби бодай потенційно в Україні була критична маса людей готових голосувати за Медведчука, фронт проходив би не по околиці Донецька, а по околиці Києва. Так, псувати життя медведчукчі нам будуть, але не більше. І так, сепаратистських шабашів в наших регіонах не буде, по-перше через ці результати виборів, по-друге тому, що зараз ми всі уже знаємо що робити з сепарами – і без коливань.
До речі – останнім часом сильнішають чутки, що сама ОПЗЖ на межі розколу. Медведчук сильно не знаходить порозуміння з парою Бойко-Льовочкін. Побажаємо успіхів їм всім.
Що тепер? Тепер не нити. І не розслаблятися. Позасукувати рукави – і за роботу. Ми класно попрацювали ці півтора роки – коли виходили на акції, коли допомагали своїй політичній силі. У першу чергу – коли ми говорили. Без агресії, без звинувачень – коли ми просто пояснювали тим, хто був готовий слухати чому наш вибір саме такий. І ще – коли злили впертістю в своїх переконаннях тих, хто слухати нас категорично не хотів. Злили – і примушували замислитися. Завжди так. Що робила УПА коли не могла вести відкриті бої? Вона займалася агітацією.
Те саме зараз мусимо робити всі ми. Доти – доки більшість українців не скаже з гордістю: «Армія! Мова! Віра!».
Дмитро Вовнянко / Facebook
