Перший президент України Леонід Кравчук виступив за можливість продажу Україною води Росії для потреб анексованого Криму.
У нас іде війна. Кожного дня обстріли, майже щодня є поранені, інколи загиблі.
Я хочу нагадати, що свого часу Петру Порошенку закидали, що він «торгує на крові». Це при тому, що торгівельний оборот із Росією скорочувався. Одного разу він зріс лише тому, що Стокгольмський арбітраж змусив нас закуповувати російський газ згідно з контрактами, що були підписані до війни. Але водопостачання Криму було припинено.
З точки зору міжнародного права утримання територій, які є окупованими – а Крим і частина Донецької і Луганської областей законом визнані як окуповані – повністю лягає на плечі окупанта, як би це жорстоко не було. Це загальна міжнародна практика.
Співпраця з окупованими територіями має абсолютно зворотній ефект. Дехто каже, що соціальні виплати на окупованих територіях нібито призведуть до лояльності громадян до держави Україна і пришвидшить припинення війни. Але насправді це не так.
Люди пристосовуються до цієї ситуації, багато хто пристосувався отримувати пенсії з двох боків. Через це багатьох людей задовольняє поточний статус.
Те саме з кримською водою. Зараз Крим – це фактично військова база Російської Федерації. Військовий контингент, який знаходиться в Криму, збільшився втричі. Туди завезені ядерні комплекси «Іскандер», там поставлені ПВО, ракети середньої дальності і так далі.
Президент Кравчук, як до цього Давид Арахамія, пропонують продавати воду не кримському населенню, а військовим РФ. Фактично вони пропонують вступити в торгові відносини зі збройними силами РФ.
Я вважаю, що це і є торгівля на крові, але тепер справжня.
Це не прагматичний підхід. Ви продаєте маніяку ніж, яким він збирається вас зарізати. Ви допомагаєте злочинцю чинити злочин і даєте йому можливість вчиняти цей злочин і надалі.
Продавати воду в Крим – не в інтересах України. Ми не заробимо на цьому багато. Ми втратили і втрачаємо набагато більше від окупації території, ніж могли б отримати за воду. Там наші втрачені активи, дороги, автопарки, нафтові вежі, порти… Це трильйони доларів.
Ні, друзі. Це ганебна, аморальна, не державницька пропозиція, яка до того ще й несе загрозу національній безпеці України.
Мирослав Гай / Обозреватель