Після того, як було жорстко обрізано ініціативу Макрона про повернення РФ до G8, Путін опустив рівень діалогу з президентом України до спікера руссо-МЗС Маші Захарової. Більше того: було дано відмашку ще й на відверто принизливий тон від цієї шістки («Буду Вас по-братски периодически консультировать, пока Вы не укомплектовали МИД Украины. А то неловко даже: вроде бы, опять же по-братски, хотели нас потролить, а получилось как всегда, хотя и по-братски»).
Отже, це вже остаточно зафіксувало позицію Путіна: він не має наміру розпочинати діалог з Зеленським. Трошки Кремль почекав – чи не піде новий президент України на тотальну капітуляцію. Але відтепер піде жорсткий тиск. З високою ймовірністю найближчим часом з боку Росії почнеться кампанія особистої дискредитації Зеленського. Наприклад, про «наркоманію Зеленського» (за тим же принципом, як щодо Порошенка Росія через блогерів і ЗМІ поширювались чутки про «алкоголізм»).
І про жодні домовленості на рівних, «цивілізований діалог», «досягнення обопільної вигоди», звісно, не йтиметься. Сподівання на це можна остаточно відкинути.
Що варто робити Зеленському? Терміново в найкоротші строки вивчити англійську. І скласти графік практично щоденних дзвінків всім, дотичним до глобальної політики (президенти, прем’єри, сенатори, лідери партій і фракцій, міністри, керівники МВФ, ООН, ЄС, ОБРЄ і ЄК, Волкер, посли…): постійно і кожному нагадувати, за що Росію викидали з міжнародних структур, за що запроваджені санкції, в чому суть претензій до Путіна. І що про будь-яке відновлення позицій Росії може йтись тільки після деокупації Криму й Донбасу, звільнення українських полонених і відшкодування всіх завданих збройною агресією, анексією й окупацією збитків.
Зрештою, просто повернути принцип «Ні слова про Україну без України».
Олексій Голобуцький / Telegram
