Зробити депутата Бужанського токсичним для партії – єдина можливість позбавити його владних ресурсів, бо приниження ним ЗМІ, журналістів і експертів загалом прийнятне для «Слуги народу»
«Слуга народу» вибачився за «тупу вівцю» на адресу журналістки – в найкращих традиціях совкових анекдотів про відому націю: «Ві нє ідійот?! Ну, ізвінітє!». «Ми розуміємо, що висловлювання …були достатньо зрозумілою реакцією на оціночні судження» (див.скрін). Тобто – «самі винні, що полізли до недоторканного».
Зауважте – ні півслова вибачення перед «НВ». В «СН» дійсно вважають нормою принизливі висловлювання на адресу ЗМІ. Тобто, орієнтуються на позицію Трампа з його універсальним клеймом «фейкньюз». От тільки це дозволяє собі Трамп, а не сенатори чи керівництво Республіканської партії. Та й Бужанський – далеко не Трамп і навіть не президент.
Загалом, на добре чи на зле, але цю епопею з неналежними висловлюваннями Бужанського почав саме я: саме після мого посту від 9 червня, опублікованому зокрема і в «Обозревателе», хтось взагалі звернув увагу на дивну позицію спочатку кандидата, тоді – депутата щодо Майдану, України, СССР, «Вєлікой Отєчєствєнной», Росії, Російсько-української війни… І я ж був першим, хто у відповідь на констатацію «Мабуть, і такі кандидати потрібні» (див.скрін) отримав публічну особисту образу на акаунті Бужанського.
Розголос відтоді не припинявся – але до Бужанського ніхто в «СН», очевидно, виховних заходів не застосував. Бо він продовжує від душі поливати брудом експертів, журналістів і взагалі всіх, кого схоче. Більше того: у майбутній фракції «СН», здається, почала формуватись група, котру об’єднує ступінь зневаги до ЗМІ, журналістів, експертів, зобов’язань і відповідальності депутатів перед суспільством. Принаймні, Олександр Дубінський від душі підтримав Бужанського в цькуванні ЗМІ (див.скрін).
А сьогоднішня офіційна відповідь від керівництва «СН» взагалі стала індульґенцією, бо, фактично, схвалила і заохотила некоректну публічну поведінку Бужанського – адже це «зрозуміла реакція на оціночні судження». Як казав свого часу Сталін (вибачте, але які об’єкти обговорення – такі й цитати), «Відсутність покарання породжує віру в безкарність». От це воно і є.
Насправді на цьому етапі вже не важливо, як там Бужанський ставиться до совка, до Жукова, до Росії, до Майдану, до війни… Актуальним стало інше: як народний депутат Бужанський ставиться до ЗМІ і до суспільства, до своїх обов’язків і відповідальності.
І якщо партія та влада в цілому, судячи з реакції, поділяють позицію Бужанського – реакції на ці та гарантовані наступні демарші ми не побачимо.
Варіант в нас один: максимально прискіпливо відслідковувати кожен крок народного депутата Бужанського, приділити максимальну увагу фінансовій активності його та його оточення за весь доступний період. Зробити всі важливі аспекти його життя – фінанси, нерухомість, зв’язки, зобов’язання, авто, бізнес – максимально прозорими.
Тобто, народний депутат Бужанський має стати настільки токсичним для влади, щоб жодні аргументи не змогли зберегти йому мандат.
Олексій Голобуцький / Telegram
