Йому – цьому горе-кандидату в президенти В. Зеленському, мабуть і в снах ніколи не було такого кошмару: він стає президентом України. Небезталанний єврейський хлопчина після ВНЗ не пішов працювати за спеціальністю, а знайшов себе у художній самодіяльності. Успішно себе проявив зі своїми колегами на сцені – виступав, блазнював, скакав, співав тощо. Здобув широку популярність в Україні і Росії, в залах і на телебаченні – при всіх українських президентах.
Погано, що в своїх виступах він не раз бридко блазнював, паплюжив Україну, її колишніх державних діячів, українську мову і т.п. Але це проходило йому без наслідків, а росіянам і нашим хохлам, малоросам (в залах, на дорогих корпоративах, та перед екранами телевізорів) – ще й дуже подобалося. Ніяка влада його не переслідувала, а він – відповідно, виступав, процвітав і ніколи проти неї не виступав. І не думав. Популярність Зеленського і його «Кварталу-95» зростала. Навіть кривава війна з Росією не похитнула його популярності, а навпаки – вона зросла. Що не могло не привернути до нього пильної уваги запоребрикових діячів з метою його подальшого використання, і там вирішили, що ним – гріх не скористатись. І з часом почали творчу антиукраїнську роботу у цьому напрямку.
Ми ще не забули, мабуть, що на травень 2014 року Україна, силами пасіонарної, героїчної частини свого народу, стікаючи кров’ю, відбила з очевидними успіхами перший натиск військ кровожерливої «братньої» Росії (звільнялись захоплені території, героїчна оборона Донецького аеропорту, сотні загиблих російських десантників, козаків, кадировських чеченців, фури «Груз-200», безмежні російські військові кладовища з пронумерованими хрестами в Ростовській області тощо). Вийшла у загарбників серйозна затримка зі створенням «Новоросії». А тут ще й «нежданчик» вискочив – позачергові вибори президента України. Проблема – треба знову допомогти хохлам вибрати собі президента.
І зараз з подивом читаєш відомого журналіста Р.Скрипіна, де він показує карту України, на якій більшість областей зеленого кольору – там переміг Зеленський, і говорить при цьому, що «Чому ніхто не пише, що чувак (Зеленський) реально об’єднав країну?». То я йому і всім кажу, що ПЕРШИЙ, хто об’єднав абсолютно всю країну, з Донбасом включно, це П. Порошенко на виборах у травні 2014 року. Він переміг у всіх областях і Києві у воюючій Україні з величезною перевагою вже у першому турі (54,7%>12,81%) над ЮВТ. ВОНА в такий жорсткий воєнний час ніде особливо не котирувалась. Шановному журналісту слід було б проаналізувати, ХТО, коли, як і В ЧОМУ об’єднує наш народ потрібним чином.
1.У 2010 році наш народ об’єднався кимось «ПРОТИ» успішного проукраїнського, проєвропейського і пронатовського В. Ющенка. І вибрав собі, нарешті, – за другим захОдом, проросійського президента, двічі несудимого Януковича – з усіма наступними трагічними для України наслідками.
2.У 2014 році він об’єднався кимось «ПРОТИ» «кієвской хунти», яку міг очолити, («страшно подумати»), в результаті президентських виборів, герой Майдану Д. Ярош з його всюдисущими фатальними візитками і його всюдисущим та невмолимим «Правим сектором». Було чого злякатися. І народ, в тому числі і вся наша проросійська вата з переляку, масово проголосував «ЗА» П. Порошенка. Як за «менше зло». А чого не проголосувати – він не з «ПС», тільки трохи повиступав на Майдані, респектабельний, мультимільйонер, був міністром в уряді Януковича, має фабрику у Липецьку. Тоді шеф російського МЗС Лавров ( за росЗМІ-Унилая Лошадь), ствердив, що П. Порошенко – «Нє такой уж плохой варіант». Правда, протягом наступних років, ця його характеристика Порошенка змінилася на прямо протилежну. Адже ніколи за поребриком ніхто не пробачить Порошенку його чисельні проукраїнські державницькі справи в Україні (там кажуть – русафобскіє). І найбільш їм ненависні – декомунізацію України і створення Автокефальної церкви України (ПЦУ). Цього йому ніколи не пробачить і наша затята, явна і прихована, проросійська маса українського суспільства, якої чим далі на Схід і Південь, тим більше. Не пробачить ще й тому, «што думалі, што он таакой і с фабрікой в Рассії будєт за Рассію», а він їх так всіх розчарував і так підвів. І зараз «Вєсь маасковскій патріархат галасуєт за Зєлєнскава!».
Отже – Порошенка слід замінити на справді проросійського та повністю залежного і керованого суб’єкта, з допомогою якого мають до кінця завершити в Україні російські справи, розпочаті Януковичем.
Проти України на цих виборах заздалегідь, з 2017 року, застосували підступну маніпулятивну технологію – вирішили проти проукраїнського президента виставити не тільки свої старі перевірені кадри, але й навіть досі небачену новинку – популярного в Україні проросійського артиста і блазня, зовсім не політичну фігуру, але зі стійким антиукраїнським душком. Очевидно – йому була зроблена пропозиція, від якої не відмовляються. Далі ми всі це бачили, як, поки Зеленський скакав на сценах, кварталив, виступав на корпоративах тощо та зовсім не боровся разом із «зубожілим» народом із «злочинним режимом Порошенка», за нього потрібні люди забезпечили і зробили всю організаційну та творчу роботу по створенню для народу до виборів телевізійного ілюзорного образу симпатичного, нового борця за народ і проти корупційної банди. Плюс – створення юридично і для зйомок партії «Слуга народу», створення росіянами пропагандистського фільму «Слуга народу», цілий популярний телеканал 1+1 надали для обслуги і реклами Зеленського, реклама Зе через ЗМІ, Інтернет, соцмережі, через соціологічні опитування, постійна пропаганда і зомбування українського населення через десятки наявних російських (антиукраїнських) каналів в Україні (через сотні тисяч тарілок супутникового ТБ в містах і селах України) та ін.
3.І в результаті у березні 2019 року наш народ – всі вікові категорії – був готовий і дуже грунтовно об’єднався вже «ПРОТИ» проукраїнського, проєвропейського і пронатовського П. Порошенка. Але «ЗА» телевізійну ілюзію – проросійську машкару Зе. Велика і успішна, слід це визнати, проросійська маніпуляція була проведена з народом в Україні. В проросійському (антиукраїнському) ражі наша вата майже скрізь активно голосувала (великі %) не тільки за Зеклоуна, а й за відвертих пособників Путіна – Бойка та Вілкула. Жах!
Малоймовірно, що П. Порошенку вдасться перемогти у другому турі. Дуже вже щільно подбали в масштабах всієї України щодо проросійської вати, щоб цього не сталось. І всі бачать, як щільно опікають В. Зеленського, щоб він часом не вискочив з чим непередбачуваним на телеекран, щоб не зустрівся з виборцями, навіть зі своїми прихильниками, щоб не відбулися теледебати тощо. ЇМ цього (ускладнень) не треба. Активна, агресивно-слухняна проросійська частина нашого мудрого народу вже проголосує за цю нещасну людину у будь-якому випадку, навіть якби він десь прорвався до телекамер і прокричав усім їм: «Я нє хачу бить прєзідентом! Атпустітє мєня! Я хачу к мамє і в «95-й Квартал!». І він знає, що вже йому не буде такого життя, як колись, і що його чекає в разі обрання. Він знає, що відбулось з Януковичем і після нього в Україні. І добре знає, що навіть в порівнянні зі скинутим народом Зеком Януковичем він – просто порожнє місце, що за нього весь час буде керувати хтось інший, і що його майбутнє вже стало туманним.
Мені трохи шкода цього В. Зеленського як людини, що потрапила у повну безвихідь, у цей зловісний політичний капкан. А з іншого боку – він сам найбільше винен у цьому, так як в своїй популярній діяльності немало разів показав своє недобре, ганебне, цинічне ставлення до своєї Батьківщини – України, її важкої історії, до української мови і її носія – народу тощо.
Але мені незрівнянно більше шкода, що в разі арифметичної перемоги цього нещасного заарканеного віртуального Зеклоуна в антиукраїнських лещатах, нашу багатостраждальну Україну і всіх нас – і тих, хто голосує за нього і його перемогу, і тих, хто голосує за перевіреного часом, проукраїнського Порошенка, знову нічого доброго не чекає. Окуповані райони Донбасу – як приклад. Неймовірно шкода, адже українські справи з президентом П. Порошенком, попри всі труднощі і проблеми, серйозно пішли на краще. Цього ніхто не може заперечити. Навіть наші закляті вороги. За свої перші п’ять років П. Порошенко Україну Росії не здав, а навпаки – підняв і зміцнив, з’явилась реальна перспектива і в країни , і в людей. А тепер ми знову за зебільним рішенням більшості мудрого народу – після успішних кроків вперед, зробимо чимало кроків назад. У всьому. Можливо, навіть в затхле московське стійло.
То хто нам зараз лікар, українці?! ДУМАЙТЕ!
Віктор Катишев / Наша Рада
