Упродовж року ми стали свідками ефектних заяв речників Кремля про неминучу загрозу громадянської війни в Швеції, про американський літак, що скинув ядерну бомбу на Литву, і про те, що США мають намір окупувати Європу. На минулому тижні нас потішили «новинами» про невдаху бійця-українця, який ледь не підірвав сам себе, про випадки зґвалтування у Швеції, кількість яких зросла на тисячу відсотків, і про те, що Папа Іван Павло II нібито заявив, що вторгнення мігрантів потрібно припинити (чого він не робив). Показали гейський ролик начебто виробництва Міноборони України. Крім цього, ми також помітили появу кількох повторюваних прокремлівських наративів.
В цьому безперервному потоці можна відрізнити кілька нав’язливих центральних тем. А саме:
Хороша Росія
В рамках цієї теми Росію описують як невинного гравця на світовій арені, який робить все для вирішення світових проблем, але постійно піддається гонінням з боку «Заходу». Минулого тижня під час щорічної прес-конференції президент Путін повторив два центральних меседжі: Росія не залучена у війну в Україні, а Крим сам визначив свою долю. Як ми знаємо, Європейський Союз не визнає незаконну анексію Криму, а прокуратура Міжнародного кримінального суду постановила, що ситуація на території Криму і Севастополя прирівнюється до міжнародного збройного конфлікту між Україною і Російською Федерацією.
Тим часом російське федеральне телебачення знову заявило про те, що санкції націлені на руйнування Росії, хоча ясно, що вони були введені міжнародним співтовариством, оскільки Росія вирішила порушити міжнародне право.
Поганий Захід
У кремлівській дезінформації «Захід» називають «русофобським» і приписують йому намір принизити і дискредитувати Росію (на жаль, ні). В очах прокремлівських ЗМІ, Захід недемократичний, неблагонадійний, аморальний, має подвійні стандарти, перебуває у занепаді, а також поводиться, як міжнародний агресор. Наприклад, на цьому тижні на російському ТБ Польщу звинуватили в намірах поневолити росіян разом з іншими європейськими державами. А Великобританію звинуватили у спробах принизити Росію на прийдешніх Олімпійських іграх.
Міністр закордонних справ Росії повторив деякі з цих заяв в інтерв’ю і заявив, що НАТО обіцяла Росії не розширювати свої межі на схід, а також що НАТО таємно розгортає війська в Польщі і Прибалтиці.
Ситуація з Україною
Україна займає особливе почесне місце у кремлівській брехні. Українців стандартно називають фашистами, гнобителями, агресорами і ксенофобами. Саму Україну представляють штучною країною, яка потерпає від краху, розпадається на частини і самотньою, а дії Росії щодо України називають правомірними.
Минулого тижня ми бачили кілька прикладів по цій темі. Прокремлівські ЗМІ заявляли, що президента Порошенка привели до влади США, щоб встановити націоналістичний режим, а тим часом Україна, крім усього іншого, відмовляє Донбасу в доступі до води. Хоча воду в Луганську відключила місцева енергетична компанія у зв’язку з тим, що не оплачувалися рахунки.
Що є кращим способом уникнути відповіді на складне питання? Може, потрібно задати складніше питання самим?
Такою була тактика, застосована минулого четверга президентом Росії Володимиром Путіним, коли його запитали, чому кандидатам від опозиції так складно балотуватися на пост президента. Питання-відповідь президента може бути зведене до формулювання: «А як щодо України?».
Точніше, відповідь президента Путіна була наступною: «Ви хочете, щоб такі, як Саакашвілі, дестабілізували ситуацію в країні, щоб ми жили від одного «Майдану» до іншого?».
Щось дуже сильно відомий київський тренд нагадує.
«Какнасчетніхізм» – це риторичний прийом, часто застосовується в Кремлі.
Прийом відповідає третьому з чотирьох принципів, описаних в 4D-підході Бена Німмо: перекрутити факти, відмахнутися від критики, відвернути увагу і збентежити противників ( «dismiss», «distort», «distract» і «dismay»).
Олег Покальчук / Facebook
