Відразу після вбивства Портнова у передмісті Мадриду виникло припущення, що серед версій злочину може бути ліквідація одіозного юриста через загрозу оприлюднення ним компромату на когось із українських високопосадовців. Тоді цю версію віднесли до конспірологічних. Проте кілька журналістських розслідувань, опублікованих останніми днями, наштовхують на думку, що припущення про український слід відкидати зарано.
З ким Портнов зустрічався в Києві за три дні до смерті і про що міг домовлятися
За інформацією джерел «Української правди», тіньовий куратор судів перебував в Україні 17-18 травня і зустрічався із заступником Андрія Єрмака в Офісі президента Олегом Татаровим і директором ДБР Олексієм Сухачовим. Це ще раз підтверджує давно відомий факт, що Портнов плідно працював як на режим Януковича, так і на нинішню владу. Татарова знають як куратора Банкової у правоохоронній системі, а ДБР є одним каральних інструментів у вибудуваній Володимиром Зеленським вертикалі влади.
Колеги з «УП» детально розписали, що за роботу для президентського Офісу виконував Портнов. Можна припустити, що він приїздив з Іспанії для консультацій із тих справ, які ведуться, або консультував, як підчепити на гачок когось із нелюбих владі політиків чи бізнесменів. Як припущення: могло йтися про пошук другого Родіона Киреєва на судовий процес у так званій «вугільній справі», в якій фігурують Петро Порошенко, Віктор Медведчук і бізнесмен Сергій Кузяра. З публікації «УП» випливає, що режисером цієї справи, яка потягла за собою санкції проти п’ятого президента, був Портнов. А розслідувало її ДБР, очолюване Сухачовим.
Убитий в Іспанії юрист мав вплив, зокрема, на Печерський і Шевченківський райсуди столиці та Київський апеляційний суд. Буквально днями Київський апеляційний суд ухвалив рішення про розгляд «вугільної справи» не Печерським судом, де переважно розглядаються справи ДБР, а Шевченківським. Причина начебто поважна – у Печерському не вистачає служителів Феміди, аби сформувати колегію з них. Якщо ж згадати вплив Портнова, тоді напрошується думка, що причина криється в чомусь іншому. Можливо, в підборі «правильної» колегії. Наскільки ця версія відповідає дійсності, покаже судове засідання та поведінка суддів під час процесу.
Ще одну версію останнього візиту Портнова до Києва запропонував сайт «Цензор». Його джерела повідомили, що «іспанець» зустрічався не лише з Олегом Татаровим, а й з Андрієм Єрмаком і самим президентом Володимиром Зеленським. Після чого незаконно був випущений з України без довідки від ТЦК про наявність законних підстав для виїзду за кордон. Хоча без довідки від військових за межі країни не можуть виїхати звичайні громадяни, на «незвичайних» це правило не поширюється. Простіше кажучи, хтось організував Портнову зручний та цілком незаконний коридор для швидкого в’зду та виїзду.
Отже, з обох розслідувань відомо, що Портнов приїздив до Києва для зустрічі з топ-посадовцями. За кілька днів потому його застрелив невідомий кілер. Іспанська поліція звузила розслідування до двох ліній: зведення рахунків з боку організованої злочинності або дії політичного характеру. Друга як раз і передбачає розслідування українського сліду у злочині з огляду на те, ким убитий був за життя.
У чому ризики для України через мовчанку влади
З дати вбивства Портнова з боку України коментарі дає лише МЗС. Вони переважно зводяться до того, що іспанські правоохоронці розслідують справу. Ні від прикордонників, які випустили цю персону назад за кордон, ні тим більше від Банкової коментарів нема. Що тільки посилює підозри у правдивості джерел розслідувачів. Але чим довше влада тримає паузу, тим більшу тривогу це викликає. А мовчанка після появи інформації про буцімто зустріч Портнова з президентом стає дуже небезпечною.
Звинуватити журналістів у брехні, вочевидь, підстав у влади немає. А підтверджувати, що така зустріч відбулася – це нові ризики. Доведеться розповідати, які ж таємниці обговорювалися з людиною, котра чимало зробила для того, щоб українські суди асоціювалися з корупцією, яка мала тісні зв’язки з російськими елітами і при цьому з 2019 року співпрацювала з українською владою. Визнання цього спричинить гучний політичний скандал.
Однак якщо у владних коридорах і далі дотримуватимуться тактики «ні пари з вуст», події можуть піти за дуже поганим для іміджу країни сценарієм. Іспанські слідчі мусять перевірити всі версії, до того ж політична серед головних, тому з Мадрида до Києва може надійти запит на здійснення слідчих дій і допитів. Відмовити не вийде, адже, по-перше, це посилить конспірологічні підозри, по-друге, відмова поліції країни Європейського Союзу, яка чимало допомагає нам під час війни, погано виглядатиме в контексті нашого прагнення до членства в ЄС. Тобто можна отримати не тільки гучний внутрішній скандал, а не менш гучний зовнішньополітичний. А нам тільки цього не вистачало.
Можлива й інша причина мовчанки – відповідні органи здійснюють розслідування тут і скоро ми про результати почуємо. Серед імовірних версій убивства Портнова називався конфлікт з одним відомим наркокартелем, лідер якого осів у Мексиці. На користь цієї версії свідчить почерк кілерів. Але є нюанс: в Іспанії Портнов мешкав давно і помститися йому могли раніше, а не чекати, доки він поїде до України і повернеться назад. Або ж ця поїздка була з цим пов’язана. Ще одна версія – російський слід. Портнова могли вбити саме після повернення з України, аби в Європі кинути тінь на українську владу. Якщо ця версія робоча, тоді необхідно з’ясувати, хто міг передати росіянам інформацію про те, що Портнов приїздив до Києва для зустрічей з топ-посадовцями.
Це припущення, як й інші, викладені у журналістських розслідуваннях, може виявитися далеким від правди. Та доки триватиме мовчанка на Печерських пагорбах, версія про український слід у вбивстві Портнова лишатиметься ключовою. І це дуже несприятлива ситуація для України.
Юрій Васильченко / Depo.ua
