У телефонній розмові з Дональдом Трампом 19 травня Путін пообіцяв підготувати меморандум для переговорів та передати його Україні. Про це одразу ж розповів сам Путін, і про це повідомив Трамп у телефонній розмові з головою Єврокомісії та керівниками Італії, Німеччини, Фінляндії, Франції, України. За даними Axios, «Трамп сказав Зеленському та європейським лідерам, що він попросив Путіна представити «щось, з чим люди можуть погодитися», а не пропозицію, яку буде негайно відхилено». Глава МЗС РФ Сергій Лавров 23 травня заявив, що РФ представить Україні проект «документу про врегулювання», щойно завершиться обмін військовополоненими. Триетапний обмін у форматі «1000 на 1000» відбувся 23-25 травня. Але Київ меморандуму із Москви не дочекався.
Чому Росія не передала Україні меморандум
26-27 травня Москву відвідав міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан. Він мав зустріч з Путіним і переговори з Лавровим. На спільній прес-конференції з Фіданом 27 травня Лавров повідомив, що Путін заявив Фідану «про нашу готовність, щойно відбудеться обмін меморандумами, відновити переговорний процес із українською делегацією». Раніше йшлося лише про передачу Росією свого меморандуму Україні, тепер прозвучало, що Путін хоче «обміну меморандумами».
Наступного дня, 28 травня, глава делегації України міністр оборони Рустем Умєров передав РФ український меморандум. Проте Москва, попри неодноразові обіцянки, свій меморандум не передала. Натомість Лавров того ж дня, 28 травня, заявив, що російська делегація «готова представити меморандум делегації України та дати необхідні пояснення» під час другого раунду переговорів у Стамбулі 2 червня.
Чому Путін обдурив Трампа? Мабуть, тому, що може — й знає, що йому за це нічого не буде.
Навіщо йому знадобився цей обман? Насамперед це спосіб перекласти на Україну провину за очікуваний зрив переговорів. Якби Москва направила меморандум Києву, скажімо, 25 травня, Україна передала б його західним партнерам, і Трамп переконався б, що Путін, попри свою обіцянку, подав пропозицію, яка має бути негайно відхилена, а не «щось, з чим люди можуть погодитися». І тоді Трамп був би змушений визнати, що Путін зірвав мирний процес. Тому Москва поламала графік та наполягла на тому, що спочатку українська делегація приїде на переговори до Стамбула і лише там їй покажуть меморандум. Щойно українська делегація скаже, що меморандум їй не подобається, Москва одразу звинуватить Київ у зриві переговорів.
Крім того, була й технічна причина затримки. Деякі формулювання меморандуму Росія захотіла обговорити із США та Туреччиною. За повідомленням МЗС РФ, 28 травня Лавров розповів телефоном держсекретарю США Марко Рубіо «про підготовку російською стороною конкретних пропозицій до чергового раунду прямих російсько-українських переговорів у Стамбулі». Після цього Лавров провів телефонну розмову з Фіданом (з яким особисто бачився напередодні), щоб обговорити, за повідомленням МЗС РФ, «ініціативи щодо політичного врегулювання» війни в Україні. За результатами цих обговорень з Рубіо і Фіданом, мабуть, текст меморандуму був доопрацьований. Також Путін міг захотіти відреагувати на ідеї, сформульовані в українському меморандумі. Не виключено, що Росія доопрацьовуватиме свій меморандум до останнього моменту, аж до прильоту російської делегації до Стамбула.
Чому Росія відкинула Ватикан та обрала Стамбул
Трамп 19 травня запропонував, щоби російсько-українські мирні переговори пройшли у Ватикані. Ще одним можливим майданчиком називалася Швейцарія. Однак Путін замість нейтральної країни віддав перевагу країні НАТО Туреччині. Лавров 23 травня заявив, що проводити переговори «двох православних країн» у Ватикані було б «неелегантно». А в мусульманській Туреччині, виявляється, «елегантно».
Зрозуміло, що це не більше ніж незграбна відмовка. Реальні причини геть інші. На відміну від Ватикану та Швейцарії, які могли б грати роль нейтральних посередників, Туреччина є активним учасником процесу із своїми інтересами. Причому інтереси Росії та Туреччини перетинаються не лише в Україні, а й у Сирії та Лівії. Крім того, Туреччина та Росія є один для одного важливими економічними партнерами. Тому Путін може розраховувати, наприклад, на такі варіанти, що він запропонує щось вигідне Ердогану, а той на подяку за це вмовить Україну на якісь поступки. Або навпаки, Путін може спробувати виторгувати щось у Ердогана в обмін на якісь свої поступки Києву. У Ватикані чи Швейцарії таких варіантів не було б.
Власне, саме з цієї причини Росія обрала Стамбул як майданчик для переговорів з Україною ще в березні 2022 року. Потім ці переговори були припинені. І зараз Москва не втомлюється наголошувати, що нинішні переговори — це не нові переговори, а відновлені стамбульські, розпочаті понад три роки тому. Це дозволяє їй апелювати до домовленостей, яких нібито там було тоді досягнуто. Звісно, можна було б і ватиканські переговори називати продовженням стамбульських, але це, побоялись у Кремлі, виглядало б «неелегантно».
Ну і ходити з нахабними виразами фізіономій і хамити журналістам — це для росіян все ж таки звичніше в Туреччині, ніж у Ватикані.
Що у російському меморандумі
Росія вже намагається переконати світову громадську думку у справедливості своїх вимог. З цією метою організовано витік «умов Путіна для припинення війни в Україні». 28 травня цей «ексклюзив» з посиланням на «три російські джерела, поінформовані про переговори» опублікувало агентство Reuters. Цих путінських умов п’ять:
- письмове зобов’язання від великих західних держав не розширювати НАТО на схід та формальне виключення членства України, Грузії, Молдови та інших колишніх радянських республік;
- щоб Україна була нейтральною;
- щоб було знято деякі західні санкції;
- щоб було вирішено питання про заморожені російські суверенні активи на Заході;
- щоб було забезпечено захист російськомовних в Україні.
Зазначимо, що конкретно Україні тут адресовано лише другий та п’ятий пункти, а перша, третя та четверта умови — це вимоги не до України, а до Заходу. Спецпредставник Трампа з питань України Кіт Келлог в інтерв’ю ABC News 29 травня підтвердив, що Трамп готовий пообіцяти Путіну не розширювати НАТО на схід. «Я вважаю, це цілком обґрунтована стурбованість. Це питання Росія завжди буде порушувати. Вони говорять не лише про Україну. Вони згадують і Грузію, і Молдову. І ми говоримо: добре, ми можемо обговорити припинення розширення НАТО до вашого кордону. Це їхні інтереси в галузі безпеки», — сказав Келлог.
Тут нема нічого нового. Вашингтон і раніше повідомляв Москві, що Трамп готовий зробити все від нього залежне — заблокувати український курс у НАТО, зняти з Росії американські санкції, розморозити російські активи в США, — аби Путін погодився на припинення вогню, щоб Трамп міг надіти лаври миротворця. І Путін, як відомо, відмовився від цієї пропозиції, бо хоче набагато більшого. Він хоче, щоб Європа теж пішла на такі самі поступки. І ще він хоче великих поступок від України, причому навряд чи цей список обмежується «нейтральним статусом» та «захистом російськомовних».
Але навіть цих двох пунктів достатньо, щоб меморандум був неприйнятним для України. Викреслювати з Конституції України євроатлантичний курс та вписувати вічний нейтралітет та державний (або офіційний) статус російської мови ніхто не буде.
Як відбуватимуться переговори у Стамбулі
У тому ж інтерв’ю Келлог повідомив, що до Стамбула прилетять представники США, Великої Британії, Франції та Німеччини. Щоправда, журнал Atlantic того ж дня заявив, посилаючись на «помічників Білого дому», що «США не планують відправляти делегацію» до Стамбула. Але в будь-якому разі, щойно українська делегація отримає від росіян їхній меморандум, вона матиме змогу оперативно обговорити його з американцями, британцями, французами, німцями та, не в останню чергу, з турками.
Якби Трамп не був нашою слабкою ланкою, подальший хід подій було б легко передбачити. Усі дзвонять Трампу і кажуть, що Путін за два тижні народив абсолютно неприйнятний документ.
Але Трамп за чотири місяці показав, що він на жорсткість до Путіна нездатний, причому Путін це чудово знає та успішно використовує. Трамп навіть лякати не спроможний: далі слів боїться йти. Якби він хотів продемонструвати Путіну серйозність своїх намірів, то в сенаті вже почався би розгляд двопартійного законопроекту Грема — Блюменталя, який обіцяє позбавити РФ доходів від продажу енергоресурсів.
Натомість Трамп знову розповів, що дає Путіну два тижні. Це вже стало мемом: «Я дам вам знати за два тижні». Очевидно, це його «домашня заготовка» на випадок незручних питань. «Трамп вже більше двох місяців дає один і той же графік «двох тижнів». Вчиняючи так, він уникає визнати реальність», — констатував журнал Politico 29 травня.
«Ви довіряєте Путіну?» — запитали Трампа 27 квітня. «Я дам вам знати за два тижні», — відповів той. «А чи можете конкретніше уточнити?» — попросив журналіст. «Два тижні або менше. Ну або трохи більше», — сказав Трамп.
Минуло понад два тижні. «Я вам скажу, що вже зараз світ значно безпечніший. І я думаю, за два-три тижні він буде ще безпечнішим, — заявив він в ОАЕ 16 травня. — Я зустрінуся з Путіним, щойно ми зможемо це організувати».
28 травня він повернувся до тієї точки, де був місяць тому. На запитання, чи вважає він, що Путін справді хоче припинити війну в Україні, Трамп відповів: «Я дам вам знати приблизно за два тижні».
Тож якщо переговори в Стамбулі не призведуть до припинення вогню, Трамп знову дасть Путіну ще два тижні (наприклад, на підготовку нового меморандуму). Або, як і хоче Путін, звинуватить у провалі переговорів Україну.
Юрій Вишневський / Ділова столиця
