вівторок, 18 червня 2024 | ПРО ПРОЄКТ | КОНТАКТИ

Мобілізація та «нелегітимний» Зеленський: Чому провалилися мрії Росії про «майдан-3» У кремлівському розумінні український Майдан – це те саме, що й російський бунт. Він має бути безглуздим і нещадним

Тиждень тому Центр протидії дезінформації (робочий орган РНБО України) попередив, що до закінчення п’ятирічного терміну повноважень Зеленського очікується кульмінація російської ІПСО (інформаційно-психологічної операції) «Майдан-3» щодо «нелегітимності» президента України.

«Прогнозується, що до 21 травня ц.р. російська пропаганда в рамках ІПСО «Майдан-3″ активізує всі можливі засоби, щоб підштовхнути українців виходити на акції протесту проти чинної влади. Також російські пропагандисти намагатимуться протиставити Путіна В. Зеленському: буцімто у РФ, на відміну від України, президент легітимний», — пояснив ЦПД ворожий задум.

Паралельно з цією ІПСО, за прогнозом ЦПД, мали нагнітатися ще дві. Одна — у зв’язку з російським наступом на півночі Харківщини з метою «поширення панічних настроїв з-поміж українців, аби примусити Україну пристати на «мирні переговори» на умовах РФ». Інша — щодо «насильницької мобілізації»: «Дату 18 травня, коли закон про мобілізацію набере чинності, російські пропагандисти будуть маніпулятивно представляти як «початок кінця» для українських чоловіків».

Напередодні 20 травня російський ідеолог україноненависництва Олександр Дугін пророкував у своєму ТГ-каналі швидке повстання в Україні проти Зеленського. «Із завтрашнього дня на всій поки що не звільненій території України починається масштабна підготовка до повстання проти нелегальної та нелегітимної диктатури кривавого клоуна. Вже зрозуміло, до чого йде справа. Справа потихеньку йде до розв’язки — до розплати та відновлення справедливості. Зараз як ніколи важливо піднатиснути з обох сторін», — анонсував він.

Зрозуміло, які дві сторони Дугін має на увазі: російську армію, яка продовжує вторгнення в Україну, та кремлівську п’яту колону, яка має підняти повстання всередині України. Схоже, на грандіозний бунт проти Зеленського всерйоз сподіваються не лише пропагандисти на кшталт Дугіна, а й Путін.

Отже, 20 травня настало. І де весь цей жах?

Причини провалу

На чому ґрунтується надія росіян, що зараз в Україні розпочнеться антимайдан під назвою «Майдан-3»? Вже сама ця назва каже, що надія росіян ґрунтується на абсолютно тупих та помилкових міфах, придуманих про українців кремлівськими пропагандистами. І це свідчить про те, що у Кремлі справді не розуміють, чим українці відрізняються від росіян.

Помаранчевий Майдан, що розпочався 22 листопада 2004 року, та Євромайдан, що розпочався 21 листопада 2013 року, обидва мали чітко виражений геополітичний вектор — західний. Влада намагалася організувати проти них антимайдани, і обидва рази вони мали відверто проросійську орієнтацію. Причому їхньою базою служили Крим, Донецьк та Луганськ — території, які Росія у 2014 році окупувала «у відплату за майдани».

Чому ж зараз, після десяти років війни, у тому числі двох років повномасштабної війни, у Кремлі раптом сподіваються, що вони зможуть організувати в Україні «Майдан-3», який буде проросійським? Путін настільки вижив з розуму?

Не зовсім. Просто він вірить своєму міфу. У кремлівській інтерпретації українцям просто подобається бунтувати проти влади, а хтось цим користується. Перші два рази, вважають у Кремлі, цим скористалися підступні американці (на Помаранчевому майдані вони роздавали наколоті апельсини та американські валянки, на Євромайдані — пєчєнькі від Держдепу, це знають усі в Росії). А у третій раз чому б не зробити те саме Путіну? Ось він і розмріявся про оксюморон — проросійський «майдан».

Другий міф, не менш тупий та помилковий, стосується мотивів українців, які виходять на Майдан. У кремлівському розумінні український Майдан — це те саме, що російський бунт, безглуздий і нещадний, як заповів Пушкін. Тобто Майдан — це бунт проти законно обраної влади, щоб її повалити. За версією Кремля, українці двічі піднімали Майдан проти законно обраної влади, обидві спроби були успішними, тому якщо зараз розпочнеться третя спроба, вона також буде успішною.

Проте Майдани у 2004 та 2013 роках виступали не проти влади, а проти конкретних дій влади, які викликали величезне обурення — причому саме у проукраїнських, а не проросійських верств населення. Помаранчевий Майдан був спричинений зухвалою фальсифікацією результатів президентських виборів. Приводом для Євромайдану стало раптове рішення влади відмовитись від євроінтеграції; масовість йому забезпечила «Йолка на крові» 30 листопада 2013 року.

А що ми бачимо зараз? Закінчення п’ятирічного терміну Зеленського 20 травня — це взагалі не дія Банкової. Це просто кругла дата. Хто хоче, може її відзначити, але вона нікого не заряджає бажанням кинути всі справи та виходити на протест. І точно не вийдуть на протест проти «нелегітимного Зеленського» проросійські виборці: вони, напевно, ще залишилися, але вони чудово знають, що у них немає шансів провести в президенти свого кандидата.

Російський наступ на півночі Харківщини — це, звісно, дія. Але це дія російської армії, а не Банкової. Можливо, у когось вона й викликала паніку, але панікери точно не вийдуть на «майдан». Максимум, на що вони здатні, це кудись втекти (якщо ще не втекли).

Дією Банкової можна назвати лише закон про мобілізацію, який набув чинності 18 травня. Посилення мобілізації — це дія, але заради оборони країни. Звісно, антимобілізаційні настрої у соцмережах нагнітаються. Але антимайдан-3 на цій хвилі не зможе піднятися, бо його потенційні учасники-чоловіки смертельно бояться мобілізації. Вони скоро з хати за хлібом боятимуться вийти, який там Майдан.

Чи можливий «Майдан-3»?

Все це не відкидає можливості нового Майдану — не фейкового (проросійського), а справжнього (патріотичного). Але умови для нього виникнуть лише в тому разі, якщо влада зробить щось, що матиме вигляд зради. А поки цього немає — російські сподівання марні.

Додамо, що страх нашої влади перед новим Майданом є корисним. Можна навіть сказати, що він цілющий.

ЦПД не нафантазував, що разом із російським наступом на півночі Харківщини кремлівська пропаганда намагається посіяти в Україні панічні настрої, щоб змусити пристати на «мирні переговори» на умовах РФ. Путін справді розраховує, що Банкова запанікує та погодиться на його умови. Більше того, він розраховує, що одночасно панічні настрої охоплять більшість українців і це полегшить Банковій зміну курсу (території в обмін на мир). Але проти цих надій Путіна грає страх нашої влади перед новим (справжнім) Майданом. Наразі не можна сказати, наскільки це надійний запобіжник. Час покаже.


Юрій Вишневський / Ділова столиця
Поділіться цим