Буквально протягом кількох днів із маленької іскорки спалахнула пожежа величезного скандалу навколо львівських бізнесменів Гринкевичів та їхніх фірм. Його вже обговорюють Радіо Свобода, BBC Україна, RFI Україна, Німецька хвиля. Велику добірку компромату опубліковано на сайті tsn.ua телекомпанії «1+1». А львівський «24 канал» встиг підрахувати, що «за вкрадені гроші» можна було купити чотири танки Leopard 2A6. Це чітка ознака того, що для Гринкевичів все погано. Скоріш за все, їх уже ніхто не рятуватиме. Навпаки — їх використовують як громовідвід.
Три питання про високих покровителів
Фабула цієї історії дуже проста. Одна львівська родина займалася будівельним бізнесом. Після 24.02.2022 для неї настали золоті часи: її фірми зайнялися поставками бронежилетів та шоломів для Міноборони. Звісно, тут одразу напрошується питання: завдяки яким високим покровителям?
Але ми поки що не відволікатимемося на цю загадку, а продовжимо нашу розповідь. Вже влітку 2022 р. діяльністю цих фірм зацікавилися слідчі СБУ та Нацполіції. Процитуємо ухвалу Солом’янського райсуду Києва від 5 серпня 2022 р., де викладаються результати досудового розслідування, проведеного слідчим управлінням Головного управління СБУ в м. Києві та Київській області.
«Згідно відповіді, яка надійшла з Департаменту військової контррозвідки СБ України, встановлено, що Департамент державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів МОУ за попередньою змовою з представниками групи комерційних структур під час дії воєнного стану уклав контракти купівлі-продажу засобів індивідуального захисту (бронежилетів та шоломів) за завищеними цінами». Загальна сума замовлень за чотирма контрактами, укладеними у період з 12 березня по 13 травня 2022 р., перевищила 1,77 млрд грн за 69,8 тис. бронежилетів та 68,5 тис. касок. Досудове розслідування встановило, що «за рахунок штучного завищення приблизно в 2 рази ціни на засоби індивідуального захисту (бронежилети та шоломи) власники комерційних структур ТОВ «Перспектива «Місто Буд» та ТОВ «Будівельна компанія «Сітіград» незаконно отримують надприбутки, які в подальшому обготівковують та використовують для власних потреб, індивідуального збагачення та умисного завдання шкоди економічній безпеці України».
Цікаві подробиці наведено в ухвалі Печерського райсуду Києва від 19 вересня 2022 р., де викладаються результати досудового розслідування, проведеного Головним слідчим управлінням Національної поліції України.
«Досудове розслідування в кримінальному провадженні зокрема здійснюється стосовно групи осіб […], які створили схему по шахрайському заволодінню бюджетними коштами у особливо великих розмірах під час постачання товарів для військових потреб Збройним силам України, із використанням підконтрольних суб`єктів господарської діяльності ТОВ «Перспектива «Місто Буд», ТОВ «Будівельний Альянс Монтажпроект», ТОВ «Трейд Лайнс Рітейл», ТОВ «Будівельна Компанія Сітіград». В подальшому кошти, одержані від протиправної діяльності, легалізуються шляхом придбання майна на території України та країн Європейського союзу».
Як бачимо, цю схему слідчі СБУ та Нацполіції викрили ще у серпні-вересні 2022 р. Але її організатори досі не потрапили на лаву підсудних. Тут знову постає питання: завдяки яким високим покровителям?
Але від цієї загадки нам знову доведеться відволіктися, бо треба згадати ще один важливий сюжет. Очолює щасливу родину Ігор Гринкевич. А його син Роман Гринкевич керує ТОВ «Будівельний Альянс Монтажпроект» і заразом є директором благодійного фонду Hope.ua, який почав активно працювати 24.02.2022. У звіті, датованому 24 серпня 2022 р., йдеться, що «за півроку роботи фонд передав військовим 3315 бронежилетів, 3600 касок» та інше тактичне спорядження.
Тобто, схема була побудована розумно, з розрахунком на політичні дивіденди. Частина грошей (або безпосередньо бронежилетів та касок) вкладалася у благодійний фонд, завдяки чому Ігор Гринкевич створив собі «правильний» імідж. 9 грудня Володимир Зеленський своїм указом нагородив директора фонду Hope.ua Ігоря Гринкевича відзнакою президента України «Золоте серце» із формулюванням «за вагомий особистий внесок у надання волонтерської допомоги та розвиток волонтерського руху». З таким іміджем можна було розраховувати на політичну кар’єру, як мінімум, потрапити до прохідної частини списку «партії волонтерів» на парламентських виборах.
Зрозуміло, що Зеленський не сам придумав включити до списку «золотих сердець» сина львівського будівельника. Тут можна ще раз поставити те саме питання: завдяки яким високим покровителям?
Фатальна помилка
Перш ніж шукати відповіді на три запитання, згадаємо події 2023 року. Будівельні фірми, які у 2022-му отримали від Міноборони контракти на бронежилети та шоломи, у 2023-му отримали від нього замовлення на одяг та білизну для воїнів. І знову стали фігурантами розслідування. 24 жовтня Рахункова палата оприлюднила результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Міністерству оборони на придбання речового майна та забезпечення харчування військовослужбовців ЗСУ. Там йдеться, що «8 суб’єктів господарювання на час укладання договорів, як засвідчив аналіз, мали ознаки ризику невиконання умов договірних відносин». Як приклад Рахункова палата навела три ТОВ, наголосивши, що кожне з них є фігурантом кримінальних проваджень від 13.06.2022 № 12022000000000510 і від 04.10.2022 № 42022020000000397″ (обидва ці провадження веде Головне слідче управління Нацполіції): » Будівельний Альянс Монтажпроект», «Будівельна компанія «Сітіград» та «Трейд Лайнс Рітейл». Станом на 31 травня 2023 р. ці три ТОВ не поставили речове майно на загальну суму понад 1,5 млрд грн за 17 договорами, укладеними 23 лютого 2023 р.
Вже 1 листопада на сайті censor.net вийшла розповідь про аудит Рахункової палати і, зокрема, про те, як «будівельні фірми несвоєчасно поставили Міноборони куртки та штани». Там відзначається зв’язок цих трьох ТОВ із сім’єю Гринкевичів і що «навряд чи вони були випадково відібрані чиновниками Міноборони як постачальники».
Приблизно тоді порушило кримінальне провадження ДБР. Але ця історія не набула жодного резонансу ані на телемарафоні, ані в інших медіа, лояльних до Банкової. Натомість Банкова вирішила встановити контроль над Рахунковою палатою, всупереч застереженням послів G7.
Цілком можливо, що українці досі нічого б і не дізналися. Розслідування ДБР могло б тривати роками, не доходячи до суду, подібно до розслідувань Нацполіції, які йдуть з 2022 р. І родина Гринкевичів, як і раніше, жила б щасливо.
Але наприкінці грудня глава родини Ігор Гринкевич припустився фатальної помилки. Він запропонував одному з керівників Головного слідчого управління ДБР $500 тис. «Хабар пропонувався за сприяння у поверненні майна, вилученого у підконтрольних йому компаній в ході розслідування кримінального провадження», — стверджує ДБР.
Й одразу ДБР наголошує, що його слідчі нарахували збитки бюджету через зрив поставок одягу та білизни за договорами у розмірі 1,2 млрд грн. За ринковим курсом це $30 млн.
Порівняно з цією сумою хабар був запропонований смішно малий — $0,5 млн. Цікаво, Ігор Гринкевич сам придумав так вчинити або хтось йому порадив. Але у будь-якому разі результат вийшов невдалим. 30 грудня Печерський суд обрав Ігорю Гринкевичу запобіжний захід — утримання під вартою з альтернативою у вигляді застави у розмірі понад 420 млн грн (тобто понад $10 млн).
Натяки від Козицького
Звісно, це ще не фінал історії. Але вже можна підбити деякі підсумки.
Насамперед усі корупціонери побачили: можна спокійно обкрадати армію під час війни, головне — не панікувати і не давати хабарів незнайомим людям, особливо якщо ці люди — слідчі. Є інші, менш ризиковані та більш надійні способи вирішувати питання.
Повторимо: керівництво країни ніяк не відреагувало на висновки Рахункової палати, оприлюднені 24 жовтня. І Міністерство оборони тоді не поспішило заявити, що воно розриває всі договори з компаніями, пов’язаними із Гринкевичами. А от коли глава сім’ї попався на хабарі ДБР і цей скандал уже не можна було замовчати, тоді довелося реагувати. 9 січня заступник міністра оборони Віталій Половенко скликав прес-конференцію та заявив там: «Позиція така, що після публікації в ЗМІ Міністерством оборони було зразу прийнято рішення стосовно розривання договорів, які було укладено«.
Ще один висновок: зараз Гринкевичі будуть використані з утилітарною метою. У народі якраз накопичилося багато обурення через корупцію, а особливо через корупцію на війні. Два високопоставлені чиновники Міноборони (заступник міністра В’ячеслав Шаповалов та директор департаменту держзакупівель Богдан Хмельницький) сидять під арештом з початку лютого 2023 р. Але на них не можна списати ту корупцію, яка тривала 2023-го. А тепер з’явився чудовий громовідвід. Гринкевичів уже все одно не врятувати, то чому б не каналізувати на них народний гнів.
А третій висновок підказав голова Львівської облдержадміністрації Максим Козицький. 8 січня він виступив на своїй фейсбук-сторінці з довгим коментарем. «Офіційно заявляю: як начальник Львівської ОВА я не знайомив Ігоря Гринкевича з посадовими особами Міністерства оборони України і ніяк не сприяв його співпраці з МОУ», — повідомив він, а наприкінці додав: «Особливо наголошую: я не подавав сина Ігоря Гринкевича — Романа Гринкевича — на нагородження відзнакою «Золоте серце».
Козицький дуже голосно натякає, що високих покровителів Гринкевичів треба шукати не у Львові. Напевно, з ним можна погодитись. Покровительства Козицького не вистачило б, щоб два роки забезпечувати одну сім’ю будівельників замовленнями для Міноборони — спочатку на бронежилети та каски, потім на одяг та білизну. Напевно, покровителі набагато вищі. І їхній головний інтерес зараз — щоб говорили не про них, а про Гринкевичів.
Юрій Вишневський / Ділова столиця