Військовий ефект подвійного удару
Перший ефект від нового удару по Кримському мосту — звісно, чисто видовищний. Ворожі паблики публікують відео з наслідками двох вибухів — о 03:04 та 03:20. Рух автомобільним мостом тепер неможливий в обидві сторони. У напрямку Керчі пошкоджений проліт мосту просів на півметра. У напрямку Новоросійська проліт зруйновано.
Окупаційна влада Криму заявляє, що на усунення руйнувань піде місяць, після чого рух автомобільним мостом буде відновлено. Поки ж вантажний транспорт зможе проїхати на півострів (і назад) тільки трасою Таганрог — Маріуполь — Мелітополь — Джанкой, з високим ризиком потрапити під обстріл.
З військової точки зору важливішим є те, що тепер неможливий рух російської автомобільної техніки з боку Новоросійська через Кримський півострів для постачання та поповнення угруповань окупаційних військ у Херсонській та Запорізькій областях. Це має погіршити становище ворога і полегшити наш наступ на півдні.
Звісно, хотілося б більшого. Хотілося б, щоб було назавжди зруйновано чи хоча б надовго пошкоджено залізничний міст разом із автомобільним. Але поки що цього немає.
Залишається сподіватися на два варіанти. По-перше, українські ракети можуть зруйнувати Чонгарський залізничний міст над затокою Сиваш — саме цим мостом йдуть ворожі ешелони з Криму на Мелітополь та Бердянськ. Щоб влучити по ньому з правого берега Дніпра, необхідні ракети дальністю до 150 км. А для атаки по Кримському мосту потрібні ракети вдвічі більшої дальності — до 300 км.
По-друге, для нових ударів по Кримському мосту можуть бути знову використані морські безпілотники.
Дрони для морської відплати
Першим ефектним доказом того, що Україна має в своєму розпорядженні морські безпілотники, стала атака на Чорноморський флот у Севастополі 29 жовтня 2022 р. Українським повітряним і морським дронам тоді вдалося подолати оборону порту Севастополя і вразити не менше трьох кораблів, у тому числі флагман Чорноморського флоту РФ «Адмирал Макаров» (що змінив раніше потоплений Україною ракетний крейсер «Москва») і морський тральщик «Иван Голубец».
Ця атака уважно вивчалася флотськими фахівцями у всьому світі, адже для них це було нове слово у морській війні. Велику статтю присвятив українським морським дронам британський сайт Navy Lookout. Там є і фото, і досить докладний опис:
Безпілотний надводний апарат, мабуть, зібраний вручну, має корпус із скловолокна та приводиться в рух канадським двигуном для гідроциклів See-Doo з імпелерним водометом. Вгорі знаходиться антена супутникового зв’язку, яка, можливо, використовує мережу Starlink. Башта, що здатна навчатися, з камерою, розташована досить високо над ватерлінією, щоб впоратися з невеликими хвилями, забезпечує візуальне керівництво для диспетчера. На носі встановлені контактні підривники, які детонують боєголовку під час удару. Судно розміром з типовий дорослий каяк, а внутрішній простір зайнятий двигуном, паливом та боєголовкою. Якби ці кораблі запускалися з берега в Україні, їм знадобилася б дальність понад 140 морських миль та паливний бак гарного розміру, який би визначав місце, доступне для вибухівки.
Наступна гучна атака українських морських дронів відбулася в ніч із 23 на 24 квітня. Тоді майже весь Севастополь прокинувся від двох потужних вибухів у районі Стрілецької бухти. Окупаційна влада міста повідомила про знищення двох морських безпілотників.
Потім 24 травня три безпілотні катери атакували російський корабель «Иван Хурс», який тоді перебував в економічній зоні Туреччини, приблизно в 140 км на північний схід від протоки Босфор.
І ось тепер нова атака українських дронів, цього разу по Кримському мосту.
«Ловили лисих — упустили бородатих»
Для захисту мосту Росія організувала цілодобове чергування російських військових та співробітників спецслужб, а також розмістила на ньому спеціальні інженерні загородження, безліч камер відеоспостереження, радіотехнічні засоби, гідроакустичні системи (для запобігання підводним диверсіям) та засоби ППО (для запобігання атакам з повітря). Підходи до мосту з моря та суші контролює окрема бригада Росгвардії за підтримки прикордонних військ та протидиверсійних загонів Чорноморського флоту.
Проте міст уже вдруге успішно атаковано. Нагадаємо, вперше це сталося вранці 8 жовтня. Тоді вибухом було обрушено близько 250 метрів шосейного полотна, згоріло сім цистерн вантажного поїзда, рух мостом було повністю зупинено. Автомобільний рух було відновлено у грудні, а залізничний — нещодавно, у травні 2023 року.
Офіційна російська версія причини вибуху — підрив вантажного автомобіля — одразу викликала сумніви. «Відео підриву Кримського мосту дозволяють стверджувати, що його було зруйновано не в одному, а в кількох місцях, а в момент вибуху під мостом рухався сторонній об’єкт, ймовірно човен», — зазначав незалежний сайт agents.media.
В останні тижні окупанти явно чекали нової атаки по мосту. Через посилені перевірки автотранспорту спостерігалися багатокілометрові пробки на в’їзді на міст з боку Краснодарського краю РФ. Усі транспортні засоби підлягали обов’язковому огляду, причому автобуси проходили через сканер. Туди ж вирушали автомобілі, власники яких не могли вивантажити речі на ручний огляд.
Але все це виявилося марним. Щоб порадіти смутку ворога, процитуємо воєнкора «Комсомольської правди» Олександра Коца: «На жаль, після теракту з фурою, приділивши підвищену увагу транспорту, що проїжджає мостом, упустили морський безпілотник (так і лізе на думку аналогія — ловили лисих, упустили бородатих). Хоча загроза з моря була очевидною».
Один із ворожих ТГ-каналів визнав: «Дивно, але величезна кількість військових, спецслужб і техніки не помітили, як безпілотники наблизилися до мосту. «Імовірно, вони йшли під водою на малій швидкості. Їх ніхто не помітив. Вже біля самих опор намагалися нейтралізувати, але безуспішно», — каже офіцер, який знаходиться на Кримському мосту».
Незалежний сайт meduza.io наводить розповідь свого джерела у ГУР МО України. Як стверджує джерело, при атаці на міст застосовувалися «такі ж надводні дрони, як і ті, що застосовувалися по Севастополю місяці три тому». Він зазначив, що російські військові в регіоні не мають спеціального обладнання, щоб виявляти дрони на значній відстані до цілі, тому росіяни побачили безпілотники лише в безпосередній близькості від мосту, коли зробити з ними щось було неможливо. «Спостерігачі в нічний час спробували за допомогою стрілецької зброї великокаліберної, кулеметів, вразити дрони, але не змогли», — додав він.
Прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков заявив, що «відповіддю на теракт на Кримському мосту буде досягнення всіх цілей СВО, яка триватиме». І що Путін близько 19:00 проведе нараду, яку буде показано в ефірі російських телеканалів. Однак це телешоу не зможе скасувати українських планів, які напевно включають нові атаки морськими дронами і по кораблях Чорноморського флоту, і по Кримському мосту.
Юрій Вишневський / Ділова столиця
