За останній місяць вийшла низка публікацій про те, як керівник Офісу президента Андрій Єрмак просуває своїх людей на впливові посади у виконавчій владі та у наглядові ради держкомпаній. І тепер ця тенденція поширилася на парламентські комітети. Відразу в трьох із них заплановано зміну керівництва, і в усіх трьох випадках помітний інтерес Єрмака.
Проект постанови про кадрові перестановки у комітетах внесли 1 грудня голова фракції «слуг народу» Давид Арахамія та його перший заступник Андрій Мотовиловець. Того ж дня його було схвалено профільним комітетом і винесено на голосування до зали.
Щоправда, з першого разу проект не пройшов: лише 215 голосів «за». Зокрема, фракція «слуг народу» за проект своїх лідерів дала лише 169 голосів — 32 члени фракції були відсутні на засіданні, а 38 були присутні, але не проголосували. «Все, немає потенціалу. Хто біг, не добіг, чай важливіший», — прокоментував конфуз спікер парламенту Руслан Стефанчук.
Можна припустити, що це лише тимчасова затримка. І Єрмак таки дотисне «слуг народу» до потрібного результату.
Шуляк замість Клочко
Почнемо з комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Тут Арахамія та Мотовиловець пропонують рокіровку: заступника голови комітету Олену Шуляк обрати головою замість Андрія Клочка, якого залишити у комітеті рядовим членом.
Про конфлікт у цьому комітеті ми писали ще три місяці тому у контексті конкуренції між Єрмаком та його заступником Кирилом Тимошенко. Нагадаємо, наприкінці серпня на деяких сайтах пройшла серія публікацій з компроматом на Шуляк. Олена Шуляк — не просто депутат, а голова партії «Слуга народу». Цю посаду вона отримала у листопаді минулого року, як говорять, саме за протекцією Єрмака. «За інформацією мого джерела в ОП, за інформаційним мочиловом Шуляк стоїть Кирило Тимошенко через те, що Олена почала пхати свій носик у питання «Великого будівництва» і в пограбування, а точніше розпродаж гуманітарної допомоги», — коментував скандальні публікації екс-нардеп Ігор Мосійчук .
Це була не єдина нагода для дискредитації Шуляк. Іншим приводом якраз і став конфлікт між Шуляк та Клочком у парламентському комітеті, пов’язаний з інтересами у будівельній сфері. Шуляк, будучи заступником Клочка, очолила бунт проти нього.
«Мій співрозмовник з ОП розповідає, що навіть «пересічні» депутати обурені тотальною корупцією», — повідомив журналіст Влад Сидоренко. За словами його джерела, «Клочко пред’явили тотальну корупцію і непорядність його колеги по комітету. Його відхід був узгоджений тут, на Банковій. Але Андрій хлопець упертий, самовпевнений. З амбіціями… Коротше, Клочко ж на Кирила спирається…» Мався на увазі, звичайно, Кирило Тимошенко.
«У Кирила — телеграм-канали, комерційне розміщення у ЗМІ всякого лайна. Він атакував Олену. Тут кілька цілей — захист Клочка та контратака, спроба перехопити контроль над партією», — розповіло далі те саме джерело. За його словами, план полягав у тому, щоб скомпрометувати Шуляк в очах Володимира Зеленського, після чого той мав захотіти прибрати її з партійної посади.
Як бачимо, навіть якщо такий план був, він не вдався. Шуляк не лише здобула перемогу над Клочком у комітеті, а й посилила свої позиції в партії. Очевидно, це можна розцінювати як успіх Єрмака не лише в апаратних іграх проти Тимошенка, а й як посилення свого впливу одразу за декількома напрямками: у партії «Слуга народу», у Верховній Раді, а також у будівельному бізнесі.
Підкреслимо, що у довгій назві комітету, де працюють Шуляк та Клочко, головним з погляду бізнесу є останнє слово — містобудування. Шуляк тісно пов’язана з будівельним бізнесом та заробила собі репутацію успішного лобіста компаній-забудовників. Зокрема, вона ініціювала законопроект №5655 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери містобудівної діяльності», який було прийнято за основу ще в липні минулого року і наразі він очікує на друге читання. З публічною критикою цього проекту виступав член того ж комітету «слуга народу» Дмитро Гурін (він представляє інтереси архітектурної спільноти) — і ось тепер Арахамія та Мотовиловець пропонують перевести його до іншого комітету (з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування), де він уже не заважатиме Шуляк.
Отже, коли Шуляк отримає посаду голови комітету, можна буде очікувати на посилення впливу Єрмака на сферу містобудування. А ось можливості Кирила Тимошенко, мабуть, ослабнуть.
Підласа замість Арістова
Ще одну важливу зміну заплановано в бюджетному комітеті Ради. Його нинішній голова Юрій Арістов має піти на менш значущу посаду заступника голови комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки. А новим головою бюджетного комітету має стати Роксолана Підласа, яка зараз є заступником голови комітету з питань економічного розвитку.
Арістов — давній друг Зеленського і тому не залежить від Єрмака. До обрання до парламенту за списком партії «Слуга народу» був одним з найбільших риботоргівців. У січні 2019 р. у своїй декларації кандидата в президенти Зеленський зазначив, що він володіє 15% ТОВ «Фіш-Хаус» (ресторанний бізнес), а Олені Зеленській належать 25% ТОВ «Зеларі Фіш» (переробка та консервування, торгівля рибою, ракоподібними) та молюсками). Обидві фірми входять у рибну імперію Арістова. Після президентських виборів Зеленський передав свою частку у ТОВ «Фіш-Хаус» Сергію Шефіру, який отримав портфель першого помічника президента.
Навесні 2020 р., коли брат Андрія Єрмака Денис потрапив у скандал щодо «торгівлі посадами», в медіа просочилася інформація, що Зеленський розглядає можливість заміни керівника свого Офісу, і одним з можливих наступників Єрмака називався Арістов. Говорили також, що Арістова просуває Шефір. Однак Єрмаку тоді вдалося зам’яти скандал та зберегти крісло.
Три тижні тому, 11 листопада, з Арістовим сталася неприємна історія. Він повідомив, що до квартири, яку він орендує, прийшли з обшуком співробітники ДБР та відібрали у нього телефон. Адвокати Арістова заявили, що слідчі зламали двері житла, не маючи ухвали суду про надання дозволу на проведення обшуку. Оскільки Банкова щільно опікується ДБР, багато хто побачив у цьому «руку Єрмака». У такому разі вигнання Арістова з посади голови бюджетного комітету виглядає цілком логічним розвитком подій.
Що ж до заміни, то тут, мабуть, шукалася кандидатура, яка вміє спілкуватися з західними партнерами, особливо з аудиторами. Найбільшим джерелом надходжень до держбюджету зараз є західна допомога. А Роксолана Підласа має багатий досвід стратегічних комунікацій.
Задорожний замість Лубинця
Третій комітет, у якому зміниться керівництво, — з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин та міжнаціональних відносин. Його попередній голова Дмитро Лубинець з 1 липня працює омбудсменом. Логічно було б очікувати, що вакансію займе перший заступник голови комітету Максим Ткаченко. Проте Арахамія та Мотовиловець пропонують також і Ткаченка позбавити портфеля, залишивши його у комітеті рядовим членом.
Новим головою комітету має стати Андрій Задорожний, який зараз є рядовим членом комітету з питань екологічної політики та природокористування. До обрання до парламенту він працював директором юридичної фірми «Проксен», яку заснував його старший брат Олександр (народний депутат у 1998-2006 рр., помер у 2017 р.). У цій фірмі у 1991-1995 рр. працював помічником юриста та юристом Єрмак. І саме Єрмак у 2019 р. просунув Андрія Задорожнього до парламентського списку «слуг народу».
Варто наголосити й на інших замінах у керівництві комітету. Замість Максима Ткаченка, який до виборів керував ТОВ «Квартал-Концерт» (це дочірня компанія студії «Квартал 95»), першим заступником голови комітету має стати Ахтем Чийгоз із «Європейської солідарності». А замість Рустема Умерова, який з 7 вересня очолює Фонд держмайна України, секретарем комітету стане Євген Яковенко з групи «Відновлення України», обраний до парламенту в 52-му окрузі на Донеччині. Лубинець, нагадаємо, теж представляв у парламенті Донеччину — 60-й округ. Таким чином, у керівництві комітету збережено кримську квоту (Чийгоз замість Умерова) та донбаську квоту (Яковенко замість Лубинця).
Іншими словами, щоб протягнути Задорожнього на посаду голови комітету і зберегти квоти для представників Криму і Донбасу, знадобилася ціла серія кадрових перестановок, і в результаті зайвим виявився Максим Ткаченко. Як бачимо, «кварталівське» минуле вже нічого не гарантує — важливіше бути другом Єрмака.
Юрій Вишневський / Ділова столиця
