Нам, в Україні, звичайно, зовсім не важливо, що у Росії 11 вересня відбудуться вибори до Держдуми. Ми всі розуміємо, що там намалюють такий результат, який буде потрібний Путіну.
Важливе інше. Поки вибори не відбулися, Путін, швидше за все, не ініціюватиме жодних радикальних змін. Наприклад, він навряд чи оголосить військовий стан — це означало б зрив виборів, але Путіну це абсолютно не вигідно. Робити кроки у протилежному напрямку, демонструвати якесь «миролюбство» йому теж не вигідно, оскільки вся передвиборна пропаганда зараз збудована на войовничих гаслах.
Іншими словами, зараз у Путіна пов’язані руки. Але вже 12 вересня їх буде повністю розв’язано.
Хто піде за донькою Дугіна
Різні башти Кремля зараз розробляють для Путіна різні варіанти дій. У цьому світлі заслуговує на увагу підрив автомобіля з пропагандисткою «російського світу» Дарією Дугіною — дочкою Олександра Дугіна, ідеолога російського фашизму, що приховує ірраціоналізм під маскою євразійства. Висловлено безліч версій, хто і навіщо на неї (або на них) робив замах, але ці питання мають другорядне значення. Набагато важливіше, як ця історія буде використана Кремлем.
Один із інформаторів сайту Gulagu.net констатує: «Спецслужби готують громадську думку. Донька Дугіна — це початок, гачок вже заковтнули. П’ята служба та Центр громадських зв’язків ФСБ активно готують громадську думку за методичкою. Є поки що не підтверджені дані про те, що з 24 серпня по 12 вересня в Росії має щось масштабне відбутися, а-ля «Беслан», «Дубровка» і т. д. …Зверніть увагу, як швидко без доказів та перевірених даних пропутинські канали почали звинувачувати Україну, і цей тренд як швидко розкручується».
Інший інформатор того ж сайту також наголошує, що ця історія вже використовується проти України. Він також звертає увагу ще на одну подію: того ж дня, 20 серпня, Міноборони РФ звинуватило Збройні сили України у застосуванні хімічних отруйних речовин проти російських військовослужбовців та мирного населення у Запорізькій області.
«Саме зараз умовні голуби продавили необхідність мирних переговорів, планомірно підрізавши позиції яструбів. І саме в цей момент стає відомо про бойову хімічну зброю проти російської армії, а дочка головного ідеолога (умовного символу) війни підірвана в Москві. Не вибух будинків, але теж дуже ефективно з погляду потрібного результату — «наших дітей підривають, з ким вести переговори!?» Тепер позиції голубів похитнуться дуже сильно», — прогнозує це джерело.
У російських ТГ-каналах, ворожих до Путіна, можна знайти ще цікавіші версії. Наприклад, Дугін сам попросив якогось генерала ФСБ організувати вбивство його дочки. Назвати цю версію фантастичною не можна — Дугін дійсно фанатик, здатний пожертвувати власною дитиною заради ідеї. А ідея його в тому, щоб підштовхнути Путіна до рішучіших дій щодо України.
І дуже показово, що саме цим — підштовхуванням Путіна — одразу ж зайнявся ТГ-канал «Незигар», який виражає позицію російських ультранаціоналістів: «Верховний головнокомандувач сказав: ми ще нічого не починали. Тепер доведеться почати. Хочеш — не хочеш — а доведеться».
Також показовою є реакція так званих «не таких росіян», тобто російських лібералів, що зображують опозиційність. Наприклад, Ксенія Собчак написала: «Жах від історії з донькою Дугіна … діти-то причому?» Михайло Ходорковський: «Не можу не співпереживати Дугіну – у самого діти та онуки. Загибель доньки – трагедія». Юлія Латиніна: «Вбивство дочки Дугіна — жахливо, безглуздо і страшно».
Суть у тому, що для «не таких росіян» фашистка Дар’я Дугіна глибоко своя. Вони бачать у ній рівню собі, таку ж представницю «російської інтелектуальної еліти», як вони самі. Вона для них набагато ближча, ніж тисячі українських дітей, які гинуть від російських ракетних ударів. І в цьому разі прокремлівські ультранаціоналісти та ліберальні опозиціонери грають в одну гру.
Тож смерть Дугіної вже використовується для нагнітання антиукраїнської істерії. Але до 12 вересня будуть потрібні нові приводи. Тому прогнози про те, що в Росії готується низка терактів, один одного гірше, виглядають досить правдоподібними.
Хто стане жертвою терору у відповідь
Вбивство Дугіної (або її батька, якщо він випадково уникнув замаху) цілком укладається в сценарій сакральної жертви: по-перше, постать досить помітна, але, по-друге, не дуже значуща. Для сучасної Росії вона може стати аналогом Хорста Весселя для нацистської Німеччини.
Питання в тому, як Кремль її використовуватиме. Можна припустити два варіанти. По-перше, це запровадження воєнного стану та оголошення загальної мобілізації. Путін не може сказати народу: спецоперація провалюється, українці завдають нам нищівних ударів. А ось казка про те, що міфічні «українські терористи» підірвали дочку Дугіна і потім влаштували ще кілька терактів, цілком може згодитися як підстава для оголошення «війни до переможного кінця». По-друге, хоч і з меншою ймовірністю, це використання неконвенційних озброєнь, таких як хімічна чи ядерна зброя, на фронті та для ударів «по центрах прийняття рішень», тобто по столиці та інших містах. Це саме ті варіанти, на яких наполягають Дугін та «Незигар».
Втім, висловлюються й інші припущення. Та ж Юлія Латиніна спрогнозувала, що вбивство дочки Дугіна «запустить хвилю терору у відповідь, як вбивство Кірова». «Тиждень тому я запитала: «Як Путін відповість на удари по Криму», — і схоже, що Путін, не маючи чим відповісти зовні, відповість масовим терором усередині. А якщо не відповість він, це зроблять за нього інші», — додала вона.
У зв’язку з цим цікавою є поява на сцені ще одного гравця — Національної республіканської армії (НРА), яка взяла на себе відповідальність за підрив Дугіної. 21 серпня вона оголосила, що знищуватиме чиновників уряду РФ та регіональних адміністрацій, бізнесменів, які заробляють свої гроші на корупції та зв’язках з чиновниками, а також працівників силових структур.
Це, звичайно, чудово, але все ж таки викликає деякі сумніви. Почнемо із назви, яку собі обрала НРА. У 1943-1945 pp. таку назву мали збройні сили Італійської соціальної республіки — маріонеткової фашистської держави, створеної Беніто Муссоліні на окупованій нацистською Німеччиною території північної Італії. Відома любов Путіна (як і Дугіна) до Муссоліні, і ось тепер борці з господарем Кремля беруть собі назву останнього війська дуче? Це виглядає або як невдалий фарс, або витончений стеб.
Чи могла НРА організувати підрив авто із Дугіною? У це теж віриться важко. За даними різних джерел, машина Дугіна знаходилася на невеликій службовій парковці під охороною. Туди міг пройти лише хтось із своїх чи людина із посвідченням ФСБ, ГРУ тощо. Більше того, на цій парковці останні два тижні не працювали камери спостереження. Тобто організацією підриву явно займалися професіонали зі спецслужб (якщо не із ФСБ, то з ГРУ). І це цілком може вказувати, що вони ж причетні до створення НРА. І вибрали назву, щоб жирно потролити Путіна і сильно його зачепити. У зв’язку з цим не можна виключати такого розвитку подій, як оновлення російських еліт силовим шляхом. Ніч довгих ножів на московський лад. У такому разі можливі два варіанти: або зачистку готують для Путіна, з подальшою фашизацією режиму, або від Путіна з подальшим перелицьовуванням і черговою імітацією демократії. Тим більше, що Навальний як кандидат в антипутінські вожді під рукою і під доброю охороною. Щоправда, цей варіант поки що виглядає безперспективним: вихід із війни по-ленінськи, ціною поразки, не влаштовує не тільки «яструбів», а й «голубів», у цьому вони, як і раніше, єдині.
Втім, це не заважає Латиніній засмучуватися, що «невдовзі «членів» НРА візьмуть і виявлять у них візитівки Каспарова, Навального та Ходорковського». Але навіть якщо все це стане прологом до великого терору всередині Росії, це навряд чи означатиме, що Путін вирішив переключити увагу з України на внутрішніх ворогів. Скоріше це буде етап підготовки до ще більшої війни.
Путін любить порівнювати себе з щуром, загнаним у кут. Мовляв, він у такому становищі настільки страшний, що всім краще ховатись. Напевно, різні вежі Кремля зараз пропонують йому різні способи, як усіх налякати та вибратися з пастки, в яку він сам себе загнав. Тому для себе ми можемо зробити висновок: Путіну зараз потрібний наш страх. А нам слід не зробити йому такого подарунка. Він — лише щур у кутку.
Юрій Вишневський, Олексій Кафтан / Ділова столиця
