Йому 57 років, він – досвідчений політик та бізнесмен, керівник одного з найвпливовіших аналітичних центрів у США, а ще – мільярдер, батько семи дітей та переконаний мормон. Його бізнес-зв’язки охоплюють багато країн, в тому числі Росію й Україну. Він – Джон Мід Хантсман-молодший, якого президент Трамп номінував на посаду нового посла Сполучених Штатів у Москві. Після проходження всіх формальних процедур затвердження в Сенаті він замінить на цій посаді Джона Теффта, який завершує свою каденцію за кілька місяців. У Вашингтоні Хантсмана називають «республіканським яструбом» і ефективним політиком, однак йому належить стати, фактично, реаніматологом американсько-російських відносин, які потрібно вивести зі стану коми.
Хантсман міг нагадати Трампу самого себе
Чутки про призначення Хантсмана на заміну Теффту почали ходити Вашингтоном ще в березні, коли нова адміністрація проходила «транзитний» етап трансформації влади. Вже тоді його кандидатура була найбільш обговорюваною серед американських експертів, які відзначали, з одного боку, його досвід на посадах посла у двох країнах, а з іншого – бізнес-інтереси в Росії.
Офіційне підтвердження номінації Хантсмана з’явилося у вівторок на сайті Білого дому. З цього моменту стало ясно: президент Трамп зробив свій остаточний вибір, і цей вибір був невипадковим.
Попри безліч біографічних відмінностей, Хантсман міг нагадати Трампу самого себе – людину, яка поєднала у своєму житті великий бізнес і велику політику. До того ж, Хантсман, як і Трамп, мав президентські амбіції, коли балотувався від Республіканської партії на виборах 2012 року. Цікаво, що під час перегонів минулого року він спочатку оголосив про підтримку кандидата Дональда Трампа, однак потім відкликав її. Хоча потім обидва політики знову знайшли спільну мову.
Очевидно, Трампу також надзвичайно імпонувала позиція цього республіканського політика відносно Росії. Він ще під час виборчої кампанії 2012 року нещадно критикував «перезавантаження» Обами й наголошував на необхідності «працювати з Росією й розвивати співробітництво». Щоправда формулював це у свій спосіб: «Ми не повинні будувати ці відносини, як потьомкінські села, прикидаючись, що Кремль є нашим партнером більше, ніж є насправді; що в Росії демократія діє більше, ніж насправді; що права людини там виконуються більше, ніж насправді; і що вона менше загрожує своїм сусідам». Хантсман проповідував бізнес-підхід по відношенню до Москви, наголошуючи, що з Росією можна мати «продуктивні способи взаємодії», якщо на це дивитися з точки зору прагматики. І це дійсно було схоже на нинішню риторику самого Трампа, хоча й прозвучало на чотири роки раніше.
Стрімка кар’єра
Тим не менше, порівнювати Хантсмана і Трампа навряд чи було би правильним. Велика справа – родинні коріння. Джон Хантсман-молодший народився в сім’ї мільярдера, який до того ж був потомственим мормоном, правнуком одного із засновників Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів. Мати була донькою високопоставленого релігійного чину серед мормонів. Тому неважко здогадатись, наскільки релігійним було виховання дітей у родині. До речі, у Хантсмана – вісім братів і сестер, а сам він віддав два роки своєї юності місіонерству в Тайвані.
Його родина володіла крупним бізнесом, батько був засновником Huntsman Corporation, яка спеціалізувалась на виготовленні хімічної продукції та нараховувала на той час понад півтора десятки тисяч співробітників.
На відміну від Трампа, Джон Хантсман почав свою кар’єру з політики, а не з бізнесу. Лише через два роки після закінчення Університету Пенсильванії він отримав достатньо високу як для початку посаду заступника помічника міністра торгівлі. У 1992-му, коли йому виповнилося 32 роки, він став послом США в Сінгапурі. До слова, це не єдине призначення Хантсмана послом, у 2009-му він їде представляти США в Пекін. Однак у 2011-му йому доводиться лишити цей пост через звинувачення в причетності до організації антиурядових протестів після того, як його сфотографували на одній вулиці разом з демонстрантами. Й хоча речник посольства потім сказав, що посол взагалі не знав про акції протесту й опинився там випадково, китайська сторона зайняла принципову позицію. З цього можна зробити простий висновок, що для Пекіна, з яким адміністрація США останнім часом намагається утримувати баланс у відносинах, Хантсман не був «комфортним» послом.
У своїй кар’єрі він обіймав й інші державні посади, у тому числі заступника торговельного представника США, крім того двічі був обраний губернатором штату Юта, де мав постійну переважну підтримку населення.
До цікавих моментів кар’єри Хантсмана можна також додати обрання його в січні 2014 року президентом впливого американського аналітичного центру «Атлантична рада», а також призначення в різний час членом у радах директорів таких компаній і корпорацій, як Hilton, Chevron, Ford Motor Company та Caterpillar.
Хантсман і Росія
Крім політичних заяв, Хантсмана також пов’язує з Росією родинний бізнес. Зокрема, відомо, що Huntsman Corporation має свої проекти в РФ. Серед них – спільне підприємство з виготовлення поліуретанової продукції в Обінську (поблизу Москви) HUNTSMAN-NMG. До речі, корпорація також має представництво з ідентичною назвою у Києві, яке входить до міжнародного підрозділу Huntsman Polyurethanes.
Крім того, Джон Хантсман має бізнес-інтереси в Росії як член ради директорів компанії Ford, що володіє власним виробництвом у цій країні, а також корпорації Caterpillar, яка має великий завод неподалік Санкт-Петербурга.
У цьому зв’язку доречно буде навести аналогію з Рексом Тіллерсоном, який також перед призначенням мав прямі бізнес-інтереси у співпраці з росіянами. Його безпосередні зв’язки з керівництвом Кремля як глави корпорації Exxon розглядалися Білим домом як переваги в для відновлення діалогу з Москвою. Однак у Сенаті, під час процедури затвердження Тіллерсона на посаді, це викликало масу запитань щодо можливої залежності майбутнього глави Держдепартаменту від цих самих бізнес-зв’язків.
Безумовно, подібні запитання виникнуть і на адресу Хантсмана, адже Росія може з легкістю застосовувати важелі тиску на його родинний бізнес з метою просування власних політичних інтересів. Це їхній давній, можна сказати, звичний робочий інструмент.
Тим не менше, американські ЗМІ не прогнозують особливих складнощів у процедурі затвердження нового посла в Сенаті з урахуванням наявної більшості у республіканців. Хоча й не виключається, що демократи не оминуть можливості натиснути на нову креатуру Трампа, тож багато чого залежатиме від відповідей самого Хантсмана на засіданні Комітету з питань міжнародних відносин. І це справедливо, адже йому дістається один із найскладніших напрямів американської зовнішньої політики, який не піддається реанімації вже достатньо тривалий час. Крім того, Хантсману доведеться виконувати інше непросте завдання – поєднувати жорстку американську політику щодо Росії з виконанням прямих розпоряджень президента Трампа, відомого своїми впертими ідеями щодо зближення з кремлівським керівництвом.
Ярослав Довгопол, Укрінформ
