Вже декілька днів українці розгадують загадку: для чого Володимир Зеленський позбавив Ігоря Коломойського українського громадянства? Він його покарав чи врятував?
Вдень 21 липня нардеп від «Батьківщини» Сергій Власенко оприлюднив скрін указу №502/2022 від 18 липня, згідно з яким припинено українське громадянство 10 осіб, серед них Ігор Коломойський, голова штабу тероборони міста Дніпра Геннадій Корбан та нардеп від ОПЗЖ Вадим Рабінович. І це зробило ще актуальнішим питання: навіщо?
Достовірності цій інформації додали події 22 липня. У Геннадія Корбана під час в’їзду в Україну прикордонники вилучили український паспорт та заявили йому, що його українське громадянство призупинено.
Втім, не витрачатимемо час на обговорення, чи підписано указ. У будь-якому разі залишається головне питання: навіщо це затівалося?
Версія покарання
Не можна виключати, що стосовно деяких діячів, таких як Корбан, позбавлення громадянства справді замислювалося як покарання за дії, що суперечать інтересам Банкової. Щодо Рабіновича, то його колега з ОПЗЖ Юрій Бойко наприкінці червня розповідав, що той «сидить в Ізраїлі і трубку не бере». Для нього позбавлення українського громадянства — це покарання в тому сенсі, що воно спричиняє позбавлення депутатського мандату. І взагалі, цей указ можна вважати сигналом усім політикам, що Банкова має намір задіяти позбавлення громадянства як інструмент внутрішньополітичної боротьби.
Але важко повірити, щоб це стосувалося Коломойського. З його боку не чути жодних сигналів обурення. Пов’язані з ним політики та журналісти, як і раніше, змагаються в словах захоплення Зеленським. Бізнес Коломойського регулярно отримує подарунки від держави. Буквально минулого тижня повідомлялося, що Господарський суд Дніпропетровської області ліквідував компанію «Новофарм» Коломойського і списав 4,3 млрд грн її заборгованості перед державним Приватбанком.
Знаючи історію відносин Зеленського та Коломойського на каналі «1+1» та в політиці, можна припустити, що вся ця витівка з указом була узгоджена з власником «Плюсів», включаючи і той елемент сценарію, що Коломойського «сховали» серед 10 фігурантів указу. Більше того, потрапляння до списку Корбана могло бути помстою не лише з боку Банкової, а й Коломойського.
Порятунок від статусу олігарха?
Отже, від версії покарання перейдемо до версій порятунку. Їх дві: внутрішня та зовнішня.
Головною внутрішньою загрозою перед Коломойським чомусь вважається статус олігарха. Проте зникнення українського громадянства, швидше за все, не має до цього жодного стосунку. Секретар РНБО Олексій Данилов увечері 21 липня наголосив в ефірі національного телемарафону, що до реєстру олігархів можуть внести й іноземного бізнесмена. «Якщо людина діє на території нашої країни, не має значення, громадянином якої країни вона є, — пояснив Данилов. — Вона може бути олігархом, якщо вона діє на території нашої країни і має три з чотирьох критеріїв, які записав наш законодавець».
Ще треба уточнити, що закон про олігархів написаний так хитро, що він не зобов’язує РНБО та президента записувати будь-кого до реєстру олігархів. Навіть якщо особа відповідає трьом із чотирьох критеріїв олігарха, Зеленський може вирішити питання на свій розсуд.
Не можна виключати, що нам скажуть, мовляв, Коломойський відповідає лише двом критеріям: багатство та власні медіа, але двом іншим не відповідає. Він не має своїх депутатів (і всі його депутати дружно скажуть: ні, ми не його депутати) і не має монопольного становища ні на якому ринку (Антимонопольний комітет напише з цього питання такий висновок, про який попросить Банкова).
Порятунок від видачі США?
Головною зовнішньою загрозою перед Коломойським вважається екстрадиція до США. Зараз можна почути навіть таку конспірологію, мовляв, олігарх боїться, що його можуть видати американській Феміді, і тому хоче тікати з України, але не може, бо йому не вистачає півроку до 60-річного віку і його не випустять за кордон, бо він військовозобов’язаний. А без громадянства він уже не військовозобов’язаний і може виїхати, куди захоче.
Коломойський ще у жовтні 2014 р. зізнався, що має паспорти Ізраїлю та Кіпру. Однак, сумнівно, щоб він захотів виїхати в одну з цих країн. Справа в тому, що Ізраїль і Кіпр вже видавали США своїх громадян, і зовсім незрозуміло, чому для Коломойського вони зробили б виняток. А ось Україна не має із США двостороннього договору про видачу злочинців. Тому видача Україною будь-якої особи (не обов’язково свого громадянина) на запит США залежить виключно від настрою української влади. І не треба бути пророком, щоб спрогнозувати, що Зеленський не матиме настрою видати Коломойського.
Не покарання і не порятунок
І версія покарання, і версії порятунку дивляться на Коломойського як на особу, що страждає. При цьому Зеленський чи то хоче додати йому страждань, чи то полегшити їх. Але Коломойський зовсім не такий. Його рушійний мотив — не позбавлення страждань, а прагнення до вигоди.
Якщо дивитися на ситуацію з цього погляду, то бачимо чудові перспективи, які відкриваються перед Коломойським у разі позбавлення українського громадянства. Він стає респектабельним кіпрсько-ізраїльським бізнесменом і, більш того, найбільшим європейським інвестором в Україні. Нагадаємо, що Кіпр – член Євросоюзу, а Євросоюз – це те, куди ми йдемо. Коломойський уже там.
Євросоюз обіцяє нам багатомільярдну допомогу на відновлення економіки та інфраструктури після закінчення війни із Росією. Натомість ми маємо забезпечити максимально сприятливі умови для європейських інвесторів. Поки інші роздумуватимуть, Коломойський перший скористається новими можливостями.
Втім, не обов’язково чекати на кінець війни. Деякі нові можливості з’являться у кіпрсько-ізраїльського мільярдера одразу, як він захоче скористатися гарантіями, які надають закони «Про захист іноземних інвестицій», «Про режим іноземного інвестування» та ін. Виконання цих законів знову ж таки залежить від настрою влади. Щодо іноземного інвестора Коломойського, настрій влади, напевно, буде досить доброзичливим.
Юрій Вишневський / Ділова столиця