воскресенье, 29 мая 2022 | О ПРОЕКТЕ | КОНТАКТЫ

Щурі з корабля: Як брехав і чому з Банкової втік Арестович? Перший – пішов. Щурі хутко втікають із «Титаніка» Володимира Зеленського. Хутко вискочив у найближчому порту найодіозніший радник Єрмака Олексій Арестович. До чого така різка заміна пасажирів?

Найперше, у чому не відмовиш Арестовичу, так це в умінні вчасно зрадити. На відміну від численних «позитивних блогерів» і колишніх уже колег Михайла Подоляка і Сергія Лещенка «Люся» змогла втекти в останню секунду. І, о, боги, як же тепер житиме Тристороння контактна група у Мінську і її ютуб без такого медіа-світила? На чиє плече можна покластися Банковій, коли треба оббрехати розвідку і виправдати державну зраду у справі «вагнерівців»? Хто може вийти на публіку і чорним ротом обкласти все живе, що ще залишається в нашій державі?

Втеча подібного інформаційного і дуже брехливого щура – це дуже недобрий для влади Зеленського знак. Бо ж чим був зручний Олексій «Люся» Арестович? Він був максимально токсичний, що міг без будь-якої шкоди своїй репутації озвучувати будь-які тези, навіть геть дикі. Знайти настільки ж цинічну особу на заміну владі буде досить складно – бо ж у Сергія Лещенка, який уже зайшов на заміну Арестовича, харизма більш від’ємна. А після відеорозваг із білими речовинами його взагалі ніхто всерйоз не сприймає. У Арестовича у жовтні 2020-го, коли він зайшов на позиції радника з комунікацій спочатку Леоніда Кравчука, а потім і Андрія Єрмака – позиції були набагато ліпші. У нього був досить великий пул прихильників і жили серед нас масові свідки 33 бойових виходів «Люсі» за лінію фронту у статусі розвідника.

Тож можу зі 100% вірогідністю сказати, що дезертирство першого такого щура із Банкової – різко скоротила можливості Зекоманди в інформаційному середовищі. Складно тепер буде закинути у вуха нерозбірливим українцям єресь про «особливий статус» Донбасу, про «економічну зону для ОРДЛО» чи публічно облизати Єрмака як патріота номер один одразу після справи «вагнерівці».

Але не варто вірити тому, кому перефарбуватися у інші партійні кольори так же легко, як поміняти шкарпетки. Про своє звільнення за власним бажанням з «особистих причин» «Люся» оголосила в ефірі 4 каналу – це уже, по суті, державне Зеле-бачення і є великі сумніви, що цей достатньо живучий персонаж зникне просто так. Буде балансувати у якості експерта між медіа Банкової і відвідувати інші телевізійні канали – «мовляв, бачите, я покаявся, я хороший».

Арестович – здібний авантюрист, якому наївне українське суспільство пробачило чимало крінжу і трешу. Найперше, згадаємо його найщирішу заяву за весь час його життя про патріотів і весь український рух зразка 2017 року. Це уже після того, як Олексій – колишній актор серіальних мелодрам про ментів на НТВ налив собі достатньо підписників і почав продавати себе окремим політичним силам як «військового експерта». Тоді він заявив, що є «росіянином по культурі і українцем за громадянством». І що, в принципі, не бачить нічого страшного, що захисники України свого часу програли НКВС. І то нічого, що на болючі і вкрай важливі питання повернення історичної пам’яті, мови і лікування історичних травм – «росіянин з паспортом України» дивиться «как солдат на вошь».

Бо навіть після цього зізнання – балакаюча голова Арестовича нікуди не зникла і його ласкаво запрошували у якості експерта на всі найпрогресивніші майданчики країни.

Далі «Люся» спробувала себе у якості політичного блогера – і у серпні 2019 року знову яскраво засяяла із заявою про Зеленського як «звичайного криворізького ватника».

Але варто було у час інформаційної кризи після справи з «вагнерівцями» Банковій скористатися послугами цього подобового блогера – аж тут Арестович заспівав інакше. Тут у нього і українська розвідка зовсім безхребетна і не здатна робити операції. Тут же у нього і «вагнерівців» ніяких не було, бо в нашого ГУР МО молоко на губах не обсохло. Тут же Єрмак і Зеленський стали патріотами намбер ван, з якими МІ-6 по струнці на зустрічі приїздить. І головне – саме Арестовича відправили робити інтерв’ю без жодної притомної відповіді із керівником розвідки Кирилом Будановим. І ось тут грань «не патриота, которому на них плевать слюной с высокой вышки» – засяяла як новорічна гірлянда.

Одна справа, якби Арестович був непублічним радником з комунікацій Банкової, але він майже щодня виходив і завдавав нової рани. Не встигла вщухнути старанням прямих телефонних дзвінків Єрмака перша хвиля «вагнернейту» – як Арестович вплутався у скандал із загибеллю під особистим контролем президента розвідника Ярослава Журавля. «Я був у ситуації погірше за Журавля», – цинічно писала «Люся». А коли йому прилітало у відповідь ще більше – Зе-радник не цурався мркнути у багно ще і дітей героя.

Але йдемо далі. «Вагнергейт» розгортався ще з більшою силою. До жовтня минулого року, ще перед гучним розслідуванням Bellingcat – про цю державну зраду добре знали уже щонайменше 51,5% українців. І потім, коли у війну вступили холдинг Ахметова та загальнонаціональні ЗМІ – туш щедро потекла по личку «Люсі». Нічим крити брехню, коли кожного дня прилітали якісь нові подробиці про фігурантів. А згодом і самі виконавці спецоперації, екс-розвідники – вийшли до Савіка Шустера і в деталях розказали, як Зеленський та Єрмак скасували операцію на фіналі, тільки щоб з Лукашенком і Путіним був мир. А національні інтереси України та потенційний жирний обмінний фонд – кого те хвилює.

Нерви Арестовича щодня здавали. Навесні 2021-го на хвилі критики «вагернейгу» та ватних заяв Зеленського Арестович кричав, як йому і його працедавцям заважає жити «порохоскот». І чому проукраїнськи налаштовану аудиторію він особисто знищуватиме як клас.

Максимально поплила Люся після публічних ефірів екс-очільника ГУР МО Василя Бурби і його зізнань, як на нього тисла Банкова і пропонувала все зам’яти і погодитись на пост посла України в Австралії. І тут Люсю в черговому ефірі на «Україні 24» поплавило і він порадив усім, хто не давав справі «вагнерівців»» припасти пилом у труні – дістати револьвери і застрелитись: «Жодної відмови від угоди. Лише відстрочили на п’ять днів, якщо вірити найгіршому варіанту, який існує лише за словами Василя Бурби. Він не доведений. Рік ці люди гасають і розповідають про те, що ця операція – американська, турецька, ізраїльська, українська. Про те, що Порошенко санкціонував цю операцію. Про те, що багато було вигадано. Люди, які це говорили, мають застрелитися після цього, якщо залишилося бодай трохи честі».

Після цього нервового виступу Арестович поступово пішов у тінь. І останні пару місяців він раптово згадав, що він у нас психолог – і тому «Люся» останнім часом займалась рекламою своїх курсів для нерозбірливих панянок.

Що ж досвід – набутий у шоу «Навчіть нас жити» на ICTV у ролі телепсихолога не пройшов дарма.

Але тут треба відзначити день, коли щур Арестович вирішив зіскочити із зеленого «Титаніка». Він сказав про звільнення за «власним бажанням» і через «бюрократичні причини» прямо в день, коли Банкова безуспішно намагалась арештувати свого головного ворога – Петра Порошенка. І за своїм звичаєм – нічого не змогла, а фактично цілий день працювала головним піарником п’ятого президента і «Європейської Солідарності».

І я не думаю, що Арестович пішов, бо совість замучила, чи грошей від «великого будівництва» на подібних позитивних блогерів бракує. Він пішов із посади через страх. Переляк того, що влада Зеленского підходить до межі, коли терпіння людей закінчується. І тому краще першим самому піти, щоб не відповідати за всі косяки. Тим паче скріни не горять і люди українських поглядів знають, що скріни, де Арестович щедро їх називав «щурами помийними» не горять.

І тут треба віддати належне Олексію – у нього гарна, прям «мухтарівська» чуйка. Ну як в серіалі, де він грав негідника-зрадника. Що в кінці мочить своїх друзів лопатою.

Ви спитаєте, а чим же далі збирається зайнятися «Люся» Арестович? Поки трішки повпарює свою псевдо-психологічну маячню легковірним ідіотам, а далі цілком можливо – спливе у якихось політичних дурачків, які захочуть скористатися його послугами інформаційного афериста. Хоча найбільший кейс, за які він отримав найбільший гонорар – відбілювання ЗЕ-влади у справі «вагнерівців» – він бездарно програв.

Тому прошу всіх, хто прочитає цей текст – не забувати і не прощати. Бо скріни не горять. І не можна дати цьому Аферистовичу жодного шансу вже завтра знову пнутися у лідери думок. Бо цей «росіянин за культурою» зробить усе – навіть підіграє державній зраді – тільки б гроші лягали до кишені.


Марина Данилюк-Єрмолаєва / Еспресо
Поделитесь.