четверг, 9 декабря 2021 | О ПРОЕКТЕ | КОНТАКТЫ

Мігранти Лукашенка: Чи вдасться Німеччині спровадити біженців до України Вибираючи між потребою захищати власні кордони і дотримуватись норм гуманізму, європейські лідери та ЄС у цілому генерують або недієві, або божевільні ідеї стосовно шляхів подолання міграційної кризи, спровокованої білоруським диктатором

По мірі того, як протистояння польських прикордонників та солдатів із «армією мігрантів» продовжується і наростає, а окремі групи біженців таки долають польський кордон, як до керівництва ЄС, так і до Берліна приходить усвідомлення, що слід діяти. При тому швидко й ефективно, оскільки мігранти навряд чи планують зупинятися в Польщі. Уряд якої, звичайно, стверджує, що «боронить східний кордон ЄС».

Але якщо цей процес стане надто важким чи дорогим, Варшава цілком спроможна дослухатись до вимог про необхідність більш гуманного ставлення до біженців. І забезпечити їм військовий ескорт при русі від східного кордону Польщі до західного.

Найбільш звичною реакцією на проблеми з Білоруссю стало прийняття чергового, п’ятого санкційного пакету проти режиму Лукашенка. Цього разу до нього потрапили 30 фізичних та юридичних осіб, включаючи міністра закордонних справ та авіакомпанію «Белавіа». Але навіть у Брюсселі розуміють, що все це навряд чи зупинить як наявних на кордоні мігрантів, так і Мінськ, який в тісному партнерстві з Росією та Туреччиною підвозить нових.

Тому до справи взялась канцлерка Німеччини Ангела Меркель. Маючи дані розвідки про те, що мігрантів возить «Аерофлот», 51% акцій якого належить російській державі, вона зателефонувала Володимиру Путіну та запропонувала йому повпливати на де-факто президента Білорусі.

Чітко розуміючи, що Мерель покидає політичний Олімп, господар Кремля церемонитися із нею не став – і одразу запропонував, як і Україні на Донбасі, вести переговори з терористами. Точніше, «обговорити проблеми з мігрантами на кордоні в прямих контактах держав-членів ЄС з Мінськом».

А найбільш оригінальним із запропонованих способів, беззаперечно, є пропозиція відкрити «контрольований шлях» для мігрантів до Польщі, після чого відправити їх в третю країну, де вони чекатимуть рішення про те, допустять їх до ЄС, чи ні. Роль цієї країни і повинна зіграти Україна. І запропонував цю чарівну концепцію не російський троль, і не втомлений від пива бюргер, а експерт із зовнішньополітичних питань фракції Соціал-демократичної партії у німецькому Бундестазі Нільc Шмід. СДПН зараз має найбільшу фракцію у німецькому парламенті, а лідер партії Олаф Шольц має очолити новий уряд замість Ангели Меркель.

На ситуацію відреагував голова РНБО Олексій Данилов – причому озвучив більш слушну альтернативу. «У нас є пропозиція соціал-демократам Німеччини: взяти цих біженців – по два, по три, по п’ять – до себе додому, а якщо там мало місця, то у Бундестазі є кабінети. Хай вони беруть їх до себе і хай вони там знаходяться. З якого це переляку ми маємо їх брати до себе, якщо німці про них мають піклуватися», – заявив він і додав, що не жартує.

Іще одна пропозиція Шмідта полягала в тому, що «необхідно подумати про відкликання прав на зліт і посадку у авіакомпаній, які прибувають із країн, що не перешкоджають цим рейсам». Але навіть якщо й пригрозити «Аерофлоту» забороною на польоти до Європи, кремлівський перевізник, скоріше за все, просто створить фіктивну компанію-прокладку, якій здасть літаки для перевезення мігрантів в оренду.

ЄС, створений свого часу як питомо економічний союз, навчився непогано реагувати на фінансові кризи чи інші проблеми з економікою. Але міграційна війна явно застала Європу зненацька. Що доволі-таки дивно – адже свого часу Туреччина вже шантажувала ЄС біженцями.

І тепер, замість лікувати причину кризи – у вигляді бажання Росії та, почасти, Туреччини, дестабілізувати ситуацію в ЄС, Брюссель та Берлін створюють або фантастичні, або абсолютно недієві способи виходу із кризи.

Намагаючись при тому і зберегти непорушність кордонів союзу, і дотримання принципів гуманізму до знедолених, які застрягли на нейтральній смузі між Білоруссю та Польщею. І подібна позиція заслуговує похвали, без іронії.

Інша річ, що для того, аби мати спокій на кордонах, слід не намагатися випхати біженців до України чи куди завгодно ще, а переконати Кремль в тому, що подальше продовження цього інфернального цирку коштуватиме Москві надто дорого. І для цього слід не обмежувати права лукашенківських поплічників, а продемонструвати готовність до зупинки «Північного потоку-2», чи введення істотних штрафних санкції на російських постачальників вуглеводнів, чи відключення Росії від міжнародних платіжних систем. На що вже вистачить сміливості.


Тарас Паньо / Depo.ua
Поделитесь.





Новости партнеров