Вчора у службових приміщеннях «Київзеленбуду» та офісах підрядних організацій пройшли обшуки. Причиною стали роботи з будівництва та реконструкції кількох столичних парків відпочинку. Підрядників підозрюють в ухиленні від сплати податків. В комунальному підприємстві відреагували: всебічно сприятимуть розслідуванню. Після «Зеленбуду» з обшуками прийшли до «Київавтодору». В прокуратурі повідомили подробиці: обшуки проводять в межах кримінального провадження, розпочатого за фактом умисного ухилення від сплати податків під час проведення робіт з ремонту доріг в Києві на суму понад 18 млн гривень. Далі з обшуками прийшли до Департаменту соціальної політики КМДА. За повідомленням прокуратури, трьом чинним та чотирьом колишнім посадовцям цього Департаменту повідомлено про підозру за фактом заволодіння бюджетними коштами в сумі 13,5 млн гривень. Крім цього Департаменту також обшукували Департамент земельних ресурсів, КП «Спецжитлофонд», «Київський інститут земельних відносин», «Київміськсвітло».
Кульмінацією, але далеко не епілогом цієї історії, стали обшуки в Артура Палатного, двічі народного депутата, нині голови виконкому партії «УДАР», людини, дуже близької до столичного мера Віталія Кличка. Палатний назвав обшуки у нього фарсом, на його думку, команда вчиняти такі дії пішла з Банкової, бо партія «УДАР» може скласти нинішній владі конкуренцію на виборах. Конкуренцію – це, мабуть, зарано казати, але те, що обшуки не могли відбутися просто так, без відома вищих сил – заперечень не викликає.
Кличко також прокоментував обшуки. «Такого не було в Україні навіть в махрові часи Януковича! Вриваються на комунальні підприємства, додому до їх керівників. Це якісь нальоти!», – охарактеризував він дії правоохоронців. На думку мера, здійснюється тиск на нього особисто і пов’язаний він із тим, що Київ вивчає питання про запровадження виконкомів, «коли громада і управління містом не залежать від вказівок і волі Банкової».
А ось на думку експертів, виконкоми – далеко не основна причина. Нинішнім обшукам передувала подія, яка, ймовірно, дуже роздратувала людей на Банковій, а, може, і головну людину там: 6 травня з Кличком зустрілися держсекретар США Ентоні Блінкен та його заступниця Вікторія Нуланд, які гостювали в Україні. Причому, зустрілися після переговорів з президентом Зеленським і лідерами парламентських фракцій.
«Сподіваюсь, що перемовини Держсекретаря з керівництвом української держави були продуктивними. Адже для нас дуже важлива і потрібна потужна підтримка Сполучених Штатів у боротьбі проти російської агресії та у втіленні реформ в Україні», – написав Кличко після зустрічі з американськими гостями.
Тож, не виключено, що сам факт зустрічі, час її проведення та теми, обговорення яких за статусом є прерогативою президента й уряду, а не мера хай навіть і столиці, могли викликати невдоволення президентського Офісу.
Простіше кажучи, зустріч Кличка з Блінкеном і Нуланд там могли розцінити як такі собі оглядини американцями потенційного конкурента Зеленського на президентських виборах.
Якщо дотримуватися цієї версії, тоді хвиля обшуків у комунальних підприємствах столиці та у соратників мера виглядає або як попередження, мовляв, не лізь не в свої справи, або як початок серйозної війни Банкової з Кличком. Нагадаємо, влітку та восени 2019 року щось схоже вже було. Тоді активно обговорювався новий закон про столицю, яким, з-проміж іншого, передбачалося розділення повноважень столичного голови та голови КМДА. А 4 вересня 2019-го Кабмін, очолюваний на той час Олексієм Гончаруком, погодив звільнення Кличка з посади очільника міськдержадміністрації. Воно так і не відбулося. Натомість 8 жовтня Конституційний суд відкрив провадження по зверненню 51 народного депутата від 27 серпня 2019 р. щодо надання офіційного тлумачення Основного Закону в частині здійснення місцевого самоврядування та державної влади в столиці. Йдеться про те, чи має право президент звільняти обраного міського голову з посади голови КМДА та призначати на цю посаду не обрану особу. Як писав Depo.ua, в порядку денному засідань Конституційного суду було це питання, його розгляд продовжується. Не виключено, влада зацікавлена у такому рішенні КСУ, яке дасть можливість звільнити Кличка з крісла очільника КМДА та посадити туди свою людину. Однак є сумніви, що судді ухвалять рішення, яке легалізує двовладдя в столиці. Тим більше, що розподілення повноважень міського голови і голови КМДА має свою історію, і вона доволі негативна.
Чи можуть звільнити Кличка без цього рішення? Внесення нового закону про столицю або зміни до існуючого – тривалий шлях, і не факт, що за такий документ знайдеться необхідна кількість голосів. А якщо просто звільнити – буде масштабний скандал, на який обов’язково відреагують наші західні партнери. Причому не менш жорстко, аніж на звільнення Андрія Коболєва з «Нафтогазу». Тому, не виключено, що обрана інша тактика – столичну владу хитатимуть кримінальними провадженнями, і в такий спосіб навколо неї створюватимуть негативний образ.
Чому саме зараз, коли до президентських виборів ще довго? Існує думка, що між Кличком та Петром Порошенком можуть бути певні політичні домовленості про підтримку п’ятим президентом і його політсилою столичного голови як можливого кандидата в президенти у випадку, якщо після прийняття «закону про олігархів» самого Порошенка позбавлять можливості балотуватися.
Тобто, якщо подивитися на події, які нині відбуваються навколо київської влади, з цієї точки зору, тоді дії влади виглядають як гра на випередження. Кримінальні провадження, регулярні обшуки з одного боку, а з іншого – перебільшення провладними спікерами недоліків у роботі столичної влади, очевидно, за задумом ініціаторів цієї кампанії, мають призвести до зниження рівня підтримки Кличка як в Україні, так і з боку наших партнерів. Проблема, правда, в тому, що задум занадто очевидний, а, отже, в ньому легко знайти купу слабких сторін і вибудувати тактичну протидію.
Юрий Васильченко / Depo.ua
