За розмовами про інаугурацію і розпуск парламенту ми всі забуваємо, що перший міжнародний документ, який підпише Зеленський – це буде новий меморандум з МВФ. А там одразу буде багато сюрпризів.
На що погодилися Данилюк і Ко
Команда Зеленського (Данилюк, Абрамавичус і Рябошапка) вже зробили низку вояжів до наших міжнародних партнерів і отримали кілька схвальних відгуків. За що їх хвалили? Можна багато говорити про уміння комунікувати, про нове мислення чи про інші дипломатичні реверанси. Але секрет успіху «місії Зеленського» зводився до одного: поступливості і вміння погоджуватися з усім, що тобі пропонують (зрештою, будучи міністром фінансів Данилюк саме так себе і поводив).
Отже, що із найцікавішого погодили емісари Зеленського?
По-перше, – це проведення через парламент вже зараз закону про цивільну конфіскацію. Простіше кажучи, замість кримінальної статті за незаконне збагачення, вводиться стаття про цивільну конфіскацію (та сама конфіскація, тільки без тюрми). При цьому, вводиться презумпція вини.
По-друге, – це розширення повноважень НАБУ (перш за все прослушка).
По-третє, – заборона повернення через суд виведених з ринку банків. Тут же буде окремо прописана певна процедура по Приватбанку, щоб унеможливити відміну націоналізації.
По-четверте, – перезапуск САП і НАЗК.
В цілому, все це дуже красиві речі, які можна легко продати суспільству, якби не одне «але». Ця модель означає різке посилення ролі НАБУ і перетворення його на головний силовий орган країни з необмеженими повноваженнями. На фоні скандалів останніх тижнів, пов’язаних з керівництвом цієї організації і перш за все з Артемом Ситником, вже за короткий проміжок часу, ми можемо опинитися в ситуації, коли НАБУ стане монстром, який не стільки займатиметься корупцією, скільки виконуватиме політичні завдання.
Про що домовляється Коболєв і Зе
Перше і найважливіше питання, яке поки старається обходити команда Зе – це питання ціни на газ, яке окремим пунктом буде зафіксовано в новому меморандумі, який має підписати новий президент. Поки існує дві концепції. Згідно з першою, одним з перших президентських указів – видати указ про зниження ціни на газ і вийти з переговорів з МВФ. В команді Зе є люди, які щиро вважають, що МВФ нікуди не дінеться і гроші віддасть, а якщо навіть ми ввійдемо в дефолт, то цей самий дефолт буде контрольованим (дехто, хто має борги перед державою в гривні, резонно вважає, що при курсі долара в 50 борги автоматично схуднуть).
Друга концепція прямо протилежна – залишити все як є і валити все на «папєрєдніків», які допустили такий стрибок цін на газ. При цьому, варто зазначити, що зараз Андрій Коболєв налагоджує особистісні контакти з Зеленським і його в цьому підтримує не лише Ігор Коломойський (концепт реформування «Укрнафти», при якому газова частина відходить державі, а нафтова структурам Коломойського вже погоджений Коломойським і йому потрібно довести цю реструктуризацію до кінця в максимально короткі терміни), але й посли Великої сімки і перш за все США. Головний мотив – переговори з Росією, якими можна прикриватися кілька наступних років.
Судячи з усього, саме другий варіант буде взятий за основу з кількома зауваженнями: по-перше, із домовленостей можна завжди вийти, а, по-друге, – що не менш важливо, можна створити робочу групу, яка буде генерувати якісь позитивні посили про роботу над зниженням ціни на газ. А далі, перед опалювальним сезоном, змусити «Нафтогаз», як мінімум не піднімати ціни і розповідати, що, на жаль, «папєрєднікі», накоїли біди, а ми, перед загрозою дефолту, героїчно боремося за добробут українців. Але от ще рік – і власно газу нам вистачить на всіх і тоді ми опустимо ціну на газ (програма 2020 якраз десь більш-менш дозволить добувати майже стільки газу, скільки ми потребуємо).
Є ще один важливий момент – через блокування «Північного потоку-2» американцями, росіяни будуть змушені залишити нам транзит (Коболєв, звичайно, скаже, що це він добився цього). І тут ми підходимо до ключового питання переговорів з Росією: яким буде новий договір про транзит і на які поступки держава Україна піде з росіянами. Поки в команді Зе так далеко ніхто не заглядає, але з осені – це буде ключове питання: яким буде газовий контракт з РФ в наступному році. Від нього, багато в чому залежатиме вся наша безпекова політика.
Куди Данилюк і Ко штовхають Зе?
В цілому – меморандум з МВФ, навряд чи стане таким собі лакмусовим папірцем для Зеленського. У нього височезний рівень довіри в суспільстві і йому важливо на старті не посваритися з міжнародниками. У нього ще немає «інституційної пам’яті», яка говорить, що всі міжнародники вважають нас брехунами і не те, що невиконання, а навіть відтермінування тих чи інших маяків може призвести до різких загострень стосунків не лише з МВФ, але і з низкою ключових партнерів.
Підпис на такому документі означає персональну відповідальність і саме тому треба боротися за кожне слово і кожну обіцянку. Якщо ж все підписати не дивлячись, – це може мати вкрай негативні наслідки для іміджу всієї країни вже за кілька місяців.
Команді Зе дуже важливо оцінити, чи не стане новий меморандум в частині президентських політичних обіцянок, такою собі пасткою, з якої дуже складно буде виходити. Одного разу, під впливом єврореформаторів, ми вже повісили собі на шию камінь у вигляді ринкової ціни на газ. Один раз написана в меморандумі з МВФ обіцянка кочує всі наступні роки, не зважаючи на нових президентів, прем’єрів і парламенти.
Алексей Сергиенко / Деловая столица
