Те, що НАБУ і САП повідомили про підозру голові партії «Батьківщина» та її парламентської фракції Юлії Тимошенко, — це можна було б назвати головною новиною тижня. Але її затьмарила інша, більш важлива новина: цією підозрою зруйновано можливість утворення у Верховній Раді офіційної коаліції партій «Слуга народу» і «Батьківщина».
Перша мішень: союз Зеленського і Тимошенко
Як стверджують НАБУ і САП, Тимошенко отримала підозру «у пропозиції надання неправомірної вигоди народним депутатам України». І це, звісно, цікаво. Але набагато цікавіше те, за що гіпотетично надавалась ця «неправомірна вигода». В оприлюднених антикорупціонерами аудіофрагментах і їх розшифровках йдеться про цілу операцію з примушення Володимира Зеленського до політичного «шлюбу з розрахунку».
Кілька «слуг народу» мали отримувати по $10 тисяч на місяць авансом за голосування згідно з вказівками, що надходитимуть через месенджер Signal. Тут можна було б гомерично посміятись: фракція «Батьківщини» налічує менше трьох десятків депутатів, і якщо вона неформально поповниться кількома «слугами народу», це нічого принципово не змінить, законопроекти «Батьківщини» провалюватимуться, як і раніше.
Але сенс цього «поповнення» полягав в іншому: «вбити» нинішню правлячу монобільшість «слуг народу», тобто довести її недієздатність. «Ми хочемо грохнути цю більшість, і тому ми не маємо давати їм ніяких люфтів», — говориться на одному з фрагментів.
Для цього планувався підступний саботаж усіх спроб влади провести через парламент потрібні їй рішення. У влади є проект закону? Чудово, потрібно проголосувати за включення його до порядку денного, а потім не підтримати, щоб «вбити». Влада хоче здійснити кадрову перестановку? Чудово, потрібно проголосувати за звільнення з посади старого керівника, а потім не підтримати нового, щоб посада залишилася вакантною.
А тут якраз підвернулася нагода, коли Банковій було потрібно провести через Верховну Раду одразу сім кадрових рішень: звільнення голови СБУ Василя Малюка, міністра оборони Дениса Шмигаля, першого віце-прем’єра — міністра цифрової трансформації Михайла Федорова та призначення Шмигаля першим віце-прем’єром — міністром енергетики, Федорова міністром оборони, Дениса Маслова міністром юстиції, Дмитра Наталухи головою Фонду держмайна. «Голосуємо «за» звільнення всіх, — вказував сигнал з месенджера. — За призначення не голосуємо ні за кого».
Якби цей план вдався, Зеленський був би змушений зреагувати на нову реальність і шукати «слугам народу» політичного партнера для створення дієздатної коаліції. Зауважимо, що в Конституції згадується лише «коаліція депутатських фракцій, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України»; тобто суб’єктами коаліції можуть бути лише фракції, але не групи. Фракції ОПЗЖ вже давно немає, залишаються чотири: «Слуга народу», «Батьківщина», «Європейська солідарність» і «Голос».
Тимошенко мала підстави розраховувати, що Зеленський нізащо не захоче створювати коаліцію національної єдності з усіх чотирьох фракцій, а натомість вибере варіант коаліції на двох: «Слуги народу» і «Батьківщини». І тут дуже доречною була б вакантна посада першого віце-прем’єра — міністра енергетики. Якби Тимошенко отримала цей приз, це виправдало б цю ризиковану гру. Але сталося інакше.
Друга мішень: електоральні перспективи Тимошенко і «Батьківщини»
Наразі багатьох цікавить питання: як НАБУ це організувало? Фактом є те, що оприлюднені аудіозаписи датовано 12 січня, там говориться про видачу по $10 тисяч на кожного учасника оборудки увечері 13 січня. Також є фактом те, що увечері 13 січня НАБУ провело обшук в штаб-квартирі «Батьківщини» і вилучило там $40 тисяч, які Тимошенко назвала «особистими заощадженнями».
Звісно, можна уявити собі, що НАБУ нічого не знало до 12 січня, поки хтось не приніс йому аудіозаписи. У такому разі антикорупціонерам чудовим чином пощастило, а «Батьківщині» — навпаки.
Але можна уявити собі й альтернативну версію. Починається вона з офіційного повідомлення антикорупціонерів: «За даними слідства, після викриття НАБУ і САП у грудні 2025 року фактів отримання неправомірної вигоди народними депутатами України за ухвалення рішень щодо законопроєктів у парламенті, підозрювана ініціювала переговори з окремими народними депутатами щодо запровадження системного механізму надання неправомірної вигоди в обмін на лояльну поведінку під час голосувань». Нагадаємо, що 29 грудня НАБУ і САП повідомили про підозру п’ятьом «слугам народу» — «учасникам організованої злочинної групи, яка діяла у Верховній Раді України та забезпечувала отримання неправомірної вигоди народними депутатами за «потрібне» голосування».
Що було далі, припустив народний депутат Олексій Гончаренко з «Європейської солідарності»: «Підозру отримало лише 5 депутатів. За моїми даними, на прослуховуванні спіймали 15 депутатів. Тепер рахуєм. У вас було 15 депутатів, 5 отримали підозру. Куди ділись інші 10? Правильно — стали викривачами і активно займаються своєю новою роботою».
Невдовзі Гончаренко повідомив, що «більше про історію про Юлію Тимошенко знає депутат Сергій Кузьміних». Це мажоритарник з Житомирщини, був висунутий партією «Слуга народу» і є членом її фракції. Це саме прізвище назвали сайту Житомир-Онлайн кілька депутатів з фракції «Батьківщини». Але суть не в прізвищі. Суть в тому, що, «як стверджують джерела сайту Житомир-Онлайн у Верховній Раді України, записи розмов із лідеркою «Батьківщини» могли бути передані до НАБУ одним із народних депутатів від «Слуги народу», який нібито діяв як агент-провокатор».
НАБУ і САП мали серйозний мотив для помсти «Батьківщині» та її очільниці. 22 липня фракція Батьківщини підтримала законопроект №12414, який позбавив НАБУ і САП незалежності. Причому це була принципова позиція, базована на уявленні про НАБУ і САП як про інструмент зовнішнього управління. Перед голосуванням Тимошенко заявила: «Для мене сьогодні світлий день у цьому парламенті, бачити, навіть світліше стало, тому що перший раз ви переконалися в тому, що колонізація України — це не панацея від всіх наших проблем». А після голосування вона закликала: «Я хочу попросити сьогодні Верховну Раду не зупинятися на цьому голосуванні, а крок за кроком скасувати всі закони, де були застосовані міжнародні дорадчі ради і міжнародні наглядові ради, тому що це позбавляє Україну суверенітету. І я вважаю, що це буде правильний крок».
31 липня, коли Верховна Рада підтримала законопроект №13533, який повернув незалежність НАБУ і САП, Тимошенко виступила проти: «Цей закон взагалі не про НАБУ і не про САП, запам’ятайте це. Це законопроект про те, як продовжувати призначати конституційні державні органи влади ззовні, тобто на аутсорсингу». І її фракція не підтримала цей закон.
Тобто для антикорупціонерів Тимошенко і «Батьківщина» — це не просто політичний опонент, а скоріше «класовий ворог». Між ними не боротьба думок, а війна на знищення. І якщо антикорупціонери справді мають агентів-провокаторів серед «слуг народу», то використання цієї зброї саме проти Тимошенко виглядає цілком логічно. Антикорупціонери зацікавлені в тому, щоб обнулити електоральні перспективи Тимошенко і її партії. Саме для цього і потрібна підозра в купівлі «слуг народу» по $10 тисяч на місяць.
Третя мішень: ТСК Власенка
Як відомо, 19 червня 2025 року Верховна Рада утворила Тимчасову слідчу комісію з питань розслідування можливих фактів корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень у правоохоронних органах, судах та органах судової влади, визначила строком її діяльності один рік і обрала її головою члена фракції «Батьківщини» Сергія Власенка. Банковій ця ТСК була потрібна саме як інструмент приборкання антикорупціонерів.
15 грудня Власенко вніс проект постанови про звіт ТСК за шість місяців. У звіті пропонується, щоб у наступні шість місяців ТСК зосередила свою роботу на дослідженні таких проблем, як «провокації підкупу та штучне створення «злочинів» антикорупційними органами», «корупційні практики у діяльності НАБУ», «маніпуляції судовою та кадровою системою через вплив іноземців та активістів». Цей проект постанови ще не виносився на голосування в сесійній залі.
14 січня Тимошенко розповіла у Верховній Раді цікаву деталь обшуку в офісі «Батьківщини»: «Вони ще просто мене питають, а де кабінет Власенка? А я говорю, а Власенко при чому, ви ж до мене прийшли? Та ні, каже, ми хочемо ще заглянути, що там в кабінеті у Власенка робиться. Ну ви ж знаєте, що Власенко очолює Тимчасову слідчу комісію по порушеннях в силових структурах. Та хочемо подивитися. Я кажу, він в ПАРЄ, в Парламентській асамблеї Ради Європи, і коли повернеться, ви можете прийти і обшукати. Давайте ключ від його кабінету. Каже, якщо ви ключ не дасте, ми зараз розтрощимо ці двері і будемо робити все, що нам потрібно. В підсумку ми десь там на контрольних пожежних пунктах знайшли ключ від кабінету Власенка, відкрили, кажемо, заходьте. Вони зайшли, перевернули там весь кабінет, забрали у нього там всі флешки, все, що там тільки було, просто згребли».
Дійсно, Власенко в цей час був у відрядженні на засіданні Комітету ПАРЄ із виборів суддів ЕСПЧ. Тобто він навіть теоретично не міг брати участі у спробах підкупу «слуг народу».
«Хочу зазначити, що наскільки я проінформований, обшук в кабінеті, який я деколи використовую в офісі «Батьківщини», відбувався БЕЗ ухвали слідчого судді і БЕЗ погодження із прокурором, прикриваючись «невідкладністю» слідчих дій. Це при тому, що з 10 січня 2026 року перебуваю у службовому відрядженні, про що представники НАБУ були проінформовані», — заявив Власенко у фейсбуці. «Тому цікаво дізнатися, чого ж НАБУ так рвалося у мій кабінет. Можливо, треба було мати доступ до матеріалів ТСК?» — припустив він.
Водночас з’явилося звернення до Верховної Ради, підписане низкою громадських організацій, із закликом «прийняти рішення про припинення повноважень ТСК». У зверненні зазначається, що НАБУ і САП заявили про «використання ТСК як інструменту тиску на антикорупційні органи».
Понад півроку антикорупціонери чекали можливості помститися Власенку за створення ТСК. І дочекалися. Вони отримали нагоду провести обшук в кабінеті Власенка і водночас дискредитувати політичну силу, до якої він належить. Тепер залишилося домогтися дострокового припинення діяльності ТСК.
Повторимо, це не боротьба думок, а війна на знищення. Тимошенко знала це, але ризикнула. НАБУ і САП цим скористалися — і завдали серйозного удару. А українці дістали нагоду дізнатися, що НАБУ і САП спроможні не лише захищатися від нападів, а й атакувати своїх кривдників.
Юрій Вишневський / Ділова столиця
