п'ятниця, 22 листопада 2024 | ПРО ПРОЄКТ | КОНТАКТИ

Треба просто перестати заспокоювати: Що не так із останніми зверненнями Зеленського Після засідання Радбезу згадалися слова пісні «Братів Гадюкіних»: «А в Україні лад і спокій. Щебече соловейко цвінь-цвінь-цвінь, тьох-тьох-тьох. Ай-ай-ай, ох-ох-ох. З нами партія і Бог». Бо все у нас чудово. Тільки навіщось американці з британцями напружуються

На вчорашньому засіданні РНБО обговорювалося три ключові теми: протидія можливому вторгненню країни-агресора; економічні проблеми, зокрема, питання енергетики; протидія пандемії ковіду. Почнемо з останньої теми. В Україні буде вдвічі більше випадків зараження, але менше госпіталізацій і смертей – це завдяки вакцинації і меншій агресивності штаму Омікрон. Такий прогноз озвучив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко. Однак залишилося інтригою, чи буде значне посилення карантину аж до локдауну.

Наступна тема – енергетична. Тут у нас – все стабільно і добре. Принаймні, у цьому переконанує заступник Андрія Єрмака Ростислав Шурма. За його словами, на складах теплових електростанцій є понад 800 тон вугілля. У сфері атомної енергетики ситуація також перебуває під контролем. Шурма анонсував запуск 15 атомного блоку. Правда тут можна згадати найсвіжіше повідомлення, що з початку опалювального сезону 2 жовтня 2021 року по 23 січня 2022 року запаси природного газу в українських підземних сховищах (ПСГ) знизились на 36,9% (на 6,9 млрд куб. м) – до 11,8 млрд кубометрів. Але влада запевняє: цього нам вистачить до кінця опалювального сезону. Ну, ok, хай так.

І третя тема, найочікуваніша – чи буде війна. Тут головним спікером був секретар Радбезу Олексій Данілов. Коротко про його заяви.

  1. ситуація контрольована, приводів для паніки нема
  2. роздмухують ситуацію ЗМІ, і не лише країни-агресора, а також політики
  3. активного відтоку дипломатів з України нема. Про часткову евакуацію членів дипмісій заявили США, Британія, Австралія.
  4. біля українського кордону скупчилося 109 тис. безпосередньо військових ЗС Росії, проте це не критично.
  5. в РНБО не виключають точкових ударів у відповідь на російське вторгнення

Вишенькою на цьому інформаційному торті стало відеозвернення президента Володимира Зеленського. Він підсумував потік позитиву, який лунав на брифінгу за підсумками засідання Радбезу і додав від себе, що крім тисячі гривень за повний базовий курс вакцинації, будуть виплачувати ще і 500 грн – за бустерну дозу щеплення від коронавірусу. Люди похилого віку зможуть витратити свою тисячу на оплату комунальних послуг. Крім того, «ковідну тисячу» через деякий час будуть видавати і вакцинованим громадянам віком від 14 до 18 років.

Основний меседж виступу президента Зеленського: все під контролем, причин для паніки немає, влада працює заради повної деескалації ситуації та руху шляхом мирного врегулювання. «Знаємо про все, готові до всього, віримо у краще і робимо для цього абсолютно все, що потрібно», – сказав глава держави.

Словом – заспокойтеся.

Нинішня риторика президента зрозуміла – здешевлення гривні, втрата інвестиційної привабливості України та купа інших економічних проблем на тлі постійних розмов про вторгнення Росії суттєво б’є по нашій економіці, а панічні настрої цьому тільки сприятимуть. Влада має заспокоїти людей і утримати в межах здорового глузду, поки всі масово не побігли скуповувати продукти, знімати гроші з банківських рахунків і купувати долари. Але тут треба розуміти і психологію українців, які звикли, що владі повністю довіряти не можна і які, водночас із заспокійливими заявами президента, читають його тривожне інтерв’ю, де йдеться про можливу окупацію росіянами Харкова (без продовження про те, що хай вони туди тільки сунуться), читають, що міністр оборони Резніков закликає бути готовими до оборони країни, а командувач ООС Олександр Павлюк називає 20 лютого можливою датою російського вторгнення. Це заплутує людей. Владі варто обрати якусь одну тональність заяв і їй слідувати, щоби в слухачів не виникало підозр що влада або сама нічого не знає, або щось від них приховує.

Можна припустити, що США та їхні найближчі союзники по англосаксонському світу зараз навмисно згущують фарби, граючи у власну гру – спровокувати Росію на напад і тоді вже вдарити по ній максимальними санкціями (та вдавити ними, зрештою) або примусити відступити, що для Путіна обернеться значними іміджевими втратами. Варто згадати, що ініціатива КПРФ про визнання «ДНР» і «ЛНР» була сприйнята Кремлем та «єдиноросами» в Думі, м’яко кажучи, без ентузіазму. Тобто, Путін десь розуміє, що стоїть за крок до прірви. Піти вперед – катастрофа, піти назад – слабкість. Вірогідно наша влада знає про цю гру, але підігравати не хоче, бо головне її завдання зараз – не допустити істерії та паніки всередині країни. Від того, наскільки українці спрокійні і зібрані залежатимуть дії і агресора, і партнерів. Піддавшись зараз паніці і обваливши економіку можна спричинити велику шкоду Україні без жодного нового пострілу з боку росіян.

Тож багато в чому Зеленський, записуючи свої заспокійливі відосики, правий. От тільки може варто було обрати іншу тональність Ну які шашлики і які весілля? Країна на порозі великої війни, і людей не треба ані лякати, ані заспокоювати. Свідома частина українців вже давно почала готуватися до можливого вторгнення і задача головнокомандувача, яким є президент – мобілізувати решту суспільства, одних надихнути чинити опір агресору, а іншим пояснити, що їм робити, якщо понесеться. Можливо так варто демонструвати президенту свою силу, обізнаність і готовність до рішучих дій. А не заспокоювати свій народ немов стареньких, яким не можна хвилюватися – все одно слухачі не дуже вірять і ще більше лякаються. Давайте згадаємо, який ефект спричинив простий заклик не бігти по гречку і скільки полиць з цією стратегічною крупою спустошили в ці дні.

І ще один важливий момент – ні ми з вами, ні американці, ні Зеленський не можемо передбачити, що в голові у Путіна. Але точно можна сказати, що не на часі внутрішні чвари між політичними елітами. Не виключено, у Зе-команди є острах, що в разі вторгнення Росії противники Зеленського скористаються цим і знесуть його з посади. Але не опозиціонери зараз є головними ворогами чинного президента і не вони мріють забрати в нього країну. Його ворог сидить у Кремлі.


Юрий Васильченко / Depo.ua
Поділіться цим