п'ятниця, 22 листопада 2024 | ПРО ПРОЄКТ | КОНТАКТИ

Cкандальне голосування за статус основного союзника США поза НАТО: Що це було Існує думка, що вся ця буря в склянці води виявилася іміджево вигідною лише для спікера Разумкова, якому швидко приписали організацію чергового демаршу проти президента Зеленського

Нардепи не підтримали звернення до Конгресу США щодо надання Україні статусу основного союзника держави поза НАТО. За постанову, яка спричинила багато галасу, проголосували тільки 24 народних депутата. Суперечки щодо того, корисною вона була би для України чи шкідливою тривають досі і не виключено, що парламентарі до цієї теми ще повернуться. При тому, що дуже перспективною вона не є.

Автором ініціативи є нардеп від «ЄС» Олексій Гончаренко. Днями він повідомив, що Рада на позачерговому засіданні розгляне звернення до Конгресу щодо надання Україні статусу основного союзника США поза НАТО (MNNA). Гончаренко наголосив, що статус MNNA не заважатиме Україні йти до НАТО і при цьому «слугуватиме важливим сигналом для Росії і світу про наш цивілізаційний вибір»

Також він показав багато листів з підписами нардепів за проведення позачергової сесії з цього питання.

Після того, як спікер парламенту Дмитро Разумков підписав розпорядження про скликання позачергового пленарного засідання, ініціативу почали активно критикувати з різних таборів. Із публічною заявою виступила пані-посол України у США Оксана Маркарова.

«MNNA (Major Non-NATO Ally-ред.) – статус для країн, які не планують/не можуть в силу політичних чи географічних причин вступити в НАТО. Це точно не про нас», – наголосила вона і зазначила, що йдеться не про її «самодіяльність» у сфері зовнішньої політики країни, а про «нашу спільну узгоджену позицію з міністром і загалом МЗС, неодноразово озвучену».

Маркарова додала, що угода про MNNA не надто потрібна Україні іще й через те, що чинний рівень співпраці між державами, зокрема, визначений угодою стосовно поглиблення стратегічного співробітництва у сфері оборони, дають Україні як мінімум не менше, а подекуди – навіть більше можливостей, аніж «класична» угода з основними союзниками поза НАТО.

Позицію посолки підтримала віце-прем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина та власне, голова МЗС Дмитро Кулеба.

«Тиждень тому під час візиту до Вашингтона президент України Володимир Зеленський успішно заручився підтримкою США для зміцнення обороноздатності України. Там же ми підписали нову угоду з США в сфері безпеки і оборони, яка по ряду параметрів є амбітнішою за статус «основного союзника поза НАТО», – пояснив міністр і додав, що Україна буде основним союзником США в НАТО, а не поза блоком.

Які аргументи у прихильників нового статусу

Пленарне зібрання парламенту відбулося на основі постанови про звернення до США, яке іще у квітні зареєстрував Гончаренко. Нардеп наголосив, що аргументи опонентів про те, що новий статус завадить Україні з часом вступити в НАТО, не мають під собою підстав. На його думку, серед 18 країн, що здобули MNNA, справді жодна не є членом блоку, але це не заважає Україні стати першою. Тим паче, що з кожним новим «основним союзником» укладається індивідуальний договір. І якщо критики ініціативи зауважують, що сподіватися на «стратегічні безпекові гарантії» не варто, адже MNNA мають, наприклад, Іран та Афганістан, її прихильники наводять інші країни зі списку – Японію та Ізраїль. Мовляв, статус – це великі можливості, але як країна їх використає, залежить безпосередньо від неї.

У своєму телеграм-каналі Гончаренко наголосив, що серед іншого для країн з MNNA відкриваються можливості спільної участі у антитерористичних ініціативах, спільної миротворчої діяльності, можливості закупати боєприпаси на основі збідненого урану та розміщення закордонних військових баз на своїй території.

Чи вперше в Україні згадують про MNNA

Свого часу за отримання цього статусу активно виступав п’ятий президент Петро Порошенко. У 2014-му Американський Сенат підтримав ідею надання Україні MNNA, але адміністрація Барака Обами її не підтримала.

У 2017-му Верховна Рада звернулася до США ухвалити цей статус. Тоді реакції не було, але влітку 2019-го відповідний законопроєкт внесли до Палати представників.

Чому нардепи підтримали і передумали

Навколо постанови виникло чимало непорозумінь і курйозів. Після того, як постанову не підтримав відповідний комітет, голова партії «Слуга народу» Олександр Корнієнко зауважив, що його політсила за документ не голосуватиме. При цьому те, що раніше його однопартійці дружно підписалися під проханням про скликання засідання пояснив тим, що якщо смисл постанови і не до душі, сам факт збору підписів – явище позитивне.

«Ми не підтримували постанову, ми підтримували сам факт збору підписів, тому що це нормальний сигнал був на той момент. Зараз у нас пройшов певний процес, у нас відбулися домовленості на найвищому рівні у Сполучених Штатах, які якраз наголошують наше прагнення вступити до НАТО, отримати найближчим часом План дій щодо членства», – сказав Корнієнко.

Накинулася на документ з критикою і нардепка Ірина Верещук, хоча до цього теж підписала звернення про проведення засідання.  Та й загалом підписів «слуг народу» під зверненням не бракує. Таке враження, що всі вони раніше не зрозуміли, під чим підписуються і стали виправлятися вже після роз’яснень, що надійшли від керівництва партії.

До речі, в «ЄС» також проголосували «за» не всі нардепи фракції. За даними джерел Depo.ua, в партії вважають, що піднімати тему надання Україні MNNA зараз не на часі і ухвалення звернення України до Конгресу все одно за великим рахунком мало що змінює.

При цьому існує думка, що вся ця буря в склянці води виявилася іміджево вигідною лише для Разумкова, якому швидко приписали організацію чергового демаршу проти Зеленського. При тому, що, повторимося, ухвалення чи не ухвалення парламентом прагнення України отримати статус основного союзника поза НАТО мало на що би вплинуло.


Роман Федюк / Depo.ua
Поділіться цим