Чому країна виявилася неготова до другої хвилі КОВІД-19? Відповідь тепер знає кожен – 2/3 ковідного фонду були спрямовані на будівництво доріг. Версія ця, як не дивно, дуже вигідна Офісу президента. Версія – падлюча. Мовляв, так, витратили не туди. Але ж – на діло витратили! Не розкрали!
А правда як раз у тому, що гроші розікрали. І не просто розікрали. За гроші бюджету нашої країни ми гарантовано отримаємо не дороги, а чорти зна що. Сицилійська мафія, як відомо, найбільші прибутки має з наркотиків і будівництва. Доріг – у тому числі.
Вже колишній радник голови ОПУ Ігор Уманський звинуватив уряд у розкраданні 40% ковідного фонду. Схема розкрадання стала можлива через зміну тендерних вимог, після чого найбільші частки робіт отримали лише шість компаній. Дивина й годі, про те саме у травні цього року розповіли «Бігус-інфо» – за їхніми даними цей «обмежений контингент» компаній завищував ціни на асфальтобетон і відповідно – ціни на виконання робіт. «Укравтодор» тоді назвав розслідування «Бігус-інфо» замовним, пообіцяв передати докази правоохоронцям і роз’яснити все до останньої коми. Не зробив нічогісінько. А нині…
Зміна умов тендерів за словами голови «Укратодору» Кубракова сталася для підвищення якості доріг, мовляв – аби дороги робили фірми, здатні будувати великі обсяги водночас. Уманський стверджує – це все різдвяні казочки. Компанії-переможці перепродавали підряди субпідрядниками з дисконтом до 40%. Тобто – реально дороги робили ті самі фірми, що й до всіх «ВеликБудів», тільки тепер не напряму, а під «правильними марками». Переможці тендерів виступили як звичайні «прокладки».
За Уманським, якщо скласти всі ці дисконти, в грошах вийде біля 36 мільярдів грн – практично стільки, скільки забрали на «Велике будівництво» з ковідного фонду. Доречне питання – а де поділися гроші з Дорожнього фонду і Державного фонду регіонального розвитку, з яких будівництво доріг фінансували в часи президента Порошенка? Чому брали гроші ковідного фонду? Часом не тому, що вартість доріг проти часів Порошенка зросла на 57%, як стверджує екс-міністр Омелян? Відповіді – нема.
Синхронно з заявою Уманського вийшло розслідування програми Watchdogs на каналі «Прямий», присвячене використанню на будівництві доріг металургійних шлаків. Ідея така. З подачі голови комітету з питань транспорту і інфраструктури, нардепа від «Слуги народу» Юрія Кісєля і помічника нардепа Володимира Кияшка у будівництві доріг замість щебеню стали використовувати відхід металургійного виробництва – шлак. Виключно для економії державних коштів! Проте.
Журналісти з’ясували, що створене для цього держпідприємство за бюджетний кошт замовляє подрібнення шлаку, а потім через фірму-прокладку знову за бюджетні кошти шлак купує компанія «Автомагітсраль-Південь». За ціною… щебеню. Тобто ніякої економії там нема й близько. Натомість держава на пустому місці втрачає 700 мільйонів грн. А дрібнить шлак фірма бізнес-партнера дружини нардепа Кісєля. А хто такий нардеп Кісєль і помічник нардепа Кияшко? Кияшко – це ТЕСТЬ Володимира Зеленського. А подружжя Кісєлів – це люди які придбали будинок Зеленського перед переїздом президента до державної резиденції. Слабо?
Але й це не фінал. На Заході, де відходів не менше нашого, шлак у виробництві доріг ніхто не використовує, бо термін експлуатації таких доріг сильно скорочується. Ба більше! Експертиз щодо доцільності використання шлаку на «Великому будівництві» ніхто не проводив.
Тобто. За 40 мільярдів грн державних грошей, замість підготовки до пандемії, Україна здобула НЕ дороги, а повне лайно, яке невідомо скільки простоїть бо будують його з казна чого. Натомість на цьому лайні (яке проти доріг часів Порошенка подорожчало на 57%) на асфальтобетоні, шлаку, дисконтах, тощо, збагатилася група цікавих осіб, аж до близьких родичів Зеленського!
А ми? А ми втрачаємо кошти на карантині вихідного дня, самі рятуємося від Ковід і морально готуємося потерпати від локдауну. Ми всі на цьому зеленому святі життя – чужі.
Дмитро Вовнянко / Facebook
