І нарешті можу щось написати по фаховому профілю – як політтехнолог. Нехай і про Росію – але тим не менш. Можна сказати, скучив за професією за 1,5 роки жорсткої війни.
Передвиборчий слоган «Єдіной Россіі» представили в свинячий голос – всього за 10 днів до дня голосування.
Відповідно, ні на кого він не розрахований, ніхто його не побачить і ніяк не відреагує. Та і сам слоган – «Нам нужны победы на фронте и нам нужны успехи в тылу!» – виглядає як жебрання. «Пода-айтє!» хоч трошки «успєхов і побєд». До речі, автор – Дмітрій «Ядєрний пєпєл» Мєдвєдєв.
Сміх-сміхом, але це однозначно не позначення сильної впевненої позиції. Це як мінімум виправдання провалів. І перекладання провини за них на громадян (бо «не дали успіхів в тилу і на фронті». Поганий знак для Росії і непоганий – для нас.
Звісно, якби йшлось про реальні вибори, це був би провал штабів і піарників. Але і так маємо матеріал для аналізу. Кремлівська диктатура перестала напружуватись зображуванням «демократичних процесів», їх більше не гребе «легітимізація держави і влади через волевиявлення громадян» (їхня Памфілова це прямим текстом сказала: «нас не цікавить, якщо міжнародні спостерігачі назвуть результати виборів нелегітимними»).
Одночасно припинення підтримки «демократичної димової завіси» і зміцнення диктатури через пряме насильство (так, Пріґожин і Стрєлков з їхніми «обуреними патріотами» в тому числі) плюс явна феодалізація зі створенням феодальних армій… Це веде до достатньо очевидних наслідків. І не сказати, щоб поганих для нас чи союзників.
Олексій Голобуцький / Telegram
